Перехід на літній час: невідпрацювання однієї години
Перехід на літній час 2019 : коли переводити годинники
У ніч з 30-го на 31 березня наша країна вчергове перейде на літній час: стрілки годинника буде переведено на годину вперед. Водночас у бухгалтерів виникає закономірне запитання: як урахувати та оплатити роботу тих, хто працює цієї ночі?
Переводимо стрілки
Часовий пояс – це ділянка земної поверхні, на якій відповідно до закону встановлено певний поясний час. Згідно з п. 1 постанови КМУ від 13.05.96 р. № 509 «Про порядок обчислення часу на території України» в нашій країні застосовується час другого часового поясу (київський час).
Літній час – це час, зсунутий на одну годину вперед щодо часу, прийнятого в цьому часовому поясі. Водночас у зимовий період час «зсувають» назад. На території України запроваджено такий порядок: поясний час з додатковим переведенням щорічно годинникової стрілки
- в останню неділю березня о 3.00 на одну годину вперед (літній час);
- в останню неділю жовтня о 4.00 на одну годину назад (зимовий час).
Оскільки переведення стрілок здійснюється в ніч із суботи на неділю, тобто у вихідний день, питання про так звану «блукаючу» годину у разі переходу на літній та зимовий час виникає лише на тих підприємствах, де працівники працюють в ніч переходу на відповідний час. Адже в разі переходу на літній час працівник працюватиме на одну годину менше, а на зимовий час – на годину більше.
Нічний недоробіток?
За загальним правилом ст. 54 КЗпП тривалість роботи (зміни) в нічний час (з 22.00 до 6.00) скорочується на одну годину. Виняток зроблено для працівників, для яких і так уже передбачено скорочення робочого часу (п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 51 КЗпП). А саме:
1) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці (не більше 36 годин на тиждень);
2) для тих категорій працівників, яким законодавством установлено скорочену тривалість робочого часу (наприклад, для лікарів).
У деяких випадках тривалість роботи в нічний час зрівнюється із тривалістю роботи в денний час. Це роблять тоді, коли це потрібно за умовами виробництва, зокрема в безперервних виробництвах, а також на змінних роботах за 6-денного робочого тижня з одним вихідним вдень.
Звісно, найбільш оптимальним рішенням було б складання такого графіка, щоб кількість відпрацьованих годин у дні переведення стрілок не змінювалася. Якщо ж це неможливо, то в будь-якому разі в табелі обліку використання робочого часу, типову форму № П-5 якого затверджено наказом Держкомстату від 05.12.08 р. № 489, слід проставляти фактично відпрацьовані працівниками години.
Тривалість роботи в нічний час позначають у табелі літерним кодом «РН» або цифровим — «»Наприклад, якщо за графіком зміна працівника починається 30.03.19 р. о 22.00, а закінчується 31.03.19 р. о 04.00, то в табелі слід проставити 5 годин.
Отже, під час переходу на літній час працівник хоч і відпрацює повністю, але тривалість роботи (зміни) вийде на годину коротшою. Причому це не є ініціативою ні працедавця, ні працівника, тобто фактично це не буде недоробітком.
Оплата праці
Як відомо, за простої погодинної системи як однієї із систем погодинної форми оплати праці винагорода за виконану роботу здійснюється відповідно до норм праці за тарифними ставками або окладами. Водночас у складі простої погодинної системи виділяють декілька різновидів (див. таблицю).
Таблиця. Проста погодинна система
| № з/п | Оплата праці | Нарахування зарплати працівникам |
| 1 | Погодинна | Виходячи з годинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колдоговорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період (розд. 2 Методичних рекомендацій щодо запровадження погодинної оплати праці і дотримання мінімальних годинних гарантій в оплаті праці, затверджених у додатку 1 до наказу Мінпраці та соцполітики від 16.04.99 р. № 69) |
| 2 | Поденна | Виходячи з денної тарифної ставки та фактичної кількості відпрацьованих днів |
| 3 | Місячна | Виходячи з місячної тарифної ставки (окладу) та фактичної кількості відпрацьованих днів |
Якщо працівникові встановлено годинну тарифну ставку, то тут усе дуже просто: оплата здійснюватиметься виходячи з фактично відпрацьованих годин. Тобто в разі переходу на літній час не відпрацьована працівником – «погодинником» година, звісно, оплаті не підлягає.
Якщо ж працівникові встановлено місячну тарифну ставку (оклад) і він відпрацював усі робочі години, передбачені йому графіком виходу на роботу (графіком змінності), то йому мають нарахувати ставку (оклад), установлену йому в трудовому договорі (штатному розписі). Такої думки дотримується Мінсоцполітики в листі від 21.02.17 р. № 242/0/102-17/282. І це цілком закономірно, адже нормою тривалості робочого часу в обліковому періоді для працівників є норма, установлена їм графіками змінності (графіками виходу на роботу) (див. лист Мінсоцполітики від 18.08.17 р. № 1537/0/102-17). Зважаючи на це, а також на те, що працівник у ніч переходу на літній час повністю відпрацював свій графік, такий перехід, на думку автора, взагалі не повинен позначитися на місячній тарифній ставці (окладі) цього працівника. Це твердження справедливе і стосовно працівника, якому встановлено денну тарифну ставку.
Нагадаємо, що мінімальний розмір підвищення оплати праці за роботу в нічний час становить 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час. Конкретні розміри підвищення встановлюються генеральною, галузевими (регіональними) угодами та колдоговором (ст. 108 КЗпП).
Отже, у разі переходу на літній час «нічна доплата» залежатиме від фактично відпрацьованих годин уночі.
Коментарі до матеріалу