Переведення мобілізованого працівника на новостворене підприємство

У статті розглянемо поширену на сьогодні ситуацію із практики. Підприємство ліквідується, деяких працівників звільняють за п. 1 ст. 40 КЗпП, а деяких переводять на інше, новостворене підприємство. А як бути з мобілізованими працівниками, щоб не порушити законодавство?

Звільнення працівників через ліквідацію юридичної особи та переведення на нове підприємство

Нагадаємо, що ліквідація – це одна з форм припинення юридичної особи, передбачена ст. 104 Цивільного кодексу. У разі ліквідації припиняються всі права та обов’язки юридичної особи, а чисельність працівників скорочується на 100 %.

Згідно зі ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема, у разі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Отже, у разі ліквідації відбувається скорочення чисельності та/або штату працівників та, відповідно, їх звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП.

Проте в разі ліквідації підприємства, установи, організації (далі – підприємство) шляхом створення нової юридичної особи підприємство має право приймати на роботу працівників ліквідованого підприємства на новостворене на загальних підставах або шляхом переведення, і це не вважається порушенням. Таку думку викладено в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів».

Отже, роботодавець юридичної особи, що ліквідується, та новоствореного підприємства можуть домовитися про переведення працівників (частини або ж усіх) на нове підприємство. Проте таке переведення може відбуватися лише шляхом звільнення за п. 5 ст. 36 КЗпП, тобто звільнення працівників за їхньою згодою у зв’язку з переведенням на інше підприємство.

Як бути з мобілізованими працівниками в разі ліквідації підприємства

Стосовно працівників, яких увільнено від роботи у зв’язку із призовом на період мобілізації (далі – мобілізовані працівники), зазначимо таке.

Згідно з частиною третьою ст. 119 КЗпП підприємство зобов’язане зберігати місце роботи та посаду за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у т. ч. шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення. Такі самі гарантії встановлено для працівників, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні в медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми (частина четверта ст. 119 КЗпП). Звільнення таких осіб забороняється за будь-яких умов, де немає їх волевиявлення.

Переведення мобілізованих працівників на нове підприємство

У ситуації, яку ми розглядаємо, роботодавець ліквідованого підприємства, щоб не порушувати законодавство про працю, має запропонувати працевлаштування працівникам, на яких поширюються зазначені вище гарантії, звільнення шляхом переведення на новостворене підприємство згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП. Оскільки, припинення трудових відносин у такому разі не є звільненням з ініціативи власника, роботодавець ліквідованого підприємства не порушить законодавство про працю.

Проте, з практичного погляду, це може бути складно зробити, адже з мобілізованими особами не завжди легко зв’язатися. Хоча така пропозиція може бути надіслана будь-якими засобами зв’язку (рекомендовано через месенджери в письмовій формі).

Якщо працівник погоджується на переведення, новостворене підприємство надсилає лист підприємству, що ліквідується, з пропозицією дати згоду на звільнення працівника в порядку переведення. У разі погодження листа та на підставі заяви працівника (яку він може передати електронною поштою, через будь-який месенджер), останнього звільняють за п. 5 ст. 36 КЗпП. Далі його за заявою працевлаштовують на новостворене підприємство, видають відповідний наказ, а також подають повідомлення про прийняття на роботу.

Наступний крок – це оформлення увільнення від роботи на час проходження військової служби на період мобілізації. Підставою для видання наказу про увільнення від роботи може бути документ, який підтверджує проходження військової служби, наприклад контракт або ж наказ із військової частини.

Проведення розрахунків з мобілізованим працівником під час звільнення

Якщо за мобілізованим працівником не зберігався середній заробіток та в нього не залишилося некомпенсованої відпустки, то роботодавець ліквідованого підприємства зобов’язаний буде лише надіслати йому копію наказу про звільнення та паперову трудову книжку, якщо вона залишилася на підприємстві.

Копію наказу про звільнення та повідомлення про всі нараховані суми можна надіслати на адресу місця реєстрації проживання мобілізованого працівника.

Щодо паперової трудової книжки, то якщо вона не була оцифрована та видана на руки працівникові, її можна буде надіслати лише після отримання письмової згоди на це мобілізованого працівника на ту адресу, яку він повідомить (у такому разі і копію наказу краще надсилати на цю адресу).

Якщо підприємство зберігало середній заробіток (за власні кошти) за мобілізованим та якщо залишалася невикористана відпустка, то потрібно буде виплатити такі кошти на картку мобілізованого, а також передати (можна надіслати в месенджер) йому письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні (ст. 47 КЗпП).

Відповідальність роботодавця ліквідованого підприємства

Згідно з абзацом п’ятим частини другої ст. 265 КЗпП за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», роботодавці несуть відповідальність у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Проте до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження.

Крім того, згідно зі ст. 41 КУпАП за порушення прав мобілізованих працівників на посадову особу підприємства накладається штраф у розмірі від 50 до 100 НМДГ (від 850 грн до 1 700 грн).