Підприємства, які мають транспортні засоби, зобов’язані двічі на рік інформувати територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК) про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на таких засобах і техніці. Підприємства, які не мають транспортних засобів у власності, зазвичай цю інформацію не подавали. Проте остання судова практика із цього питання кардинально змінює ситуацію. Тому в наших підписників зараз виникає чимало запитань щодо цього. У статті нагадаємо, якими нормами законодавства передбачено обов’язок підприємств подавати до ТЦК звіти про транспорт, а також розповімо, які висновки судів з цього питання з’явилися останнім часом.
Законом від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543) передбачено військово-транспортний обов’язок підприємств. У ст. 6 Закону № 3543 зазначено, що військово-транспортний обов’язок установлюється з метою задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і поширюється, зокрема, на підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів.
Визначення поняття «особливий період» наведено у ст. 1 Закону № 3543, до нього, зокрема, відноситься запроваджений в Україні період воєнного стану. Отже, поки діє воєнний стан, підприємства повинні виконувати свій військово-транспортний обов’язок.
Правила виконання військово-транспортного обов’язку конкретизовано у Положенні про військово-транспортний обов’язок, затвердженому постановою КМУ від 28.12.2000 № 1921 (далі – Положення № 1921).
Зокрема, керівники юридичних осіб зобов’язані інформувати ТЦК, на території відповідальності якого розташовано підприємство, про наявність у юрособи транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на таких засобах і техніці (п. 15 Положення № 1921).
Інформація про транспорт подається до ТЦК за формою, наведеною в додатку 1 до Положення № 1921, яка має назву «Відомість про наявність і технічний стан транспортних засобів і техніки, а також про громадян, які працюють на підприємстві, в установі та організації на таких транспортних засобах і техніці» (далі – Відомість про транспорт).
Відомість про транспорт подається двічі на рік: до 20 червня і до 20 грудня.
|
Зверніть увагу! У п. 15 Положення № 1921 зазначено, що інформацію про транспорт до ТЦК подають керівники підприємств, установ та організацій, а про фізосіб-підприємців не йдеться. Тобто Відомість про транспорт подають тільки юридичні особи. На підприємців цей обов’язок не поширюється. |
За неподання до ТЦК звітності про транспорт до посадових осіб підприємства може бути застосовано адміністративний штраф на підставі ст. 2101 КУпАП.
Цією статтею передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Якщо підприємство не подало відомості про наявність у нього транспорту, цими діями воно порушує саме це законодавство, конкретно Закон № 3543 та Положення № 1921. У п. 6 Положення № 1921 прямо зазначено, що військово-транспортний обов’язок є складовою мобілізаційної підготовки та мобілізації у державі.
Розмір штрафу, який застосовується під час особливого періоду на підставі ч. 4 ст. 2101 КУпАП, становить від 2 000 до 3 500 НМДГ (від 34 000 до 59 500 грн).
Застосовувати цей штраф на практиці уповноважені самі ТЦК (ст. 235 КУпАП).
|
Є строки давності! Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст. 2101 КУпАП, може бути застосовано протягом 3 місяців з дня виявлення такого правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення (ч. 7 ст. 38 КУпАП). |
Питання про необхідність подання до ТЦК звітності про транспорт у разі відсутності транспортних засобів у юрособи завжди хвилювало та хвилює зараз підприємства.
Виходячи з норм законодавства подавати Відомість повинні тільки ті підприємства, які мають у власності транспортні засоби. Адже у ст. 6 Закону № 3543 чітко сказано що військово-транспортний обов’язок поширюється, на підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів.
Крім того, роз’яснення з цього питання наведено у п. 3 листа Міноборони від 24.05.2016 № 322/2/2836 (далі – Лист № 322/2/2836). Там зазначено, що вимога п. 15 Положення № 1921 поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за наявності на обліку у цих підприємств транспортних засобів і техніки або змін у їхньому якісному або кількісному складі.
Проте – попри законодавчим вимогам та роз’ясненням профільного міністерства – у 2026 році судами щодо цього питання було винесено рішення, у яких наведено прямо протилежний висновок.
Наведемо посилання на два судові рішення, які стосуються застосування відповідальності за неподання Відомості про транспорт до ТЦК підприємством, яке не мало у власності транспортних засобів:
Це рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції, якою це рішення було залишено без змін. Розглянемо докладніше ситуацію, описану у цих судових рішеннях.
Ситуація
На керівника підприємства, яке створено у листопаді 2025 року, місцевим ТЦК накладено штраф у розмірі 34 000 грн на підставі ст. 2101 КУпАП – у зв’язку з тим, що підприємством не було подано інформацію про наявність транспортних засобів до 20.12.2025. На думку ТЦК, у цьому випадку мало місце порушення ст. 6 Закону № 3543 та п. 15 Положення № 1921.
Позиція позивача
Керівник підприємства оскаржив постанову ТЦК про накладення штрафу у суді. Свою позицію він обґрунтовував тим, що коли настав строк подання інформації (до 20.12.2025), підприємство не мало у власності або користуванні транспортних засобів, техніки чи іншого майна, а також не мало найманих працівників та взагалі не здійснювало господарської діяльності.
Позиція судів
Проте суд відмовив у задоволенні позовних вимог керівника юрособи та визнав, що штраф застосовано ТЦК правомірно. З цим рішенням погодився й апеляційний суд.
У постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду зазначено, що колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, який вказав, що не заслуговують на увагу позиція позивача з приводу того, що станом на момент подачі відповідного звіту до ТЦК товариство не мало у власності або користуванні транспортних засобів, техніки чи іншого майна, а також не мало найманих працівників та фактично не здійснювало господарської діяльності, що, на думку позивача, виключало необхідність подачі до ТЦК звіту. На думку суддів, відсутність на підприємстві транспортних засобів не звільняє керівника підприємства від обов’язку, передбаченого п. 15 Положення № 1921. Зокрема, він повинен був подати такий звіт у встановлений чинним законодавством строк із зазначенням інформації про відсутність транспортних засобів, техніки та громадян, які працюють на них.
Також апеляційний суд не прийняв до уваги посилання керівника підприємства на позицію Міноборони із цього питання, викладену в Листі № 322/2/2836. Суд зазначив, що таке посилання вважаються безпідставними, оскільки цей лист відсутній у матеріалах справи, а роздрукуваний текст новини із сайту Рожищенської міської ради не є належним доказом, який може бути враховано судом.
Як бачимо, через таку позицію судів зараз безпечним варіантом для підприємств буде все ж подати Відомість про транспорт, навіть якщо у підприємства немає у власності транспортних засобів.
Водночас зазначимо, що це позиція окремих судів. Тому цілком імовірно, що у інших судів по аналогічних справах буде інша думка.