Ремонт застрахованого автомобіля за рахунок страхової компанії: облік

Автомобіль на підприємстві: придбання, оформлення, облік, страхування, списання

Витрати підприємства на ремонт автомобіля, що потрапив у ДТП, будуть мінімальними, якщо в нього є поліс страхування КАСКО. Тоді такі витрати може компенсувати відшкодування, отримане підприємством від страхової компанії. При цьому якщо в договірі страхування передбачена франшиза (невідшкодовувана страховиком частина збитків), то ця частина витрат покривається за рахунок коштів підприємства. У консультації розглянемо облікові наслідки операції з ремонту застрахованого службового автомобіля після ДТП за участю страхової компанії.

Страховий платіж

Як плата за страхування підприємство (страхувальник) вносить страховий платіж (внесок), який, як правило, сплачується одноразово при укладанні договору.

У бухобліку підприємство, яке застосовує національні стандарти, відображає платежі за страхуванням майна на субрахунку 655 «Розрахунки зі страхування майна». Оскільки період страхування автомобіля охоплює більше одного звітного періоду (кварталу), витрати на оплату послуг за договором страхування в бухобліку відображаються за дебетом рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів». Потім у майбутніх звітних періодах вони поступово списуються на витрати залежно від напряму використання автомобіля.

Якщо ж підприємство застосовує міжнародні стандарти, то страхові платежі враховуються в складі дебіторської заборгованості – у звіті про фінансовий стан немає такої окремої статті, як витрати майбутніх періодів. У принципі, логіка зрозуміла: за своєю природою витрати на страхування є передоплатою за послугу, яка буде надана та спожита в майбутньому.

Для цілей податку на прибуток страхові платежі враховуються за правилами бухобліку.

Операції з надання послуг страхування не є об’єктом обкладення ПДВ (пп. 196.1.3 ПК). Тому в страхувальника не буде витрат на сплату вхідного ПДВ і, відповідно, податкового кредиту.

Ремонт автомобіля, пошкодженого в ДТП

Такі ремонтні витрати враховуються у звичайному порядку за загальновстановленими правилами. Тобто якщо витрати здійснюються для підтримки об’єкта в робочому стані й отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання (а так зазвичай і буває після ДТП), то вони включаються до складу витрат поточного періоду на підставі акта виконаних робіт (п. 15 П(С)БО 7, п. 32 Методрекомендацій № 561).

При цьому залежно від напряму використання автомобіля вартість ремонту може потрапити на рахунок 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності».

Страхове відшкодування

Визнання суми страхового відшкодування

Відповідно до п. 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання за умови, що суму такого доходу можна достовірно визначити.

Сума страхового відшкодування відображається підприємством у складі доходів у періоді підтвердження суми збитку, яку буде компенсувати страхова компанія. Документальним підтвердженням зобов’язань страховика є складений страховий акт або аварійний сертифікат.

У цей момент в обліку підприємства виникає актив у вигляді дебіторської заборгованості страхової компанії. Це відображається записом: Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» – Кт 746 «Інші доходи» (719 «Інші доходи від операційної діяльності»).

Для цілей податку на прибуток операція враховується за правилами бухобліку.

Нюанси обліку ПДВ залежать від того, хто за договором визначений отримувачем страхового відшкодування (див. нижче).

Розрахунки за страховим відшкодуванням

Згідно з умовами договору зі страховиком сума страхового відшкодування може бути спрямована як страхувальнику (вигодонабувачу), так і безпосередньо особі, яка буде надавати послуги з ремонту пошкодженого майна (СТО). Розглянемо обидва варіанти.

Варіант 1. Страхове відшкодування перераховується страхувальнику

Страхувальник відображає отримання страхового відшкодування записом: Дт 311 – КтОтримані від страхової компанії кошти він направляє СТО в оплату послуг із ремонту постраждалого автомобіля.

Вхідний ПДВ відображається підприємством у складі податкового кредиту за загальними правилами ПДВ-обліку – при наявності податкової накладної (далі – ПН), зареєстрованої в ЄРПН і в разі участі автомобіля в оподатковуваних операціях у рамках господарської діяльності (п. 198.1–198.3 ПК).

Варіант 2. Страхове відшкодування перераховується СТО, де буде ремонтуватися пошкоджений автомобіль

У цьому випадку страхувальник відображає отримання страхового відшкодування записом: Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (СТО) – Кт 377.

Зазначимо, що в страхувальника при такій схемі може виникнути проблема, пов’язана з необхідністю нарахування компенсуючих податкових зобов’язань із ПДВ.

Справа в тому, що послуги з ремонту автомобіля, який потрапив у ДТП, є об’єктом обкладення ПДВ. А значить, СТО – платник ПДВ на дату виникнення податкових зобов’язань повинне скласти на власника автомобіля – платника ПДВ ПН на повну вартість послуг із ремонту авто та зареєструвати її в ЄРПН. При цьому не має значення, з яких джерел надійшли на рахунок СТО гроші за ремонт автомобіля (безпосередньо від підприємства чи від страхової компанії) (див. ЗІР, категорія 101.16; ІПК ДФС від 06.12.18 р. № 5131/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Адже саме між СТО та підприємством здійснюється операція постачання послуг (пп. 14.1.185, п. 201.1 ПК).

Таким чином, у підприємства-страхувальника буде зареєстрована ПН на ремонтні роботи, а значить, і податковий кредит. Однак, як уважають податківці, це не звільняє підприємство від застосування положень п. 198.5 ПК. Логіка ДФС така: оскільки платіж за ремонт автомобіля був здійснений не підприємством, а страховою компанією, то послуга з ремонту була отримана таким підприємством безплатно. Тому в періоді відображення податкового кредиту отримувач ремонтних послуг повинен нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПК (див., наприклад, ІПК ДФС від 21.05.18 р. № 2245/6/99-99-15-03-02-15/ІПК; ЗІР, категорія 101.13). Оспорити таку позицію досить складно, адже її давно та наполегливо відстоює контролюючий орган.

Зазначимо, що плата за послуги ремонту може надходити СТО двома частинами: у сумі страхових виплат – від страхової компанії і в сумі франшизи – від страхувальника. Уважаємо, що в цьому випадку компенсувати податковий кредит ПДВ-зобов’язаннями страхувальнику слід лише в тій частині, яка припадає на страхове відшкодування.

ПРИКЛАД

У травні 2019 року підприємство – платник податку на прибуток і ПДВ застрахувало автомобіль, який обслуговує працівників відділу менеджменту. Був укладений договір КАСКО строком на 1 рік. Сума одноразового страхового платежу становить 114 000 грн.

Припустимо, що в липні автомобіль потрапив у ДТП. Страхова компанія підтвердила збитки від ДТП у розмірі вартості ремонту пошкодженого автомобіля – 90 000 грн. Розмір франшизи згідно з договором КАСКО – 9 000 грн. Вартість послуг СТО з ремонту автомобіля – 90 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 15 000 грн).

За умовами договору страхове відшкодування в сумі 81 000 грн (90 000 грн – 9 000 грн) перераховується:

• варіант 1 – на поточний рахунок підпри­ємства-страхувальника;
• варіант 2 – на поточний рахунок СТО.

Страхові платежі та отримання страхового відшкодування за договором КАСКО відображаються в обліку страхувальника так:

(грн)

Облік страхового відшкодування в єдинників

Автомобіль може бути застрахований підприємством – платником єдиного податку (далі – ЄП). І у випадку ДТП єдинник отримає від страхової компанії страхове відшкодування.

Які правила обкладення страхового відшкодування ЄП?

Як випливає з пп. 2 п. 292.1 ПК, ЄП обкладається будь-який дохід юрособи-єдинника, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПК.

Виплати, які не враховуються в доходах єдинника, перераховані в п. 292.10, 292.11 ПК. Але страхового відшкодування серед них немає. Значить, сума отриманої страховки обкладається ЄП у загальному порядку (ЗІР, категорія 108.01.02).

А якщо страхове відшкодування отримане єдинником за рішенням суду?

Сума страхового відшкодування, отримана згідно з рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди, також включається до оподатковуваного доходу звітного періоду. Однак згідно з п. 292.15 ПК така сума не потрапляє до доходу єдинника при розрахунку граничного обсягу доходу для цілей знаходження на спрощеній системі оподаткування.

Таким чином, якщо загальний обсяг доходу юрособи-єдинника за звітний рік за рахунок отримання страхового відшкодування за рішенням суду перевищить припустиму межу, то сума перевищення обкладається ЄП за подвійною ставкою згідно з пп. 3 п. 293.8 ПК. Однак таке перевищення не позбавляє єдинника права бути платником ЄП у наступному звітному періоді. Такий висновок випливає з п. 292.15 ПК.

У цій таблиці слід пояснити, чому, перевищивши у звітному періоді гранично припустиму величину доходу, єдинник не написав заяву про перехід на загальну систему оподаткування. Як пояснення треба навести норму п. 292.15 ПК.

А якщо страхова компанія направить страхове відшкодування прямо СТО, чи буде це вважатися порушенням правил застосування спрощеної системи, зокрема негрошовими розрахунками?

У даному випадку гроші на рахунок єдинника не надійдуть, тому отримання відшкодування відобразиться в його обліку записом: Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (СТО) – Кт 377 (див. приклад вище).

Однак, незважаючи на те що бухгалтерські проведення в обліку єдинника відображають проведення зарахування, єдинник нічого забороненого при цьому не робить. Пояснимо докладніше.

У п. 291.6 ПК сказано, що платники ЄП першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

У нашій ситуації єдинник нічого не відвантажував СТО (не виконував, не надавав). Він тільки доручив страховику направити належне йому (або вигодонабувачу) страхове відшкодування на рахунок СТО. А що стосується зарахування заборгованостей, проведеного в бухобліку, так це він просто відобразив результат виконання страховиком доручення страхувальника.

Зазначимо, що проти такого підходу не заперечує й ДФС. Так, у листі від 05.05.16 р. № 7733/5/99-99-12-02-03-16 ДФС роз’яснює, що в ситуації коли страхове відшкодування перераховується прямо на рахунок СТО, а не єдиннику, вимоги п. 291.6 ПК не порушуються.

Коли відображається дохід для обкладення ЄП у випадку, якщо страхова компанія перераховує суму відшкодування на рахунок СТО?

Страхове відшкодування в будь-якому разі належить страхувальнику (вигодонабувачу), незалежно від того, отримав він його на свій рахунок чи воно було перераховане на рахунок СТО. А значить, єдинник повинен обкласти його суму ЄП, навіть якщо воно пройшло повз його рахунок.

Згідно з п. 292.6 ПК датою відображення доходів уважається:

• дата надходження грошей платнику ЄП;
• дата підписання платником ЄП акта прий­мання-передачі безплатно отриманих товарів (робіт, послуг);
• дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (тільки для платників ПДВ).

А дата виникнення доходу в єдинника у випадку, що коли належні йому гроші надходять третій особі, у ПК не названа.

Уважаємо, що включити страхове відшкодування до оподатковуваного доходу єдиннику треба в тому періоді, коли страховик виконає свою частину зобов’язань і перерахує страхове відшкодування на зазначений страхувальником рахунок.

Звичайно, для цілей оподаткування найбезпечніше передбачити в договорі умову про те, що страхове відшкодування повинне надходити на рахунок страхувальника. Тоді дохід буде визнаватися за загальним правилом – у період отримання коштів єдинником.

У випадку надходження грошей від страхової компанії прямо на рахунок СТО датою виникнення доходу для обкладення ЄП, на наш погляд, є дата такого надходження. Але, оскільки контролюючий орган не роз’яснив даний момент платникам податків, рекомендуємо єдиннику в ситуації, що склалася, отримати індивідуальну податкову консультацію та діяти відповідно до неї.

Висновки

Страхові платежі за договорами КАСКО враховуються підприємством у складі витрат залежно від напряму використання застрахованого автомобіля. Страхова компанія може перерахувати суму страхового відшкодування за договором або на рахунок страхувальника, або на рахунок СТО. В останньому випадку в підприємства можуть бути проблеми з визнанням права на податковий кредит із ПДВ. Сума страхового відшкодування, отримана єдинником, включається до його оподатковуваного доходу. Однак якщо таке відшкодування отримане на підставі рішення суду, тоді сума відшкодування не бере участі в розрахунку граничного обсягу річного доходу, дозволеного для платників ЄП першої – третьої груп. Направлення страховою компанією страхового відшкодування безпосередньо СТО для оплати ремонту автомобіля не приводить до порушення правил знаходження на спрощеній системі оподаткування. У цьому випадку сума страхового відшкодування обкладається ЄП за загальними правилами.