Згідно зі ст. 51 КЗпП для працівників віком від 16 до 18 років установлюється скорочена тривалість робочого часу – 36 годин на тиждень. Проте в разі досягнення повноліття гарантії щодо скороченої тривалості робочого часу не застосовуються, тому працівнику слід установити загальний режим роботи (якщо сторони не домовилися про роботу в режимі неповного робочого часу).
На думку автора, після досягнення працівником повноліття не потрібно попереджати його про зміну істотних умов праці у зв’язку з виповненням 18 років, оскільки під час укладення трудового договору з неповнолітнім працівником останньому згідно із законодавством було встановлено скорочений робочий час на період до досягнення ним повноліття.
Проте з метою уникнення непорозумінь, оскільки такий працівник відтепер працюватиме довше, а отримуватиме зарплату того самого розміру, все ж таки радимо попередити його про зміну режиму роботи. Це можна зробити як в усній, так і в довільній письмовій формі.
Зверніть увагу! Скорочений робочий час відрізняється від неповного. Встановлення скороченого робочого часу гарантується категоріям працівників, що визначені ст. 51 КЗпП. Вони працюють меншу кількість годин, але зарплата їм виплачується в такому ж розмірі, як працівникам на таких самих посадах, які працюють повний робочий час. Неповний робочий час установлюється за згодою сторін або з ініціативи роботодавця (як зміна істотних умов праці) для будь-якої категорії працівників. У такому разі праця оплачується пропорційно відпрацьованому часу (детальніше про різницю між неповним і скороченим робочим часом див. у статті «Неповний та скорочений робочий час: відмінності, установлення та оформлення»). |
Отже, у ситуації, що склалася, роботодавець може не попереджати працівника про переведення із скороченого робочого часу, встановлення якого гарантується законодавством до виповнення працівнику 18 років, на загальний режим роботи.