Чи оплачувати дні тимчасової непрацездатності працівникові, який тривалий час не з’являється на роботі?

Практична ситуація

Працівник підприємства не з’являється на роботі вже тривалий час, і зв’язку з ним немає. Однак нещодавно в електронний кабінет ПФУ надійшло повідомлення, що йому відкрито е-лікарняний. Чи зобов’язаний роботодавець оплачувати листок непрацездатності (далі – ЛН) такому працівникові?

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю» право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення).

Крім того, у ч. 1 ст. 16 Закону № 1105 наведено вичерпний перелік підстав для відмови в наданні допомоги з тимчасової непрацездатності. А саме допомога не надається:

• у разі одержання застрахованою особою травми або її захворювання під час вчинення нею кримінального правопорушення;
• у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
• за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
• за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
• у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних із таким сп’янінням;
• за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
• за період тимчасової непрацездатності, зазначений у ЛН, визнаному необґрунтованим.

Крім того, ч. 2 ст. 16 Закону № 1105 передбачено: «застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі ЛКК чи МСЕК, втрачають право на таку допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності».

Отже, якщо в наведеній ситуації немає будь-якої з наведених вище підстав для відмови в оплаті ЛН та якщо роботодавець не звільнив працівника за прогул без поважних причин (або з інших підстав) до того дня, як він відкрив ЛН, такий ЛН треба оплатити, незважаючи на те, що працівник не виконує свою роботу (не отримує за неї зарплату). Адже він все одно перебуває у трудових відносинах з підприємством.

До того ж, пам’ятайте, що згідно ч. 3 ст. 40 КЗпП звільнення працівника з ініціативи роботодавця (ст. 40 та 41 КЗпП) під час тимчасової непрацездатності не допускається.