Податковий запит про причини збитків за 2022 рік: як реагувати

Ситуація. Виробниче підприємство отримало від податкової запит із вимогою пояснити, чому подана за 2022 рік декларація з податку на прибуток є збитковою. На думку підприємства, збиткові результати діяльності багатьох суб’єктів господарювання в 2022 році цілком зрозумілі і не потребують пояснень. Наприклад, через війну підприємство в 2022 році не провадило виробничу діяльність, звідси і збитки.

Запитання. Чи треба відповідати на цей запит і що буде, коли його проігнорувати?

Коротка відповідь. Якщо запит складено за всіма правилами податкового законодавства, то на нього слід відповісти.

Що треба знати про податкові запити?

Право податкових органів запитувати у платників податків інформацію закріплено в пп. 20.1.2; 20.1.3; 20.1.14 та п. 73.3 Податкового кодексу (далі – ПК). При цьому запити повинні робитися за певними правилами. Такі правила встановлено ст. 73 ПК, а також Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2010 № 1245 (далі – Порядок № 1245).

Тому якщо ви отримали запит від податкової, спочатку уважно вивчіть його, щоб розуміти:

• чи правильно оформлений цей запит;
• чи були у податкового органу законні підстави для направлення вам такого запиту.

А вже потім вирішуйте, будете ви відповідати на запит чи ні.

Обов’язкові реквізити запиту

Отже, будь-який запит повинен мати такі реквізити (п. 73.3 ПК):

• підстави для направлення запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
• перелік запитаної інформації та перелік документів, які треба подати до органу ДПС;
• печатка органу ДПС і підпис керівника органу ДПС або його заступника.

Крім того, запит має бути оформлений на бланку органу ДПС, і в запиті мають бути посилання на норми закону, відповідно до яких орган ДПС має право на отримання запитаної інформації (п. 10 Порядку № 1245).

Якщо в отриманому вами запиті є всі необхідні реквізити, то далі переходимо до аналізу підстав для його направлення.

Підстави для запиту

Перелік підстав для направлення запиту органом ДПС закріплено у п. 73.3 ПК. Для вашої зручності наведемо цю інформацію в таблиці нижче.

На яку підставу можуть посилатися податківці в запиті стосовно збитковості декларації, як у нашій ситуації?

У такій ситуації податківці, скоріше за все, у запиті посилатимуться на підставу, зазначену в рядку 1 нашої таблиці (абзац сьомий п. 73.3 ПК, п. 1 у переліку підстав для направлення запиту). Адже сама по собі наявність збитків у декларації не є податковим порушенням, це результат діяльності підприємства за звітний рік. А в абзаці сьомому п. 73.3 ПК ідеться якраз не про виявлення податкового порушення, а про виявлення «фактів, які можуть свідчити про порушення».

Як бачите, формулювання цієї підстави таке, що визнати незаконним запит податкового органу у цьому випадку не вдасться. Тому на такий запит треба дати відповідь, якими б абсурдними не здавалися вам запитання, що містяться у ньому.

Строки для відповіді на запит

Строки для відповіді на запит органу ДПС установлено тим самим п. 73.3 ПК. Вони залежать від підстави для направлення запиту. Так, відповісти треба протягом:

• 10 робочих днів (далі – р. д.) – якщо запит направлено у зв’язку із проведенням зустрічного звіряння;
• 15 р. д. – якщо запит направлено за іншими підставами.

Чи призупинені строки для відповіді на запит на час воєнного стану?

Це питання є не таким простим, як здається на перший погляд. Адже крім «воєнного» призупинення строків тут треба зважити і на «карантинні» норми. Розглянемо докладніше, про що йдеться.

На період воєнного стану нормою пп. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПК було призупинено перебіг строків, визначених податковим та іншим законодавством, контроль за яким здійснюють органи ДПС, за деякими винятками. Серед цих винятків ми знаходимо строки «подання звітності та/або документів (повідомлень)» (абзац другий вищезгаданого підпункту).

І тут виникає запитання:

Чи можна відповідь на запит податкового органу віднести до документів?

На наш погляд, можна. Звернемося до визначення поняття «документ», наведеного в пп. 14.1.144¹ ПК. Під документом для цілей ПК розуміють документ, створений у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог Законів від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» і від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», складання та/або подання, та/або відправлення якого передбачається ПК, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПК, та/або пов’язане з реалізацією прав і обов’язків платника податків та/або контролюючих органів згідно з нормами ПК.

Як бачимо, відповідь за податковий запит цілком вписується у це визначення. Зверніть увагу: обов’язок платника податків надати відповідь на такий запит передбачено нормами ПК (п. 73.3 ПК).

От і виходить, що передбачене пп. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПК призупинення строків не стосується подання відповідей на податкові запити. А це означає, що відповідати на них треба протягом строків, зазначених у п. 73.3 ПК (див. вище).

Так, згідно з п. 52⁸ підрозд. 10 розд. ХХ, на період до кінця місяця, у якому завершується дія карантину, зупиняється перебіг строків, установлених ст. 73 та 78 ПК для відповіді на запити контролюючих органів, крім запитів стосовно:

• законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або від’ємного значення з ПДВ;
• оподаткування юрособами або іншими нерезидентами, що провадять господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами з джерелом їх походження з України;
• податкового контролю за трансфертним ціноутворенням;
• податкового контролю над нерезидентами (представництвами нерезидентів);
• валютного контролю в частині дотримання встановлених строків розрахунків за експорт та імпорт товарів.

Під час воєнного стану ця карантинна норма продовжує діяти, оскільки:

• карантин продовжено до 30.04.2023 (постанова КМУ від 23.12.2022 № 1423);
• до цієї норми в 2022 році вносилися зміни Законом від 03.11.2022 № 2719-IX. Ці зміни, зокрема, порушили перелік винятків, на які не поширюється карантинне призупинення строків.

І ми не знаходимо у цьому переліку нашого випадку (збитковість декларації з податку на прибуток). А це означає, що в нашому випадку діє «карантинне» призупинення строків, тобто відповісти на отриманий запит податківців можна вже після закінчення карантину. Хоча ми не рекомендуємо вам так зволікати з відповіддю.

Способи відповіді на запит

Відповідь на отриманий запит може бути надана:

• особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
• поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
• в електронному вигляді за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету у форматі pdf (обмеження 5 МБ).

Це випливає зі змісту ст. 73 ПК, Порядку № 1245 і роз’яснень ДПС у ЗІР (категорія 129.06).

Відповідати на запит чи ні?

Отже, ми з вами з’ясували, що в нашій ситуації діє «карантинне» призупинення строку, установленого для відповіді на запит. Тому навіть якщо до закінчення карантину ви не дасте відповідь на запит, то ніякої відповідальності за це не буде (адже строк не порушено). Проте рано чи пізно карантин закінчиться, а з ним і призупинення строків. Тобто треба буде готувати відповідь. Але не виключено, що після спливання часу вам буде проблематично згадати ті або інші аргументи на свій захист. Тому не рекомендуємо відсувати підготовку відповіді на безрік.

Якщо отриманий вами запит складено з порушенням вимог (наприклад, у ньому немає усіх необхідних реквізитів або не зазначено законодавчу підставу для направлення запиту), то на такий запит узагалі можна не відповідати. Це прямо передбачено п. 73.3 ПК, де зазначено, що коли запит складено з порушенням вимог цього пункту, то платник податків звільняється від обов’язку відповідати на такий запит.

Якщо запит проігнорувати, якими можуть бути наслідки?

У такому разі у податкового органу буде причина для проведення позапланової перевірки платника податків на підставі пп. 78.1.1 або 78.1.2 ПК. Проте в період воєнного стану проведення багатьох перевірок, у тому числі позапланових, – під забороною.

Так, згідно з пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК, під час воєнного стану заборонено проводити позапланові перевірки, за винятком зазначених у цьому підпункті. Але серед переліку дозволених позапланових перевірок ми не знаходимо перевірок на підставі пп. 78.1.1. А на підставі пп. 78.1.2 ПК дозволено проводити тільки перевірки, що стосуються контролю за трансфертним ціноутворенням (але це не наш випадок!).

Таким чином, до закінчення воєнного стану органи ДПС не мають права проводити позапланову перевірку у зв’язку з відсутністю відповіді на податковий запит.

Як скласти відповідь на запит?

Установленої форми відповіді на запит не існує, тому складайте відповідь у довільній формі, але зазначте в ній (п. 15 Порядку № 1245):

• номер і дату запиту органу ДПС, на який ви відповідаєте;
• яка інформація була запитана.

Підкріпіть свої слова копіями відповідних підтвердних документів.

Відповідь має бути підписана керівником підприємства, або ж іншою особою, уповноваженою на підписання таких документів керівником підприємства.

Нижче наводиться зразок відповіді на запит, отриманий підприємством у нашій ситуації.

Зразок