Повідомлення ДФС про прийняття співробітника: штрафонебезпечні ситуації

Акценти цієї статті:

• чи буде штраф, якщо повідомлення про прийняття працівника (далі – повідомлення) подати після того, як співробітник став до роботи;
• чи настає відповідальність, якщо в повідомленні допущено помилку у П. І. Б. співробітника;
• чи встановлені строки давності за такими порушеннями;
• хто може повідомити орган Держпраці про те, що підприємство не подало до податкової повідомлення про прийняття співробітника.

Почнемо з двох важливих моментів:

• працівник не може бути допущений до роботи без оформлення з ним трудового договору (ч. 3 ст. 24 КЗпП);
• підприємство зобов'язане письмово повідомити орган ДФС про те, що приймає на роботу нового співробітника – до того, як він фактично став до роботи (ч. 3 ст. 24 КЗпП). Повідомлення подається в електронній або паперовій формі (постанова КМУ від 17.06.15 р. № 413).

Проте інколи підприємство забуває повідомити податкову або подає дані про нового співробітника з помилкою. Як виправити ситуацію і чи можна уникнути у такому разі штрафів, розповімо в цій консультації.

Підприємство із запізненням подало до органу ДФС повідомлення про прийняття співробітника (через 2 місяці після початку його роботи). Чи вважається це порушенням і що загрожує підприємству?

Так, це буде порушенням ч. 3 ст. 24 КЗпП (неповідомлення органу ДФС про прийняття співробітника на роботу) (не договір, а повідомлення). Не важливо, два місяці минуло чи один день. Повідомлення треба було подати до початку роботи нового співробітника.

Зверніть увагу! Органи Держпраці вважають, що неповідомлення органу ДФС про прийняття нового співробітника прирівнюється до фактичного допуску до роботи без оформлення трудового договору. Державна інспекція з питань праці виклала свою думку із цього приводу в листі від 03.08.15 р. № 1364/24/21/01/2298-15. Там сказано, що органи Держпраці можуть накладати на роботодавця штраф на підставі абзацу другого ч. 2 ст. 265 КЗпП. Штраф за таке порушення становить 30 МЗП (мінімальних зарплат) (на сьогодні це 96 тис. грн.). Крім того, на думку Мінсоцполітики (лист від 29.04.16 р. № 5043/4/4.1-ДП-16), такі дії роботодавця підпадають під ч. 3, 4 ст. 41 КУпАП (адміністративний штраф – від 500 до 1 000 НМДГ).

Ми неодноразово зазначали, що не згодні з такою думкою Держінспекції та Мінсоцполітики. Ми вважаємо, що відповідальність за неповідомлення органу ДФС про прийняття працівника може бути такою:

• згідно із ч. 2 ст. 265 КЗпП – штраф за порушення інших вимог трудового законодавства у розмірі 1 МЗП (зараз це 3 200 грн.);
• згідно із ч. 1 ст. 41 КУпАП – адміністративний штраф у розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн.). Штраф накладається на посадових осіб, винних у допущенні такого порушення.

Наша думка підтверджується і судовою практикою. Наприклад, в ухвалі Одеського апеляційного суду від 07.06.17 р. ЄДРСР, реєстр. № 67049855 зазначено, що неоформлення трудового договору і неповідомлення органу ДФС про прийнятого працівника – це два абсолютно різних порушення. Тому штраф у розмірі 30 МЗП не може застосовуватися за те, що підприємство не повідомило орган ДФС про нового співробітника.

У поданому повідомленні допущено помилку в по батькові співробітника. Якщо підприємство зараз подасть нове повідомлення з виправленими даними, чи не буде це вважатися порушенням строку подання повідомлення?

Ні. У законодавстві не передбачено штрафних санкцій у разі виправлення помилки, допущеної в такому повідомленні. І строків, у межах яких можна виправити помилку, теж не встановлено. Тому навіть якщо ви, наприклад, виявили помилку в по батькові (імені або прізвищі) через 3 місяці після прийняття співробітника, її можна виправити, не побоюючись штрафу.

У листі Мінсоцполітики від 09.10.15 р. № 1336/13/84-15 роз'яснюється механізм виправлення такої помилки:

• спочатку треба подати повідомлення типу «скасовуюче» з помилковими даними;
• відразу після цього подається повідомлення типу «початкове» з правильним формулюванням П. І. Б. співробітника.

Чи встановлено строки давності для притягнення до відповідальності за неповідомлення ДФС про прийнятого співробітника?

Граничні строки давності:

• установлені – для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 41 КУпАП;
• не встановлені – для притягнення до фінансової відповідальності за ст. 265 КЗпП.

Пояснимо докладніше.

1. Стаття 41 КЗпП передбачає адміністративну відповідальність за різні порушення трудового законодавства. Правда, такого порушення, як «неповідомлення органу ДФС про прийнятого працівника», там немає. Зате сказано, що штраф на підставі цієї статті може накладатися, зокрема, за «інші порушення вимог законодавства про працю» (ч. 1 с. 41 КЗпП). До цього належить і наш випадок.

Строк давності для застосування адмінштрафів становить 3 місяці з моменту (ст. 38 КУпАП):

• здійснення адмінпорушення (стосується разових правопорушень);
• виявлення адмінпорушення (стосується правопорушень, що тривають).

У законодавстві не встановлено, які правопорушення належать до тих, що тривають. Але визначення правопорушення, що триває, можна знайти в листі Мін’юсту від 01.12.03 р. № 22-34-1465 (далі – Лист № 1465). Зокрема, там зазначається, що правопорушення, які тривають:

• характеризуються безперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою;
• припиняються або у момент виконання таких обов'язків, або у момент притягнення винної особи до відпо-відальності.

Дуже часто правопорушення, що тривають, виникають через бездіяльність винних у цьому осіб.

Як бачите, виходячи із цих ознак неповідомлення органу ДФС про прийнятого співробітника можна віднести до правопорушень, що тривають. А це означає, що адмінштраф може бути накладений протягом 3 місяців із дня виявлення такого правопорушення.

Наприклад, співробітник був прийнятий на роботу 01.05.17 р., а повідомлення підприємство подало тільки 01.07.17 р. Отже, порушення припинилося 01.07.17 р. і тоді ж було виявлене. Відповідно, притягти до адміністративної відповідальності роботодавця можуть не пізніше 01.10.17 р.

2. Штрафи, передбачені ч. 2 ст. 265 КЗпП, належать до фінансових санкцій. Проте вони не належать до категорії адміністративно-господарських санкцій, установлених гл. 27 Господарського кодексу (далі – ГК).

Отже, строки давності, установлені в ст. 250 ГК, не застосовуються стосовно цих штрафів. Інші строки давності для притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 265 КЗпП у законодавстві не передбачені.

Виходить, що строків давності для таких порушень не існує. Але є одне обмеження. Оскільки ці штрафи введені з 01.01.15 р., то і застосовуватися вони можуть тільки до правопорушень, вчинених починаючи із цієї дати.

Як органи Держпраці дізнаються, що повідомлення про прийнятого працівника не подано до податкової?

Орган Держпраці може дізнатися про таке порушення в ході обміну інформацією в електронному вигляді з Пенсійним фондом. Така процедура здійснюється на підставі постанови правління ПФУ від 29.05.17 р. № 11-1.

Так, у п. 1 розд. IV Порядку, затвердженого цією постановою, зазначено, що ПФУ подає до Держпраці, зокрема, дані про страхувальників, які у звітному місяці відобразили початок трудових відносин із працівником, але не подали повідомлення про прийняття співробітника до органу ДФС.