Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136) на період дії воєнного стану не застосовуються, зокрема, норми ч. 3 ст. 67 і ст. 73 (святкові та неробочі дні) КЗпП.
Оскільки зупинена дія норми ст. 73 КЗпП, 12 квітня 2026 року перестає бути днем, в який робота не проводиться. Великдень, звісно, залишиться для вірян релігійним святом, але на державному рівні втрачає статус неробочого дня у сенсі трудового законодавства.
У такому разі неділя 12 квітня 2026 року стає звичайним загальним вихідним днем, оскільки дію норми ч. 3 ст. 67 КЗпП також призупинено.
Тобто у випадку, коли святковий або неробочий день (ст. 73 КЗпП) збігається з вихідним днем, вихідний не переноситься на наступний день після святкового або неробочого.
Але давайте усвідомимо: призупинено норму ст. 73 КЗпП. Крім того, власно призупинено саму окрему норму ч. 3 ст. 67 КЗпП, тобто не діє норма: у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний переноситься на наступний день після святкового або неробочого.
Великдень не є неробочим днем, збігу неробочого і вихідного дня немає, переносити нічого. Перенесення не можливе, оскільки окрема норма також призупинена
Центр правової допомоги ФПУ
