Що може лобіювати бізнес і які передбачені винятки

Більше за темою:

Корупційні ризики оплати праці керівника

Уповноважені з питань запобігання та виявлення корупції в ОМС: вимоги та обов’язки

Відповідно до положень Закону від 23.02.2024 № 3606-IX «Про лобіювання» (далі – Закон № 3606) предметом лобіювання можуть бути нормативно-правові акти (далі – НПА), які розробляються, ухвалюються або до яких вносяться зміни. Це означає, що суб’єкт лобіювання (лобіст) має право впливати на:

• розробку нових НПА;
• внесення змін до чинних НПА;
• на інші рішення державних органів, що містять норми права.

Лобіст зобов’язаний здійснювати лобіювання щодо предмета лобіювання  особисто  використовуючи передбачені законодавством методами, а саме: 

• комунікувати прямо чи опосередковано з об’єктом лобіювання щодо питань, пов’язаних з предметом лобіювання; 
• готувати і розповсюджувати рекламу, пропозиції, програмні документи,  аналітичні матеріали, результати досліджень щодо питань, пов’язаних з предметом лобіювання;
• брати участь у заходах щодо питань, пов’язаних з предметом лобіювання, з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання; 
• запрошувати об’єкт лобіювання для участі у зустрічах, конференціях тощо;
• організовувати публічні заходи, інформаційні кампанії, що пов’язані з предметом лобіювання; 
• використовувати інші, не заборонені Конституцією та законами України, методи.

В той самий час, лобіювання має здійснюватися на основі передбачених законодавством принципів  законності, прозорості, підзвітності, відповідальності, професійності та етичності. 

Закон № 3606 містить також низку обмежень, що не може бути предметом лобіювання. Указані положення продиктовані сьогоденням. Зокрема, не можна лобіювати питання: 

• оголошення мобілізації;
• введення воєнного та надзвичайного стану;
• оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру;
• використання сил безпеки та оборони; 
• оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;
• зміни території України;
• амністії.

Нагадаємо, що 1 вересня 2025 року НАЗК прийняло у промислову експлуатацію ключовий інструмент його реалізації – Реєстр прозорості. Станом на 30 вересня 2025 року в Реєстрі зареєструвалося 73 суб’єкти лобіювання, з яких 39 – юридичні особи (від імені яких можуть лобіювати 113 людей) та 34 – фізичні особи. Одна особа припинила статус лобіста. Отже, загалом, 147 лобістів можуть впливати на ухвалення рішень в країні. Найпопулярнішими сферами лобіювання стали економічний розвиток, правова, фінансова, податкова, митна політики.

НАЗК