Згідно зі ст. 51 КЗпП для працівників віком від 16 до 18 років установлюється скорочена тривалість робочого часу – 36 годин на тиждень. Проте в разі досягнення повноліття гарантії щодо скороченої тривалості робочого часу не застосовуються, тому працівнику слід установити загальний режим роботи (якщо сторони не домовилися про роботу в режимі неповного робочого часу).
На думку автора, після досягнення працівником повноліття не потрібно попереджати його про зміну істотних умов праці у зв’язку з виповненням 18 років, оскільки під час укладення трудового договору з неповнолітнім працівником останньому згідно із законодавством було встановлено скорочений робочий час на період до досягнення ним повноліття.
Проте з метою уникнення непорозумінь, оскільки такий працівник відтепер працюватиме довше, а отримуватиме зарплату того самого розміру, все ж таки радимо попередити його про зміну режиму роботи. Це можна зробити як в усній, так і в довільній письмовій формі.
|
Зверніть увагу! Скорочений робочий час відрізняється від неповного. Встановлення скороченого робочого часу гарантується категоріям працівників, що визначені ст. 51 КЗпП. Вони працюють меншу кількість годин, але зарплата їм виплачується в такому ж розмірі, як працівникам на таких самих посадах, які працюють повний робочий час. Неповний робочий час установлюється за згодою сторін або з ініціативи роботодавця (як зміна істотних умов праці) для будь-якої категорії працівників. У такому разі праця оплачується пропорційно відпрацьованому часу (детальніше про різницю між неповним і скороченим робочим часом див. у статті «Неповний та скорочений робочий час: відмінності, установлення та оформлення»). |
Отже, у ситуації, що склалася, роботодавець може не попереджати працівника про переведення із скороченого робочого часу, встановлення якого гарантується законодавством до виповнення працівнику 18 років, на загальний режим роботи.

