Вхід та вихід зі складу засновників: оподаткування внеску до статутного (складеного) капіталу
Нерідко готовий бізнес змінює власника, і тоді виникає потреба у виведенні зі складу засновників одних фізосіб і введенні інших. Може трапитися, що один із засновників вирішує вийти з бізнесу, і йому необхідно виплатити його частку, раніше внесену до статутного капіталу (далі – СК). У такому разі постають питання не лише правового характеру, а й оподаткування. Адже, незважаючи на те що, здійснюючи внески до СК товариства, фізособа витрачає власні кошти або активи чи їй повертають раніше внесені власні кошти або активи в разі виходу зі складу засновників, за нормами Податкового кодексу (далі – ПК) у такої фізособи виникає дохід. Розглянемо, в яких випадках вінпідлягає оподаткуванню та відображенню в податковій звітності.
Внески до СК: і витрати, і дохід
Насамперед з’ясуємо, чи виникає дохід у фізособи, яка вносить власні кошти або інші активи до СК, і чи потрібно його оподатковувати. Здавалося б, жодних податкових наслідків не має бути, адже фізособа витрачає власні кошти, і тому дохід у неї не виникає. До того ж, відповідно до пп. 165.1.44 ПК до загального річного (місячного) оподатковуваного доходу платника податку не включають суму майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи – емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права.
Водночас витрати у вигляді внесків до СК в обмін на емітовані юрособою-резидентом корпоративні права визначено у ПК як витрати на придбання інвестиційного активу (пп. 170.2.2 ПК).
Незважаючи на те що дохід у наведеному випадку, дійсно, не виникає, суми майнового та немайнового внеску платника податку до СК юрособи відображаються й у формі № 1ДФ за ознакою доходу «178» відповідно до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.15 р. № 4. Тобто в разі внесення до СК коштів або майна у розд. І форми №1ДФ відображають не витрати фізособи, яка ці внески здійснює, а суму, на яку фізособа-засновник отримує корпоративні права, емітовані юрособою.
Щодо військового збору (далі – ВЗ), то із зазначеного доходу він також не утримується, оскільки об’єкт оподаткування ВЗ та ПДФО є однаковим. Крім того, слід урахувати вимоги ДФС (ЗІР, категорія 103.25) про те, що хоча ці доходи не оподатковуються ні ПДФО, ні ВЗ, їх також слід відобразити розд. ІІ форми № 1ДФ в загальній сумі нарахованого та виплаченого доходу.
Вихід зі складу засновників: сплата податків та подання звітності
Податковий агент, який виплачує доходи фізособі, зобов’язаний нараховувати, утримувати та перераховувати податки від імені та за рахунок цієї фізособи з виплачуваних їй доходів (пп. 14.1.180 ПК), тобто утримувати ПДФО та ВЗ (пп. 162.1.3 ПК).
Проте під час виплати фізособі коштів або повернення активів у разі її виходу зі складу засновників (учасників) товариства юрособа не здійснює оподаткування таких доходів. Адже повернення фізособі коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених нею до СК емітента корпоративних прав, у разі виходу такої фізособи – платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента або зменшення СК такого емітента чи ліквідації такого емітента прирівняне до продажу інвестиційного активу (пп. 170.2.2 ПК). Під терміном «інвестиційний актив» розуміють пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом (пп. 170.2.7 ПК).
Хто ж тоді повинен сплачувати податки з таких доходів? Оскільки облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, то після закінчення звітного (податкового) року у такого платника податків – фізособи виникає обов’язок подання річної податкової декларації. У декларації він має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року(пп. 170.2.1 ПК). До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками звітного (податкового) року (пп. 170.2.6. ПК).
Тобто обов’язок сплачувати податки на підставі поданої фізособою річної податкової декларації покладено на неї.
Водночас у юрособи, яка здійснює зазначені виплати, виникає обов’язок відображення нарахованих (виплачених) фізособі доходів у формі №1ДФ за результатами кварталу, в якому вони були здійснені, за ознакою доходу 112 «Інвестиційний прибуток (дохід) від операцій з інвестиційними активами».
Визначаючи обов’язок щодо подання фізособою декларації про майновий стан і доходи, слід ураховувати, що не включається до загального річного оподатковуваного доходу та не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо такий дохід не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2020 році – 2 940 грн) (пп. 170.2.8 ПК).
До того ж, слід урахувати, що в такому разі платник податку взагалі не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів. Тобто, якщо платник податку проводив операції з інвестиційними активами, вартість яких не перевищує 2 940 грн у 2020 році, вони взагалі не включаються до оподатковуваних доходів.
Наприклад, якщо фізособа у звітному році вийшла зі складу засновників товариства й отримала повернення раніше внесених коштів у сумі 1 000 грн, а також нею було продано акції іншої юрособи-емітента на суму 7 500 грн, то в річній декларації ці доходи відображатимуться так:
- у розд. ІІ декларації «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» відображається інвестиційний прибуток від операцій з акціями, причому обов’язковим стане заповнення додатка Ф1 до декларації;
- у розд. ІІІ декларації «Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу» в рядку 11.3 зазначається сума повернення раніше внесених коштів (1000 грн).
У річній податковій декларації платник податку має відображати загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року. Інвестиційний прибуток розраховується як додатна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу
Документом, який підтверджує внесення коштів або інших активів до СК товариства, може бути будь-який розрахунковий документ до акта приймання-передачі, купівлі-продажу, а також виписка банку щодо перерахування внесків до СК товариства у затверджених відповідним статутом розмірах.
Додатне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за результатами такого звітного (податкового) року включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку. Такий загальний фінрезультат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Якщо загальний фінрезультат операцій фізособи з інвестиційними активами має від’ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фін результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.
Важливо запам’ятати, що, незважаючи на відсутність інвестиційного прибутку, якщо сума доходу від операцій з інвестиційними активами перевищує, зокрема, 2 940 грн у 2020 році, у платника податку виникатиме обов’язок подання річної декларації. Наприклад, якщо товариство повертає засновнику раніше внесені кошти в сумі 10 000 грн і під час формування СК товариства фізособа вносила до його складу таку саму суму (тобто загальний фінрезультат дорівнює нулю), то у такої фізособи все одно виникає обов’язок подання декларації про майновий стан і доходи після закінчення звітного року.
Декларація про майновий стан і доходи має бути подана до органу ДПС за зареєстрованим місцем свого проживання до 1 травня року, що настає за звітним (пп. 49.18.4 ПК). У ній визначають суму доходу, який підлягає оподаткуванню як ПДФО, так і ВЗ.
Суму ПДФО за ставкою 18 % та військовий збір за ставкою 1,5 % із загальної суми інвестиційного прибутку, зазначеного фізособою в поданій податковій декларації, слід самостійно сплатити до 1 серпня року, що настає за звітним (п. 179.7 ПК).
Висновки
- Якщо в законодавчо встановленому порядку засновникові повертають кошти, раніше внесені ним до статутного капіталу під час його формування, то на таку операцію поширюються норми п. 170.2 ПК і платником податку виступатиме фізособа, яка отримує дохід.
- Об’єктом обкладенняя ПДФО та ВЗ буде інвестиційний прибуток, під час визначення якого враховують витрати, понесені на придбання такого корпоративного права.
Коментарі до матеріалу