• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Період безробіття: запис до трудової книжки та зарахування до стажу

29.09.2020 283 0 1

Відомо, що, працюючи, особа набуває стажу, який безпосередньо впливає на отримання нею права на гарантії та пільги, пов’язані з її діяльністю, соціальним та пенсійним забезпеченням. Проте працездатна особа може залишитися без роботи і звернутися за допомогою до центру зайнятості. Чи входить період отримання нею допомоги по безробіттю до стажу, що дає право на відповідні пільги? У статті розглянемо це питання, розкриємонюанси внесення запису до трудової книжки та визначення страхового стажу.


Що таке допомога по безробіттю

Допомога по безробіттю – це державна компенсація не працевлаштованих громадян, які залишилися без роботи.

Право на допомогу по безробіттю (далі – допомога) залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (абзац перший ч. 1 ст. 22 Закону від 02.03.2000 р. № 1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», далі – Закон № 1533).

Розмір допомоги для таких застрахованих осіб визначається у відсотках до їхньої середньої зарплати (доходу) залежно від страхового стажу.

  • до 2 років – 50 %;
  • від 2 до 6 років – 55 %;
  • від 6 до 10 років – 60 %;
  • понад 10 років – 70 %.

Однак визначена таким чином сума допомоги для зазначеної вище категорії осіб не може бути меншою від установленого мінімального розміру (з 01.03.20 р. – 1 800 грн відповідно до постанови правління ФСС на випадок безробіття від 31.01.20 р. № 211)

Середня зарплата розраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266.

Максимальний розмір допомоги дорівнює 4-кратному розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8 788 грн станом на вересень 2020 року).

Виплачується допомога залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

  • перші 90 календарних днів (далі – к. д.) – 100 %;
  • протягом наступних 90 к. д. – 80 %;
  • надалі – 70 %.

Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Водночас особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, допомога виплачується з 91-го к. д. Виплата здійснюється не рідше ніж двічі на місяць, а за згодою безробітного – один раз на місяць.

Право на допомогу по безробіттю в мінімальному розмірі (з 01.03.20 р. – 650 грн) мають: застраховані особи, яких визнано безробітними, але протягом останніх 12 місяців перед реєстрацією як безробітних їхній страховий стаж становив менше шести місяців або їх звільнено з останнього місця роботи з підстав, передбачених п. 3, 4, 7 і 8 ст. 40, ст. 41 і 45 КЗпП, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами; особи, зазначені у п. 2 ст. 6 Закону № 1533; особи, зазначені в п. 3 ч. 4 ст. 7 Закону від 20.10.14 р.№ 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Хто здійснює запис про отримання допомоги у трудовій книжці

Відповідно до пп. «е» п. 2.19 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мін’юсту, Мінпраці, Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58 (далі – Інструкція № 58), запис про період одержання допомоги по безробіттю заноситься у трудову книжку її власника органом Державної служби зайнятості населення.

Про це наголошено також у п. 5 розд. VI Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 06.04.20 р. № 624. У ньому зазначено, що посадова особа центру зайнятості має зробити у трудовій книжці особи запис про початок та припинення, а також поновлення чи скорочення виплати допомоги по безробіттю в порядку, передбаченому пп. «е» п. 2.19 Інструкції № 58.

Після припинення виплати допомоги по безробіттю всі записи, внесені до трудової книжки особи, засвідчуються особистим підписом посадової особи та печаткою центру зайнятості (див. зразок).

Зразок запису про період отримання допомоги по безробіттю у трудовій книжці

1 из 1

Отже, роботодавець не повинен вносити до трудової книжки працівника запис про отримання ним допомоги по безробіттю. Якщо під час працевлаштування з’ясовується, що такий запис зроблено центром зайнятості некоректно або з помилками, трудова книжка повертається особі для приведення запису у відповідність до встановлених правил. Виправлення має внести працівник центру зайнятості.

Страховий стаж

Якщо у трудовій книжці працівника є запис про період отримання ним допомоги по безробіттю, то в роботодавця може виникнути питання щодо включення цього періоду до страхового стажу, наприклад для оплати лікарняного.

Тож з’ясуємо, що таке страховий стаж.

Під терміном «страховий стаж» слід розуміти період, протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

Види цього страхування визначаються різними законами, а тому страховий стаж для різних видів страхування обчислюється по-різному.

Поняття страхового стажу як періоду (строку), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та впродовж якого вона/роботодавець сплачує внески на страхування, якщо інше не передбачено законодавством, було запроваджено Законом від 14.01.98 р. № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Ним же було встановлено, що особливості обчислення страхового стажу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування визначаються окремими законами.

Тож страховий стаж для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається відповідно до Закону від 23.09.99 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105), а для призначення пенсії – за Законом від 09.07.03 р. № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058).

Страховий стаж для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності

Відповідно до ст. 24 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам в таких розмірах (у відсотках до середньої зарплати) залежно від страхового стажу:

  • 50 % – якщо страховий стаж до 3 років;
  • 60 % –від 3 до років;
  • 70 % – від 5 до 8 років;
  • 100 % – понад 8 років.

Так само залежно від страхового стажу оплачуються перші п’ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, застрахованій особі за кошти роботодавця (п. 5 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 26.06.15 р. № 440). Отже, для цього важливо правильно визначити страховий стаж.

Відповідно, якщо особа перебувала на обліку в центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю, це безпосередньо впливає на її страховий стаж.

Передусім зауважимо, що визначення страхового стажу залежить від періоду, адже законодавча база зазнавала змін (див. таблицю).

Таблиця. Нормативно-правові підстави для визначення стажу

Період

Нормативно-правове підґрунтя для визначення страхового стажу

До 27.02.01 р. (включно)

Правила обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затверджені постановою КМУ від 19.10.98 р. № 1658 (далі – Правила № 1658)

Із 28.02.01 р. до 31.12.10 р. (включно)

Ст. 7 Закону від 18.01.01 р. № 2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі – Закон № 2240)

Із 01.01.11 р. до 31.12.14 р. (включно)

Ст. 7 Закону № 2240 (у редакції Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI),

ст. 21 Закону № 1105

Із 01.01.15 р.

Ст. 21 Закону № 1105

До 27.02.01 р. до страхового стажу зараховувався загальний трудовий стаж працівника відповідно до Правил № 1658, який визначався за даними трудової книжки. До стажу входив і період перебування на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю.

З 28.02.01 р. Законом № 2240 запроваджено поняття страховий стаж – період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, та сплачує або за неї сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ст. 7 Закону № 2240).

Період перебування на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю також зараховувався до страхового стажу, якщо це підтверджено записом у трудовій книжці або довідкою ЦЗ.

З 01.01.11 р. до страхового стажу зараховуються періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі, не меншій ніж мінімальний страховий внесок.

З цієї дати страховий стаж визначають за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Держреєстру (з 01.01.11 р – ч. 2 ст. 7 Закону № 2240, з 01.01.15 р. – ч. 2 ст. 21 Закону № 1105).

На практиці страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку (довідки за формою ОК-5 або ОК-7).

Час перебування на обліку в ЦЗ та одержання допомоги по безробіттю (за даними трудової книжки або відомостями, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Держреєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування) також зараховується до страхового стажу.

З 11.10.17 р. до страхового стажу прирівняли періоди починаючи з 01.01.16 р., протягом яких особа не підлягала страхуванню відповідно до Закону № 1105, але вона чи роботодавець за неї сплатили ЄСВ. Порядок зарахування до страхового стажу часу перебування на обліку в ЦЗ та отримання допомоги по безробіттю не змінився.

Страховий стаж для призначення пенсії

Пенсія – це щомісячна виплата в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю або яку отримують члени її сім’ї у випадках, визначених Законом № 1058 (ст. 1 цього Закону).

Розмір пенсії за віком залежить від тривалості страхового стажу.

Порядок обчислення страхового стажу для призначення пенсій за віком зазнав істотних змін з 01.01.04 р. у зв’язку зі зміною законодавства.

До 01.01.04 р. до страхового стажу зараховувалися періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом № 1058, в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058).

Раніше стаж для призначення пенсії обчислювався за нормами Закону від 05.11.91 р. № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788) і для призначення пенсії враховувався «трудовий» стаж.

Періоди трудової діяльності до 01.01.04 р., які зараховувалися до страхового стажу, визначено ст. 56 Закону № 1788.

Страховий стаж, набутий до 01.01.04 р., підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.93 р. № 637 (ст. 62 Закону № 1788).

Відповідно до ст. 56 Закону № 1788 до стажу для призначення пенсії за віком зараховуються періоди отримання допомоги по безробіттю, які підтверджено записом у трудовій книжці або довідкою ЦЗ про отримання такої допомоги.

Після 01.01.04 р. у зв’язку з набранням чинності Законом № 1058 змінилися вимоги до порядку обчислення стажу.

Цим Законом запроваджено поняття страхового стажу, визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг за кошти Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших передбачених законодавством джерел.

Так, у ст. 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Зокрема, відповідно до ст. 21 Закону № 1058 особі, яка певний період отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), цей період зараховуватиметься до страхового стажу для призначення пенсії.

Слід нагадати, що страховий стаж для призначення пенсії обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати (далі – МЗП), є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з МЗП, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць лише за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з МЗП, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. А якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць пропорційно до сплачених страхових внесків.

Обчислення страхового стажу проводиться територіальним органом Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Висновок

Періоди перебування на обліку в центра зайнятості та отримання допомоги по безробіттю входять як до стажу для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, так і до стажу для призначення пенсії за віком.

Зразок_Запис про період отримання допомоги по безробіттю у трудовій книжці.docx

Завантажити

Таблица_Нормативно-правовые основания для определения стажа.docx

Завантажити

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2592 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали