Авансові платежі та інвойси: що правильно для валютного контролю

Більше за темою:

В інвойсі та митній декларації різні найменування товару: як складати ПН?

Чи допускається для цілей валютного нагляду зарахування авансового платежу за інвойсом, за яким отримано авансовий платіж (інвойс № 1) в рахунок поставки товару, якщо фактичне відвантаження товару відбулося за іншим інвойсом (інвойс № 2), якщо: інвойси виписані в межах одного договору з нерезидентом; інвойси виписані в межах різних договорів з одним і тим самим нерезидентом?

У Законі від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту та валютні операції» (далі – Закон № 2473) визначено правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлено відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Також у Законі № 2473 визначено, що валютним наглядом є система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Суб’єктами валютних операцій є резиденти та(або) нерезиденти, які здійснюють валютні операції.

Тобто валютний нагляд здійснюється за валютними операціями, які мають ознаки, визначені у п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 2473, а не за «інвойсами».

Якщо положення інших законів суперечать положенням Закону № 2473, застосовуються положення цього Закону (ч. 3 ст. 3 Закону № 2473).

У ч. 1 ст. 13 Закону № 2473 визначено, що НБУ наділений правом встановлення:

• граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
• винятків та(або) особливостей запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та(або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України;
• мінімальних граничних сум операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону № 2473 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У ч. 2 ст. 13 Закону № 2473 визначено, що у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Водночас слід урахувати, що в п. 14³ постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» визначено, що граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений у ст. 20 Закону від 06.12.2019 № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Ураховуючи зазначене, повідомляємо, що для дотримання вимог Закону № 2473 за експортовані резидентом товари їх оплату нерезидент має здійснювати шляхом перерахування грошових коштів із-за кордону на рахунок резидента в уповноваженому банку України.

З урахуванням положень Закону № 2473 та нормативно-правових актів НБУ, ДПС не заперечує щодо можливості проведення зарахування за експортною операцією авансового платежу, отриманого від нерезидента за інвойсом № 1 в рахунок поставки товару за інвойсом № 2, в межах одного договору з нерезидентом, а також в межах різних експортних договорів з одним і тим самим нерезидентом за відсутності ознак штучного дроблення операцій і використання зарахування заборгованості з метою обходу валютних обмежень встановлених НБУ.

Водночас зазначаємо, що остаточні висновки щодо наявності чи відсутності порушень валютного законодавства за результатами здійснених валютних операцій можливо зробити лише під час проведення документальної перевірки та детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій на підставі всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

ЗІР, категорія 112.02