Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Що слід знати при примусовому відчуженні (вилученні) майна: роз’яснення Мін’юсту

Роз’яснення
12.06.2025

Введення воєнного стану на території України передбачає можливість обмеження прав громадян, серед яких – право власності. Зокрема, для потреб держави майно у його власників може бути примусово відчужене або вилучене. Що варто знати про ці механізми та як отримати компенсацію – детальніше в нашому матеріалі.

Що таке примусове відчуження і вилучення майна

Право власності громадян України є непорушним відповідно до ст. 41 Конституції. Проте в умовах воєнного або надзвичайного стану держава може примусово відчужити майно – за умови попереднього та повного відшкодування вартості та лише як виняток з мотивів суспільної необхідності.

Закон від 17.04.2012 № 4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (далі – Закон № 4765) визначає механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави.

Примусове відчуження майна полягає у позбавленні власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.

Вилучення майна, на відміну від примусового відчуження – це позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану. Вилучення здійснюється без відшкодування вартості.

Хто наділений правом примусово відчужувати майно в умовах воєнного стану

Рішення про примусове відчуження або вилучення майна ухвалює військове командування разом із військовими адміністраціями.

Згідно з нормами Закону № 4765 таке рішення має бути погоджене з місцевими органами влади – обласною, районною чи міською державною адміністрацією або виконавчим органом ради. Проте у місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з вказаними органами.

У разі вилучення майна для задоволення потреб держави в умовах воєнного стану військове командування складає акт, в якому зазначається:

  • назва військового командування та органу, який погодив рішення про примусове відчуження або вилучення такого майна;
  • відомості про власника майна;
  • документ, який засвідчує право власності на майно;
  • конкретний опис майна, якого буде достатньо для його ідентифікації;
  • сума виплачених коштів (якщо попередньо відшкодовується його вартість).

Акт підписують власник майна або його представник, а також представники військового командування, які ухвалили таке рішення. Якщо власника немає, акт складається без нього, але власник має право ознайомитися з документом пізніше. До акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.

Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під підпис особі у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.

Як отримати компенсацію за примусово відчужене майно в умовах воєнного стану

Право на відшкодування вартості майна у разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного стану мають юридичні особи комунальної і приватної форми власності та фізичні особи, у яких відчужені будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану.

Компенсація за примусово відчужене майно здійснюється військовим командуванням за рахунок коштів державного бюджету. При цьому компенсація може здійснюватися перед відчуженням майна та після його відчуження.

Для отримання наступної повної компенсації за примусово відчужене  майно його колишній власник, або уповноважена ним особа, після скасування правового режиму воєнного стану мають звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем відчуження майна із заявою, до якої додається акт і документ, що містить висновок про вартість майна.

Заява про повернення коштів повинна містити такі відомості:

  • повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи;
  • місцезнаходження юридичної особи або місце проживання чи перебування фізичної особи;
  • ідентифікаційний код юридичної особи чи реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорту фізичної особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку в паспорті);
  • реквізити банківського рахунку.

Компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану з наступним повним відшкодуванням його вартості здійснюється протягом п’яти наступних бюджетних періодів.

Повернення майна замість компенсації

У разі, якщо майно зберіглося і власник бажає його повернути, таке повернення здійснюється в судовому порядку.

Повернення майна здійснюється на підставі законного рішення суду, згідно якого колишній власник повинен повернути кошти, які він раніше отримав у зв’язку із відчуженням майна (з вирахуванням розумної плати за використання цього майна). Після цього він може отримати його назад або ж взамін інше майно, якщо це можливо.

Мін'юст

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
23.02.2026
Раді пропонують дозволити вести бізнес домогосподарств без реєстрації ФОП
Законопроєктом передбачається створення правового механізму функціювання домогосподарств (домоекономік) в Україні.  Больше по теме: Все для ФОП Дозволити вести бізнес домогосподарств без реєстрації ФОП – це передбачає законопроєкт № 8143, який Комітет соціальної політики рекомендував при...
23.02.2026
До 28 вересня 2026 року пропонують продовжити перехідний період для функціонування місць доставки
Мінфіном розроблено проєкт наказу з метою продовження до 28 вересня 2026 року перехідного періоду для функціонування місць доставки, визначених митними органами.   Більше за темою: Підприємець планує займатися зовнішньоекономічною діяльністю: чи потрібна акредитація на митниці? Як ...
21.04.2026
20 ключових новин: підсумки тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Розрахунок нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю: Кабмін опублікував Порядок Президент підписав закони про військовий збір, оплату за ЖКГ та антисемітизм Мін’юст роз’яснює оновлення правил діловодства та архівного зберігання документів Оц...
Нове
24.04.2026
ФОП – єдинник другої групи виконує роботи за ЦПД (договір підряду): як визначити загальну кількості осіб в трудових відносинах
Фізособи-підприємці – платники єдиного податку другої групи не враховують фізосіб, яких залучають до виконання робіт за ЦПД (договорами підряду), до загальної кількості осіб, що перебувають з ними в трудових відносинах. Детальніше див. нижче. Більше за темою: Як скласти ЦПД, щоб його не ...
24.04.2026
Чи дійсний в Україні шлюб, укладений за кордоном
Розглянемо, що потрібно зробити для легалізації документа про шлюб та можливості використання його в Україні. Більше за темою: Додаткова соціальна відпустка на дітей дружині мобілізованого працівника Чи можна оформити на повну ставку працівника, якщо у нього є відстрочення від мобілізації у з...
24.04.2026
МПЗ для сільгоспземель: як розрахувати графи 16–17 додатка МПЗ-З, якщо ділянка у власності не весь рік
Розглянемо, як заповнюються графи 16–17 додатка МПЗ-З, якщо земельна ділянка, віднесена до сільгоспугідь, перебуває у власності або користуванні платника податку на прибуток неповний рік та сума МПЗ із 1 гектара становить менше суми, визначеної п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Більше за те...
Кращі матеріали