Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Агентські договори: що буде після скасування Господарського кодексу?

З 28.08.2025 втратить чинність Господарський кодекс (далі – ГК), яким регулюються відносини в рамках агентських договорів. Тому багато наших читачів запитують:

  • чи можна буде укладати агентські договори після скасування ГК;
  • чи потрібно буде після втрати чинності ГК переукладати раніше укладені агентські договори, вносити до них якісь зміни або перейменовувати;
  • чи діятимуть агентські договори у сфері туризму.

У статті ми розберемося, що саме зміниться з 28.08.2025 після скасування ГК і чи можна буде надалі укладати агентські договори.


Агентський договір: що передбачено законодавством?

На цей час укладання агентських договорів врегульовано ч. 31 «Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання» Господарського кодексу.

Проте ГК втратить чинність з 28.08.2025 на підставі Закону від 09.01.2025 № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» (далі – Закон № 4196).

Чи це означає, що починаючи з 28.08.2025 агентські договори не можна буде укладати, а раніше укладені договори з агентами втратять свою силу?

Відразу хочемо заспокоїти суб'єктів господарювання: укладати агентські договори можна буде і після скасування ГК, а раніше укладені договори будуть дійсними весь строк, на який вони укладені, і ніяких змін у зв'язку зі скасуванням ГК вносити до них не потрібно.

Наші аргументи на користь таких висновків наведемо нижче.

Укладання агентських договорів на підставі Цивільного кодексу

Незважаючи на те, що укладання агентських договорів зараз передбачено нормами ГК, після втрати чинності цим кодексом не буде правової прогалини – такі відносини регулюватимуться нормами Цивільного кодексу (далі – ЦК).

У ЦК немає такого виду договору як агентський, проте згідно з ч. 1 ст. 6 ЦК сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним принципам цивільного законодавства.

З іншого боку, у цивільному законодавстві діє принцип свободи договору, установлений ст. 627 ЦК: сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з огляду на вимоги ЦК, інших актів цивільного законодавства, на звичаїї ділового обороту, вимоги розумності та справедливості.

Давайте розглянемо докладніше, що являють собою відносини, які виникають у рамках агентського договору. Тоді буде зрозуміло, який цивільно-правовий договір можна використовувати замість агентського.

Агентський договір – це договір, одна сторона якого (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладанні договорів або сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (ч. 1 ст. 297 ГК).

Особливості агентського договору такі (ч. 2–4 ст. 297 ГК):

  • договір повинен визначати сферу, характер та порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови та розмір винагороди комерційному агенту, строк дії договору, санкції при порушенні сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами;
  • договором має бути передбачена умова щодо території, у межах якої комерційний агент провадить діяльність, визначену угодою сторін. Проте якщо територію дії агента у договорі не визначено, тоді вважається, що агент діє в межах території України;
  • договір укладається у письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.

У розумінні ЦК такі відносини найближче до відносин, які виникають під час укладання договору доручення.

Так, згідно зі ст. 1000 ЦК за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочини, укладені повіреним, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов'язки довірителя.

Особливості договору доручення такі:

  • договором може бути визначено строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя (ст. 1001 ЦК);
  • повірений має право на плату за виконання обов'язків за договором (ст. 1002 ЦК);
  • у договорі доручення або у виданій на його підставі довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які має вчинити повірений (ст. 1003 ЦК).

Як бачимо, договори доручення і агентський дуже подібні між собою. Можна сміливо сказати, що агентський договір – це різновид договору доручення.

Також хочемо зазначити, що у ЦК є поняття «комерційне представництво» (ст. 243). Комерційним представником є особа, яка постійно і самостійно виступає представником підприємців під час укладання ними договорів у сфері підприємницької діяльності (ч. 1 ст. 243 ЦК).

Очевидно, що між поняттями «комерційне посередництво» (ГК) та «комерційне представництво» (ЦК) також є схожість. Це ще один аргумент на користь того, що після втрати чинності ГК агентські договори мають право на життя.

Висновок. З усього вищевикладеного відомо, що укладати агентські договори можна буде і після втрати чинності ГК, спираючись на норми ст. 68 «Доручення» ЦК, а раніше укладені агентські договори будуть дійсними до закінчення строку їх дії.

Особливості укладання договорів у сфері туризму

У сфері туризму діє спеціальний закон – Закон від 15.09.1995 № 324/95-ВР «Про туризм» (далі – Закон № 324).

Законом № 324 прямо передбачено такий вид діяльності, як агентська. Туристичні агенти – це юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, а також фізособи – суб'єкти підприємницької діяльності, які провадять посередницьку діяльність щодо реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність з реалізації характерних та супутніх послуг (ст. 5 Закону № 324).

Агентський договір, який укладається між туроператором та турагентом, неодноразово згадується у Законі № 324.

Після втрати чинності ГК у Законі нічого не зміниться, у ньому, як і раніше, будуть закріплені положення про агентські договори. Тому турагентам не варто турбуватися через скасування ГК: вони, як і раніше, укладатимуть агентські договори, керуючись як загальними нормами ЦК, так і спеціальними нормами Закону № 324. Особливості укладання договорів у туристичній діяльності визначені ст. 20–23 Закону № 324, які продовжуватимуть діяти і після втрати чинності ГК.

Висновки

  1. З 28.08.2025 втратить чинність Господарський кодекс, яким закріплено положення щодо агентських договорів. Однак укладати агентські договори можна буде і після цієї дати, керуючись нормами Цивільного кодексу, а у сфері туризму – також нормами Закону № 324.
  2. Раніше укладені агентські договори продовжують діяти, ніяких змін чи доповнень у зв'язку зі скасуванням ГК до цих договорів вносити не потрібно.
Коментарі до матеріалу
Статті за темою
02.06.2025
Припинення дії ліцензії на зберігання пального, роздрібну торгівлю алкоголем і тютюновими виробами: підстави та порядок оскарження
У статті розповімо, в якому порядку та за яких умов орган ДПС може припинити дію ліцензій на зберігання пального, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Орган ДПС може ухвалити рішення про припинення дії ліцензії на зберігання пального, роздрібну торгівлю алкогольними напоям...
Популярне
18.07.2025
Тракторист-машиніст в сільському господарстві: як правильно прописати посаду?
У штатному розписі сільськогосподарського підприємства є посада «тракторист-машиніст». Відповідний запис зроблено у трудовій книжці працівника. Чи є правильною ця назва і чи матиме працівник право на пільгову пенсію? А як бути, якщо працівник, у трудовій книжці якого зроблено неточний з...
27.06.2025
Агропідприємство заправляє техніку підрядників: як уникнути акцизних ризиків
В даній консультації розглянемо, якими чином агропідприємтва можуть заправляти техніку підрядників,  щоб такі дії не визнали реалізацією пального. Досить часто для виконання тих або інших сільськогосподарських робіт агропідприємства вимушені залучати до роботи підрядників. Згідно із Цивільним к...
27.05.2025
На підприємстві змінився директор: 7 запитань із практики
У статті розглянуто питання, що виникають у підприємства у разі зміни директора. Запитання стосуються оформлення трудових відносин, реєстрації зміни директора в ЄДР, інформування податкового органу, контрагентів та оформлення електронного підпису. Акценти цієї статті: Чи потрібно реєструвати інфо...
Нове
16.07.2025
Знову подаємо статзвітність: яка відповідальність за її неподання?
У статті розглянуто, з якої дати відновився обов'язок суб'єктів господарювання подавати статистичну звітність та які заходи відповідальності можуть бути застосовані за її неподання. У липні 2025 року у законодавстві відбулися зміни щодо подання статистичної та фінансової звітності до органів статист...
30.06.2025
Проведення позапланової перевірки у зв’язку з вимогою платника податків про перегляд результатів перевірки
У статті розглянемо, коли орган ДПС зобов’язаний призначити позапланову перевірку на вимогу платника податків. Якщо платник податків не згоден із результатами перевірки через те, що податківці під час перевірки не дослідили всі наявні обставини, він має право подати скаргу про перегляд результ...
25.06.2025
Оплату за внутрішнім договором отримано в інвалюті: яка відповідальність загрожує підприємству?
У статті розглянуто, чи можуть платежі за внутрішнім договором здійснюватися в іноземній валюті та чи є відповідальність за такі розрахунки. Підприємство виконує будівельні роботи за договором підряду. Договір укладено з резидентом України – фізособою, будівельні роботи провадяться на територі...
Кращі матеріали