Із цієї статті ви дізнаєтеся: коли зберігається робоче місце за працівниками, призваними на військову службу, як правильно оформити відсутність працівника на період його служби і чим загрожує роботодавцю незаконне звільнення працівників, призваних на військову службу.
Що можна зробити на практиці: правильно оформити документи відносно працівників, які йдуть на військову службу, і це допоможе підприємству уникнути фінансових втрат.
У яких випадках за призваним працівником зберігається робоче місце? Чи поширюється вимога про збереження робочого місця за працівником на осіб, призваних на строкову службу?
Призов або вступ на військову службу є підставою для звільнення співробітника на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП. Однак звільнення за даною статтею не допускається у випадку, якщо за працівником зберігається робоче місце і посада згідно з ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП.
Зазначимо, що до ст. 119 КЗпП неодноразово вносилися зміни і на сьогодні ч. 3 ст. 119 установлено, що гарантії щодо збереження робочого місця поширюються на осіб, які приймаються:
За ними зберігається місце роботи, посада та середній заробіток.
Зазначені гарантії також зберігаються за працівниками, які під час військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров'я) і перебувають на лікуванні в медичних установах, а також потрапили в полон або оголошені безвісно відсутніми. Гарантії зберігаються до дня, що настає за днем їх взяття на облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у випадку закінчення ними лікування в медичних установах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.
Додамо, що всі види військової служби в Україні перелічено в ч. 6 ст. 2 Закону від 25.13.92 р. № 2232-XII і до них, зокрема відносяться:
Тому на працівників, які призиваються на строкову військову службу, обґрунтовано поширюються гарантії, передбачені ч. 3 ст. 119 КЗпП.
Які документи необхідно оформити для збереження робочого місця за співробітником, призваним на військову службу?
Підставою для збереження за співробітником робочого місця, посади та середнього заробітку є повістка. Порядок видачі повісток регламентовано Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженим постановою КМУ від 21.03.02 р. № 352 (далі – Положення № 352).
Повістка про необхідність прибути на призовну ділянку повинна містити такий текст (її форму наведено в додатку 18 до Положення № 352):
«Згідно із Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу» Ви призвані на строкову військову службу і зараховані в команду № ____ (зазначається номер команди, наданий обласним військовим комісаріатом).
Пропоную Вам «___» _________ 2017 року о _____ годині з'явитися для відправлення на збірний пункт за адресою _________.»
Наказ про звільнення співробітника від роботи у зв'язку із призовом на строкову службу підприємство повинне оформити з дати, яка зазначена в повістці (за основу можна взяти наш зразок).
Зразок <...> Керуючись ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України, наказую звільнити: Макаренка Федора Вікторовича, менеджера з реклами, від роботи з 3 квітня 2017 року у зв'язку із призовом на строкову військову службу зі збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку на період проходження строкової військової служби. Підставою для видання даного наказу є повістка з військкомату, оригінал якої додається до наказу. <...> |
Співробітника необхідно ознайомити з таким наказом під підпис.
До трудової книжки запис про звільнення співробітника у зв'язку із призовом на військову службу не вноситься.
У період відсутності такого працівника в табелі обліку використання робочого часу робляться відмітки з позначенням «ИН» – інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (лист Мінсоцполітики від 05.06.15 р. № 225/06/186-15).
Чим загрожує роботодавцю звільнення співробітника, призваного на військову службу?
У випадку звільнення такого співробітника роботодавця очікують такі наслідки:
1. Відновлення співробітника на роботі через суд. Наведемо такі приклади із судової практики:
2. Стягнення з роботодавця середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника на підставі ст. 235 КЗпП.
3. Фінансові санкції, передбачені ч. 2 ст. 265 КЗпП. Так, за недотримання гарантій і пільг, належних працівникам, які призиваються на військову службу, передбачено штраф у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати на момент виявлення такого порушення (на сьогодні це 32 000 грн.). При цьому штраф нараховується за кожного працівника, у відношенні якого допущено таке порушення.
4. Адміністративна відповідальність на підставі ст. 41 КУпАП – штраф у розмірі від 50 до 100 НМДГ (від 850 до 1 700 грн.).