Зміни у сфері реклами: що потрібно знати?

Із чим пов’язані зміни? Нещодавно набули чинності чергові зміни до Закону від 03.07.1996 № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі – Закон № 270), унесені Законом від 30.05.2023 № 3136-IX (далі – Закон № 3136). Ці зміни пов’язані з імплементацією норм європейського законодавства до національного законодавства України, вони є важливими для вступу України до ЄС.

Про що стаття? Ми розглянемо, що саме змінилося у рекламній сфері та як ці зміни треба взяти до уваги суб’єктам господарювання (далі – СГ).

З якого моменту діють зміни?

Закон № 3136 набув чинності з 02.07.2023, але мав набути з 02.10.2023, при цьому його окремі норми набувають чинності з інших дат, на що вказано у п. 1 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення».

До речі, Закон № 3136 вносить зміни не лише до Закону № 270, а й до інших законодавчих актів.

Роз’яснення Держпродспоживслужби щодо нововведень, які передбачає Закон № 3136, можна знайти на їх сайті.

Що саме змінилося?

Розглянемо основні зміни, які можуть так чи інакше стосуватися більшості СГ.

1. Урегульовано питання про розповсюдження реклами у медіа підприємцями.

Почнемо з найважливішої для підприємців зміни. Про проблему, яка виникла для підприємців, що розповсюджують рекламу в медіа, ми писали в «Реклама в медіа: що зараз під забороною для підприємців та які перспективи».

До внесення змін у Законі № 270 була ст. 13¹, за якою розповсюдженням реклами в медіа могли займатися лише юрособи. А підприємці, займаючись цим видом діяльності, ризикували бути оштрафованими.

Закон № 3136 урегулював цю ситуацію таким чином:

• виключив ст. 13¹ із Закону № 270 з 02.07.2023;
• установив, що за весь період існування цієї норми (з 31.03.2023 до 02.07.2023) її недотримання не є порушенням і не є підставою для притягнення осіб до відповідальності (п. 3 Розд. II Закону № 3136).

2. У Законі № 270 змінилася термінологія: ст. 1 викладено в новій редакції.

Багато визначень уточнено та змінено, додалися нові визначення.

Зокрема, було розширено поняття «реклама». Порівняємо два визначення цього поняття:

Як бачимо, наразі рекламою визнається інформація не лише про товар та особу, а й про ідею. Також можна побачити, що наразі рекламою вважається розповсюдження інформації за винагороду (крім самореклами).

З іншого боку, у визначенні реклами з’явилося нове поняття – продакт-плейсмент (розміщення товару). Це форма розповсюдження реклами, суть якої полягає в тому, що безпосередньо товар, послуга, торгова марка, інший об’єкт права інтелектуальної власності, під яким ведеться діяльність, або рекомендації щодо них включаються – за грошову або іншу винагороду – до будь-якої програми аудіовізуального медіа (включаючи фільми або контент користувача), що відрізняється від реклами.

Приклади продакт-плейсменту в дії добре знайомі всім нам.

3. Уточнено правила окремих видів реклами.

Правила деталізовано (відповідні статті Закону № 270 викладено в новій редакції) для таких видів реклами, як:

• спонсорство (ст. 5);
• телепродаж (ст. 5¹);
• соціальна реклама (ст. 12);
• рекламні ролики та телепродажі в аудіальних та аудіовізуальних медіа (ст. 13).

Також наразі в Законі № 270 закріплено правила для нової форми реклами – продакт-плейсменту (ст. 5²).

4. З’явилися правила реклами за допомогою електронних комунікацій (ст. 14³ Закону № 270).

Для електронних комунікацій використовуються такі ресурси, як:

• електронна пошта;
• послуги обміну повідомленнями;
• пошукові послуги;
• вебсайти та вебсторінки юросіб та фізосіб в Інтернеті;
• чат-боти;
• автоматичні повідомлення;
• комунікація з використанням телефонних номерів;
• послуги, що використовують технології доповненої та віртуальної реальності;
• будь-які інші інформаційні (цифрові) технології, які розповсюджуються та споживаються на території України.

Яких саме правил необхідно дотримуватися в разі використання електронних комунікацій для розповсюдження реклами?

При використанні вищезгаданих ресурсів для розповсюдження реклами СГ потрібно дотримуватися вимог ч. 2 ст. 14³ Закону № 270.

Так, заборонено розповсюджувати рекламу у формі спаму, у тому числі здійснювати масові дзвінки з використанням будь-яких технологій комунікацій без попередньої письмової згоди споживача, у тому числі в електронній формі.

А розповсюджувати рекламу з використанням номерів телефонів або інших мережевих ідентифікаторів споживача можна лише за наявності попередньої письмової згоди такого споживача, у тому числі в електронній формі, та за умови, що споживач має можливість безплатно в будь-який час у простій та зрозумілій формі відмовитися від використання своїх даних, включаючи отримання реклами з використанням номерів телефонів або інших мережевих ідентифікаторів споживача.

Хто контролює дотримання цього правила і що загрожує СГ в разі, якщо заборона буде порушена?

Контроль здійснює Держпродспоживслужба.

За порушення зазначеного правила на СГ може бути накладений штраф на підставі ст. 27 Закону № 270. Розміри штрафів у зв’язку із набуттям чинності Законом № 3136 не змінилися. Наприклад, до розповсюджувача реклами, який порушує встановлений законодавством порядок розповсюдження та розміщення реклами, застосовується штраф у розмірі 5-кратної вартості розповсюдження реклами.

5. Уточнено та розширено загальні вимоги до реклами (ст. 8 Закону № 270 викладено в новій редакції).

Тут хочемо звернути вашу увагу на дві нові заборони:

• рекламодавцем не може бути резидент держави, визнаної Верховною Радою державою-агресором (державою-окупантом);
• заборонено розміщувати рекламу в Інтернеті на вебсайті, якщо його інтернет-адреса (доменне ім’я, уніфікований локатор ресурсу (URL) або адреса інтернет-протоколу) згідно з відомостями Всесвітньої організації інтелектуальної власності включена від України до національного переліку вебсайтів, які викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності (далі – національний список).

6. Уточнено та розширено вимоги до реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів (ст. 22 Закону № 270 викладено в новій редакції).

Якщо ви займаєтеся рекламою в цій сфері, рекомендуємо вам уважно вивчити оновлені вимоги. Зокрема, збільшився відсоток коштів, які рекламодавці алкогольних напоїв зобов’язані спрямовувати на виробництво та розповсюдження соціальної реклами про шкідливість зловживання алкоголем. Тепер це не менше ніж 7 % (ч. 8 ст. 22 Закону № 270). Раніше було щонайменше 5 %.