Облікові наслідки інвентаризації

Облік надлишків

Облік нестач

1

2

Інвентаризація об’єктів ОЗ

Причини виникнення надлишків і нестач

Причинами виникнення надлишків (неврахованих об’єктів) можуть бути:

– втрата документів, що підтверджують їх придбання;

– облікові помилки (але документи, що підтверджують придбання ОЗ, у наявності є). До таких облікових помилок можна віднести неоприбуткування об’єкта, випадки, коли об’єкт був списаний із балансу але не ліквідований, не були відображені роботи капітального характеру і т. п.

Залежно від цих причин ведеться й облік результатів інвентаризації

Причиною виникнення нестач може бути:

– помилка в обліку (активу немає, але він своєчасно не був списаний із балансу);

– форс-мажорні обставини – крадіжки, псування й т. п.

Залежно від цих причин ведеться й облік результатів інвентаризації

Відображення в бухгалтерському обліку

1. Надлишки виявлено через відсутність документів.

Виявлений у ході інвентаризації об’єкт ОЗ зараховується на баланс за справедливою вартістю (п. 1.5 розд. ІІІ Положення № 879). Тобто за вартістю, за якою можна продати актив або сплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату (п. 4 П(С)БО 19).

Надлишки ОЗ можуть бути оприбутковані таким чином:

– варіант 1: Дт 10 «Основні засоби» – Кт 746 «Інші доходи» (п. 21 таблиці В додатка до Методрекомендацій № 561, Лист № 3776);

– варіант 2: Дт 10 – Кт 69 «Доходи майбутніх періодів» (п. 4 розд. IV Положення № 879). Цей варіант, як правило, використовується, якщо ОЗ створені за рахунок коштів цільового фінансування або належать державі. В інших випадках рекомендуємо використовувати варіант 1, тим більше що за нього виступає й Мінфін.

Після введення об’єкта ОЗ в експлуатацію амортизація в бухобліку нараховується в загальному порядку проведенням Дт 23, 91–94 – Кт 13 починаючи з наступного місяця.

2. Надлишки виникли через облікову помилку.

Такі об’єкти ОЗ зараховуються на баланс за первісною вартістю, визначеною згідно з п. 8 П(С)БО 7. Оприбуткування таких об’єктів відображається так:

– Дт 15 «Капітальні інвестиції» – Кт 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (якщо це проведення не робилося в момент отримання об’єктів ОЗ);

– Дт 10 – Кт 15.

У бухобліку донарахована амортизація відображається так:

– за поточний звітний рік: Дт 91–94 – Кт 13 «Знос (амортизація)»;

– за минулі звітні роки: Дт 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» – Кт 13. Такий порядок виправлення помилок минулих років установлено п. 4 П(С)БО 6

1. Нестачі виникли через облікову помилку.

Помилка виправляється в періоді підписання протоколу інвентаризаційною комісією.

Якщо до моменту виявлення помилки на фактично відсутній об’єкт ОЗ в обліку нараховувалася амортизація, тоді на її суму потрібно зменшити витрати відповідних звітних періодів проведенням Дт 23, 91–94 – Кт 13 методом «сторно».

2. Нестачі виникли в результаті форс-мажору.

У бухобліку списання об’єктів ОЗ оформляється такими проведеннями:

– Дт 976 «Списання необоротних активів» – Кт 10 (у сумі залишкової вартості). Одночасно ця сума відображається на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей». Якщо встановлено винних у нестачі осіб, залишок за субрахунком 072 зменшується, а сума відшкодування збитку винною особою відображається записом Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» – Кт 746. Якщо винну особу не знайдено, сума на субрахунку 072 числиться до закінчення строку позовної давності;

– Кт 13 – Дт 10 (у сумі нарахованого зносу)

Відображення в податковому обліку

Податок на прибуток. Платники, які не зобов’язані коригувати фінрезультат на податкові різниці, ведуть облік та відображають оприбуткування ОЗ за правилами бухобліку. Ті платники, які коригують фінрезультат до оподаткування, розраховують різниці згідно зі ст. 138 ПК

ПДВ. Якщо відсутня зареєстрована в ЄРПН податкова накладна (далі – ПН) або ж із дати оформлення ПН уже минуло 1 095 календарних днів і податковий кредит у момент придбання ОЗ не відображався, тоді права на податковий кредит не буде.

Операція з оприбуткування об’єкта ОЗ не є постачанням, тому не вимагає нарахування податкових зобов’язань

ПДВ. Якщо об’єкт ОЗ ліквідується:

– за власним рішенням платника ПДВ – то цей платник повинен нарахувати податкові зобов’язання виходячи зі звичайної ціни, але не нижче від балансової вартості об’єкта на момент його ліквідації (абзац перший п. 189.9 ПК);

– на підставі абзацу другого п. 189.9 ПК та платником оформлено документ, який підтверджує, що об’єкти, які списуються, не можуть бути використані за своїм призначенням або ж втрачені внаслідок форс-мажору – тоді податкові зобов’язання не нараховуються

Інвентаризація НА

Відображення в бухгалтерському обліку

Якщо на надлишки НА, виявлені в ході інвентаризації:

– є документи, що підтверджують їх отримання – такі активи зараховуються на баланс проведеннями Дт 154 – Кт 63 (якщо це проведення не було зроблене в момент отримання НА) і Дт 12 – Кт 154. Первісна вартість НА визначається відповідно до П(С)БО 8;

– немає документів, що підтверджують право власності підприємства на такі активи – тоді в обліку робиться запис Дт 12 – Кт 746 (п. 7.4 Методрекомендацій № 1327). Такі активи оцінюються за справедливою вартістю в сумі їх можливого продажу або сплати зобов’язань (п. 13 П(С)БО 8, п. 4 П(С)БО 19).

Однак визначити справедливу вартість об’єкта НА можна тільки за умови, що за цим об’єктом існує активний ринок (п. 4
П(С)БО 8). Якщо ж визначити вартість НА на активному ринку важко, тоді можна скористатися послугами професійного оцінювача.

Якщо за результатами інвентаризації прибуткуються НА, створені за рахунок цільового фінансування або приналежні державі, то в обліку робиться запис Дт 12 – Кт 69 (п. 7.4 Методрекомендацій № 1327).

Якщо на підставі наявних підтвердних документів можна визначити дату отримання НА, тоді донарахування амортизації відображається так:

– за попередній звітний період: Дт 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» – Кт 133. У випадку безплатного отримання НА нарахування амортизації відображається додатковим записом Дт 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» – Кт 44;

– за поточний звітний період: Дт 91–94 (залежно від напрямку використання НА) – Кт 133. Якщо НА отримано безплатно, то при нарахуванні амортизації робиться додатковий запис Дт 424 – Кт 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів»

Якщо виявлено НА, якого не вистачає, такий об’єкт підлягає списанню. Ця операція відображається так:

– Дт 976 – Кт 12 (на суму залишкової вартості);

– Дт 133 – Кт 12 (на суму нарахованої амортизації.

Сума нестачі обліковується на позабалансовому рахунку 072. Якщо винні в нестачі особи:

– будуть установлені – залишок за субрахунком 072 зменшується, а сума відшкодування збитку винною особою відображається записом Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» – Кт 7;

– не будуть знайдені – тоді сума на субрахунку 072 числиться до закінчення строку позовної давності

Відображення в податковому обліку

Податок на прибуток. Платники, які не коригують фінрезультат на різниці, ведуть облік за правилами бухобліку. Ті платники, які коригують фінрезультат до оподаткування, розраховують різниці згідно зі ст. 138 ПК

ПДВ. Якщо відсутня зареєстрована в ЄРПН ПН або ж із дати оформлення ПН уже минуло 1 095 календарних днів і податковий кредит у момент придбання НА не відображався – тоді права на податковий кредит не буде.

Операція з оприбуткування об’єкта НА не є постачанням, тому не вимагає нарахування податкових зобов’язань

ПДВ. Ліквідація НА розглядається як операція постачання (пп. «д» пп. 14.1.191 ПК). І оскільки ліквідований НА не буде використаний платником у господарській діяльності, потрібно нарахувати податкові зобов’язання виходячи із залишкової вартості НА на початок періоду, у якому здійснюється ліквідація
(п. 189.1, 198.5 ПК)

Облік надлишків

Облік нестач

1

2

Інвентаризація запасів

Облік інвентаризаційних різниць

У випадку виявлення надлишків і нестач запасів інвентаризаційна комісія повинна прийняти рішення про врегулювання різниць. Процедура врегулювання здійснюється в три етапи:

– зарахування надлишків і нестач, що виникли внаслідок пересортиці;

– списання нестач у межах норм природних втрат;

– відображення надлишків і нестач (у т. ч. наднормативних) в обліку

Відображення в бухгалтерському обліку

1. Надлишки не підтверджено первинними документами.

Виявлені в ході інвентаризації запаси без документів зараховуються на баланс за чистою вартістю реалізації (для запасів, що підлягають реалізації) або за оцінкою можливого використання (для запасів, які будуть використані на самому підприємстві) (п. 2.14 Методрекомендацій № 2). Надлишки прибуткуються на баланс таким чином: Дт 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 25 «Напівфабрикати», 26 «Готова продукція», 28 «Товари» – Кт 719.

2. Надлишки виникли через несвоєчасне оприбуткування.

Якщо ці запаси надійшли в поточному році, то при їх оприбуткуванні в періоді закінчення інвентаризації робляться звичайні для цієї операції записи залежно від способу надходження запасів. Так, якщо запаси були:

– придбані за плату: Дт 20, 22, 25, 28 – Кт 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» на вартість, визначену за правилами п. 9 П(С)БО 9, і Дт 641/ПДВ, 644 «Податковий кредит» – Кт 631 (за наявності податкової накладної);

– подаровані (є акт приймання-передачі): Дт 20, 22, 25, 28 – Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності» на суму їх справедливої вартості (п. 12 П(С)БО 9).

– внесені як вклад до статутного капіталу: Дт 20, 22, 25, 28 – Кт 46 «Неоплачений капітал» – за справедливою вартістю, узгодженою засновниками виходячи з витрат, зазначених у п. 9 П(С)БО 9 (п. 11 П(С)БО 9)

1. Фактичні нестачі.

При списанні нестач у межах норм природних втрат робиться проведення Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» – Кт 20, 22, 25, 26, 28 на суму фактичної собівартості запасів (з урахуванням транспортно-заготівельних витрат) (п. 5.7 Методрекомендацій № 2).

Якщо облік товарів ведеться за цінами продажу, то списання нестачі відображається записами Дт 947 – Кт 282 і Дт 285 – Кт 282 (Дт 282 – Кт 285 методом «сторно»).

Увага! Норми природних втрат можуть застосовуватися тільки у випадку виявлення фактичних нестач і після взаємозаліку нестач цінностей і надлишків унаслідок пересортиці. За відсутності норм природних втрат втрата розглядається як нестача понад норму (п. 4 розд. IV Положення № 879).

У випадку списання запасів понад норми природних втрат облік залежить від того, відома винна особа чи ні. Так, якщо винну в нестачі особу:

– установлено відразу – то суму, що підлягає відшкодуванню, включають до складу дебіторської заборгованості записом Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» – Кт 20, 22, 25, 26, 28;

– відразу не встановлено/або не встановлено взагалі – тоді суму нестач списують із балансу до складу витрат записом Дт 947 – Кт 20, 22, 25, 26, 28 виходячи з первісної вартості запасів. Одночасно на цю же суму збільшують Дт 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» (п. 4 розд. IV Положення № 879);

– установлено після відображення в обліку результатів інвентаризації – тоді на суму нестачі роблять запис Дт 375 – Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів» і списують цю суму із Дт 072

Відображення в податковому обліку

Податок на прибуток. Облік надлишків і нестач ведеться за правилами бухгалтерського обліку

ПДВ. При зарахуванні на баланс надлишків, що виникли через несвоєчасне оприбуткування запасів, підприємство може відобразити податковий кредит із ПДВ за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної. Таке право зберігається за покупцем протягом 1 095 календарних днів із дня складання ПН (п. 198.6 ПК)

ПДВ. Для того щоб не нараховувати податкові зобов’язання у випадку списання запасів у межах норм природних втрат, на думку податкової (ЗІР, категорія 101.04), повинна дотримуватися така умова: вартість відсутніх запасів повинна включатися до вартості готової продукції, що підлягає обкладенню ПДВ під час її реалізації.

У випадку списання запасів понад норми природних втрат такі запаси вважаються використаними не в господарській діяльності. Тому потрібно нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання виходячи з їхньої вартості
(п. 189.1, 198.5 ПК)

Облік надлишків

Облік нестач

1

2

Відображення в бухгалтерському обліку

Надлишки НЗП включаються до інших доходів від операційної діяльності проведенням Дт 23 «Виробництво» – Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності» за справедливою вартістю

(п. 12 П(С)БО 9)

Сума нестачі в межах норм природних втрат відображається проведенням Кт 23 – Дт 91 «Загальновиробничі витрати».

Недостачі понад норми природних втрат списуються із Кт 23:

– у дебет субрахунка 375 – у випадку встановлення винної особи в періоді проведення інвентаризації;

– у дебет субрахунка 947 з одночасним обліком на позабалансовому субрахунку 072 – якщо винні особи не встановлені відразу або взагалі не встановлені.

Якщо винну особу встановлено вже після відображення в обліку результатів інвентаризації, тоді на суму нестачі роблять запис Дт 375 – Кт 716 і списують цю суму із Дт 072

Відображення в податковому обліку

Облік із податку на прибуток і ПДВ здійснюється так само, як і облік запасів (див. табл. 2)

Для довідки. Готівка – це грошові знаки національної валюти України (банкноти, монети, у т. ч. розмінні, оборотні, пам’ятні монети, які є платіжним засобом) (пп. 3 п. 3 Положення № 148).

Облік надлишків

Облік нестач

1

2

Відображення в бухгалтерському обліку

Сума надлишку готівки, виявлена в ході інвентаризації, включається до доходу (п. 46 Положення № 148). Ця операція відображається проведенням Дт 301,
302 – Кт 719.

Надлишок грошових документів відображається проведенням Дт 331, 332 –
Кт 719

Нестачі готівкових сум і грошових документів відображаються проведенням Дт 947 – Кт 301, 302, 331, 332 з одночасним
відображенням на позабалансовому субрахунку 072.

Сума заборгованості касира перед підприємством відображається проведенням Дт 375 – Кт 716, погашення нестачі супроводжується проведеннями Дт 301, 302, 331, 332 – Кт 375 з одночасним списанням із позабалансового субрахунка 072.

Якщо сума нестачі утримується із зарплати касира, робиться
проведення Дт 661 «Розрахунки із заробітної плати» – Кт 375

Відображення в податковому обліку

Облік із податку на прибуток ведеться за правилами бухобліку. Наслідків за ПДВ не виникає, оскільки немає операцій постачання товарів (послуг) у розумінні пп. 14.1.185, 14.1.19.1 ПК