Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

«Шаг» замість «копійки»: Нацбанк ініціює зміну назви монети

03.09.2024

Для відновлення історичної справедливості, сприяння дерусифікації та відродженню національних традицій у грошовому обігу України Національний банк України ініціює зміну назви розмінних монет з «копійка» на «шаг». 

«Дослідивши історію грошового обігу України, ми дійшли беззаперечного висновку, що така назва для розмінної монети як «копійка» фактично є символом московської окупації. Сьогодні український народ повертає собі все, що було несправедливо в нього вкрадене та понівечене кремлівськими наративами. Саме час відновити справедливість і для грошової системи, очистити монетарний суверенітет від щонайменшої спорідненості з будь-чим московським. Ми маємо своє, питомо українське, слово для визначення дрібних монет – це слово «шаг», – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.  

Чому потрібна зміна назви монет

Відродження назви «шаг» поверне українським монетам власну ідентичність.

Назва «шаг» давнього українського походження, вона уже використовувалася як на території України, так і в українській грошовій лічбі (з XVI–XVII ст.). Це унікальне найменування монети, якого не знають інші лінгвокультури. Воно широко вживається в класичній українській літературі, зокрема часто згадується у творчості Тараса Шевченка, Лесі Українки та інших письменників. 

У часи Української революції 1917–1921 років у реальний грошовий обіг були введені грошові знаки з назвою «шаг», що було закріплено на законодавчому рівні. Тому вiдродження такої практики обґрунтоване iсторичною та мовною традицiєю України. 

Грошовий обіг України очиститься від російського впливу

Назва «копійка» має московське, імперське походження. В умовах широкомасштабної російської агресії заміна копійок на шаги є важливим та необхідним кроком, адже сьогодні копійки залишилися в обігу лише у ворожих до України держав. 

Зміна назви монет сприятиме дерусифікації та деколонізації

Декомунізація, дерусифікація та деколонізація України – процеси, що розпочалися з розпадом срср та пік яких припав на початок війни росії проти України у 2014 році й активно триває нині. Безкомпромісне очищення від столітніх нашарувань русифікації є обов’язком кожної державної інституції. 

Влучний час для відновлення національних традицій у грошовому обігу

Сучасні соціологічні дослідження свідчать, що саме зараз переважна більшість українців цікавляться історією та культурою України, пишаються її державними символами, зокрема українською мовою та національною валютою. А гроші є важливим символом державності, який кожен українець щодня тримає в руках. 

Наукова спільнота підтримує ініціативу Національного банку

Насамперед можливість перейменування українських монет з «копійка» на «шаг» досліджувалася істориками Національного банку, які працюють у Музеї грошей  НБУ. 

«Ми докладно вивчали побутування назв монет та монетно-лічильних найменувань, особливості грошової лічби, традиції накопичення багатства в Україні. Отримані свідчення  дають нам підстави сміливо стверджувати, що суто українською назвою для дрібних монет є «шаг». Тому її повернення до сучасного грошового обігу – логічне та науково обґрунтоване. Наша гривня – княжого роду, а шаг – походить із славетного роду козацького», – наголосив старший зберігач фондів Музею грошей НБУ, доктор історичних наук Андрій Бойко-Гагарін. 

Наукові висновки фахівців Національного банку підтримала Національна академія наук України, зокрема отримано позитивні експертні висновки від Інституту історії України та Інституту мовознавства ім. О. Потебні. 

«Найменування «шаг» на позначення дрібної монети в українській мові відоме з XVІ ст. Це питома українська лексична одиниця. Повернення такої назви сучасній розмінній монеті України не лише б відродило національні традиції в номінації грошей, а й назавжди б розірвало зв'язок практики називання українських монет з колоніальною російською лінгвокультурою», – зазначив заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства НАН України, кандидат філологічних наук Олександр Скопненко.

Зі свого боку старший науковий співробітник Національного музею історії України Владислав Безпалько повідомив: «Уже в козацькій Україні з середини XVII ст. назва «шаг» широко вживалася в мові діловодства. Коротке та містке слово «шаг» гарно ілюструє властивість тогочасної розмовної мови економити мовні засоби. Тому воно швидко стало популярним та основним найменуванням дрібної лічби грошей, глибоко укорінилося в мовному вжитку та українській культурі загалом. І сьогодні ми нарешті маємо можливість переглянути радянські назви та відродити втрачене». 

«Фахівці Національного музею Тараса Шевченка дослідили вживання назв грошових одиниць у творчості Великого Кобзаря. Ми виявили в його текстах 11 випадків використання слів «шаг», «шажок», що вживаються у значенні старовинної монети, півкопійки. Це дає нам уявлення про лексичний склад української мови другої половини ХІХ століття та підтверджує існування такої грошової одиниці в тогочасних товарно-грошових відносинах», – зауважила аспірантка Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, головний зберігач фондів Національного музею Тараса Шевченка в Києві Юлія Шиленко. 

Які надалі потрібно зробити кроки

Національний банк розробив пропозиції щодо необхідних законодавчих змін, які передбачають: 

  • унесення відповідних змін до ст. 32 Закону від 20.05.1999 № 679-XIV «Про Національний банк України»;
  • визнання такими, що втратили чинність, двох постанов Президії Верховної Ради:
    • від 02.03.1992 № 2156-XII «Про розмінну монету України»;
    • від 10.12.1991 № 1952-XII «Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України»;
  • унесення змін до Законів від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», від 23.02.2006 № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», до ст. 249 Податкового кодексу з метою синхронізації термінології.

Зокрема, пропонується встановити, що: 

  • співвідношення між «копійкою» та «шагом» дорівнюватиме 1 : 1;
  • Національний банк розроблятиме дизайн та визначатиме порядок введення в обіг «шагів», а також порядок і строки вилучення з обігу «копійок».

Розроблені законопроєкти після узгодження з заінтересованими державними органами Національний банк направить для розгляду та схвалення до Верховної Ради. 

У разі ухвалення Верховною Радою відповідних законів, НБУ зможе перейти до практичного втілення ініціативи – карбування та введення в обіг українських розмінних монет, номінованих у шагах. 

Водночас НБУ не планує спеціально, через зміну назви,  вилучати з грошового обігу монети, номіновані в копійках, та обмінювати їх на шаги. Монети «копійка» та «шаг» перебуватимуть в обігу паралельно. Громадянам не потрібно буде вживати додаткових заходів для обміну копійок на шаги. 

Це дасть можливість уникнути додаткових витрат, пов’язаних з утилізацією копійок та виготовленням шагів для їх заміни. 

Поступове введення в обіг монет, номінованих у шагах, у межах планового випуску не вплине на інфляцію, оскільки не передбачається збільшення обсягів готівкових грошей в економіці. 

Історична довідка

На території України від часів Гетьманщини і до доби Української Революції 1917–1921 років використовувалася дрібна монета «шаг».

Так, 1 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила закон про гривню як грошову одиницю Української Народної Республіки, який передбачав випуск державних кредитових білетів номіналом 2, 5, 10, 20, 100, 500 і 1 000 грн, а також монет – 1, 2, 5, 20 та 50 шагів. Однак карбування монет не було втілено в життя через економічні та технічні складнощі.

Натомість було випущено гроші дрібного номіналу – розмінні марки Державної скарбниці – 10, 20, 30, 40 і 50 шагів. На зворотному боці вони мали напис: «Ходить на рівні з дзвінкою монетою» та перебували в обігу до березня 1919 року, коли були скасовані радянською владою.

Із здобуттям Україною незалежності у 1991 році гостро постало питання впровадження власної грошової одиниці. Жваву дискусію викликала потенційна назва для монет – пропонувалися різні назви, зокрема і «шаг» (зразки таких монет навіть були виготовлені Луганським верстатобудівним заводом у 1992 році). Натомість 2 березня 1992 року постановою Президії Верховної Ради було затверджено назву «копійка».

Презентаційні матеріали щодо шагів – тут.

НБУ


Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
24.06.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня В Україні відновиться обов’язкове подання статистичної звітності ДПС відповідає на актуальні запитання платників податків: лист від 13.06.2025 Унесено зміни до Правил організації статистичної звітності Змінено Критерії важливих підприємств з метою броню...
20.05.2025
Актуальні рахунки для сплати податків
Інформація про реквізити рахунків, відкритих для зарахування податків, а також для сплати єдиного внеску Більше за темою: Нова форма ТТН: огляд змін Мікро, мале, середнє чи велике: навіщо треба визначати розмір підприємства Затверджуємо та оновлюємо штатний розпис: правила та нюанси Сп...
17.04.2025
З 16.04.2025 почали діяти терміни зберігання документів щодо військового обліку
Більше за темою: Накази та розпорядження: основні терміни, види і строки зберігання Строки зберігання первинних документів збільшено: чи вплине це на строки давності для перевірок Міністерство юстиції наказом від 14.03.2025 № 748/5 затвердило зміни до Переліку типових документів, що створюють під ...
Нове
25.06.2025
Як у ДАР оновити статус активного виробника
З метою цифрової зручності, відкритості та надійності в роботі в Державному аграрному реєстрі запущено новий функціонал. Мінагрополітики продовжує розширювати для аграріїв доступ до електронних послуг. З метою цифрової зручності, відкритості та надійності в роботі в Державному аграрному реєстрі запу...
24.06.2025
У ДАР запроваджено новий функціонал
Мінагрополітики запровадив новий функціонал в ДАР. Оновлення спрямовані на покращення функціоналу для користувачів та підвищення ефективності адміністрування у сфері сільського господарства. Міністерство аграрної політики та продовольства запровадило новий функціонал в інформаційно-комунікаційн...
23.06.2025
Перевірки ДПС в аптеках: які порушення найчастіше виявляють
Найпоширеніші порушення: проведення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО та без видачі фіскального чеку; порушення порядку обліку товарних запасів; використання праці неоформлених працівників. З початку 2025 року ДПС провела 910 перевірок у сфері охорони здоров’я, включаючи аптеки ...
Кращі матеріали