Якщо працівник підприємства в полоні: вивчаємо новації Закону № 2010

Що змінилося? 19.11.2022 набув чинності Закон від 26.01.2022 № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» (далі – Закон № 2010). Ідеться про осіб, які потрапили в полон. Закон № 2010 вніс зміни до ряду законодавчих актів, зокрема до КЗпП. Тому його норми стосуються у тому числі і роботодавців.

Про що стаття? Ми розглянемо, які трудові гарантії зберігаються за працівниками, які опинилися в полоні, і про що слід пам’ятати роботодавцеві в такій ситуації.

Що саме змінилося в трудовому законодавстві?

Роботодавець повинен знати, що:

• за працівником, який потрапив у полон, зберігається його місце роботи і посада;
• період перебування в полоні зараховується до стажу роботи, який дає право на щорічну відпустку, також працівник має право на перенесення щорічної відпустки на інший період або на його продовження.

Розглянемо ці зміни докладніше з посиланнями на законодавчі норми.

Місце роботи і посада

До КЗпП додано ст. 119¹ «Гарантії для працівників, стосовно яких встановлений факт позбавлення особистої волі в результаті збройної агресії проти України».

Ця стаття передбачає, що за такими працівниками зберігається місце роботи (посада) протягом усього періоду позбавлення волі, а також протягом 6 місяців з дня звільнення, якщо в цей час їм надають медичну, реабілітаційну, у тому числі психологічну, допомогу, вони проходять санаторно-курортне лікування та інші відновні (постізоляційні, реінтеграційні) заходи в порядку, установленому КМУ.

Також на виконання Закону № 2010 Кабмін прийняв постанову від 15.11.2022 № 1281 (далі – Постанова № 1281), якою затвердив ряд підзаконних актів (див. нижче). Постанова № 1281 набула чинності одночасно із Законом № 2010, тобто з 19.11.2022.

Відпустка

Наразі до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час, коли працівник фактично не працював у зв’язку з позбавленням особистої волі внаслідок збройної агресії проти України і цей факт був установлений відповідно до норм Закону № 2010. Зміни внесені до ч. 1 ст. 82 КЗпП та ч. 1 ст. 9 Закону 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504).

Крім того, щорічна відпустка такого працівника має бути перенесена на інший період або продовжена (зміни внесені до ч. 2 ст. 80 КЗпП та ч. 2 ст. 11 Закону № 504).

Відповідаємо на ваші запитання

У роботодавців цілком резонно виникають запитання, як слід застосовувати на практиці нові норми, на що звернути увагу. Розглянемо ці запитання.

Яким чином підтверджується статус особи, яка перебуває в полоні?

З вищенаведених норм ясно, що для отримання працівником передбачених Законом № 2010 гарантій і пільг, у тому числі трудових, повинен бути встановлений факт позбавлення особи волі внаслідок збройної агресії проти України. Правила встановлення такого факту визначені ст. 3–4 Закону № 2010.

Так, рішення приймає Комісія з питань установлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (далі – Комісія) (ч. 1 ст. 3 Закону № 2010).

Комісія створена при Мінрєїнтеграції, до її складу входять представники різних державних органів, представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, а також представники від громадських об’єднань, у тому числі міжнародних. Діє Комісія відповідно до Положення, затвердженого Постановою № 1281 (далі – Положення № 1281).

Для встановлення факту позбавлення особи свободи внаслідок збройної агресії проти України потрібно звернутися до цієї Комісії із заявою встановленої форми, додавши до неї відповідні документи. Перелік документів залежатиме від конкретної ситуації (ст. 4 Закону № 2010).

Хто має право звернутися до Комісії з такою заявою і документами? Чи може це зробити роботодавець на підставі довіреності?

Ні. Виходячи зі змісту ст. 4 Закону № 2010 звернутися до Комісії може або сам працівник, який перебував у полоні, або ж члени його сім’ї чи законний представник.

А відповідно до ст. 242 Цивільного кодексу (далі – ЦК) статус законного представника мають батьки (усиновлювачі) малолітніх і неповнолітніх дітей або опікун малолітньої особи чи особи, визнаної недієздатною.

Як бачите, у розумінні ЦК роботодавець, навіть маючи довіреність, не стане законним представником свого працівника. Адже представництво за довіреністю (ст. 244 ЦК) не є представництвом згідно із законом.

Якщо факт перебування працівника в полоні встановлений Комісією, який документ у цьому випадку буде оформлений на підтвердження винесеної постанови?

Згідно з ч. 7 ст. 4 Закону № 2010, за результатами розгляду поданих заяв, документів та/або відомостей Комісія приймає одне з двох рішень:

• або про встановлення факту позбавлення особистої свободи в результаті збройної агресії проти України;
• або про непідтвердження цього факту.

Якщо винесено перше рішення, то Комісія встановлює дату початку строку позбавлення особи особистої свободи, а в разі звільнення особи – також дату її звільнення. Рішення Комісії оформляється протоколом (п. 7 Положення № 1281).

Винесені Комісією рішення вносяться до Єдиного реєстру осіб, щодо яких установлений факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (далі – Єдиний реєстр). Діє Єдиний реєстр відповідно до правил, установлених ст. 5 Закону № 2010 та Порядком створення, ведення, доступу до відомостей Єдиного реєстру осіб, стосовно яких установлений факт позбавлення особистої свободи в результаті збройної агресії проти України, затвердженим Постановою № 1281 (далі – Порядок № 1281).

Хто та як може отримати відомості з Єдиного реєстру? Чи може їх отримати роботодавець?

Власником Єдиного реєстру, а також його утримувачем і власником інформації у ньому є Мінрєїнтеграції (п. 4 Порядку № 1281). Адміністратором і технічним адміністратором Єдиного реєстру є державне підприємство «Український національний центр розбудови світу».

Інформація з Єдиного реєстру надається на безплатній основі у вигляді виписки за формою, яку затверджує Мінрєїнтеграції (п. 13 Порядку № 1281).

Проте відомості, які містяться в Єдиному реєстрі, є інформацією з обмеженим доступом (ч. 3 ст. 5 Закону № 2010).

Перелік осіб, які мають право отримувати відомості з Єдиного реєстру, наведений у п. 12 Порядку № 1281. Це особи, які перебували в полоні, члени їх сім’ї, законні представники, а також органи державної влади (для цілей, визначених Законом № 2010). Роботодавців у цьому переліку немає. Тому надати таку виписку з Єдиного реєстру роботодавцеві може або сам працівник (якщо має таку можливість), або ж його родичі.

Що робити, коли працівника, про якого не було відомостей більше 4 місяців, звільнили на підставі п. 8³ ст. 36 КЗпП, а пізніше виявилося, що весь цей час він перебував у полоні?

На нашу думку, у цьому випадку роботодавець зобов’язаний буде відновити працівника на роботі на колишній посаді. Хоча провини роботодавця у цьому звільненні немає, проте відповідно до ст. 119¹ КЗпП за працівником зберігається його місце роботи на весь період його перебування його в полоні, а також протягом 6 місяців з дня звільнення (у певних випадках – див. вище).

Правовими підставами для відновлення працівника на колишній посаді буде ст. 119¹ та ст. 235 КЗпП, а також заява працівника про відновлення на роботі.

Також роботодавцеві необхідно видати наказ про відновлення на роботі.

Крім того, якщо до трудової книжки працівника був унесений запис про його звільнення, то до неї потрібно буде внести запис про відновлення на роботі відповідно до п. 2.10 Інструкції, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58. У цьому випадку в графі 3 трудової книжки робиться запис такого змісту: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі».