Витрати, пов'язані з невиробничими основними засобами

Усе про облік доходів і витрат

У консультації розглянемо особливості податкового обліку витрат, пов'язаних із невиробничими основними засобами (далі – ОЗ). Зазначимо, що такі особливості повною мірою стосуються і податкового обліку невиробничих нематеріальних активів.

На відміну від бухобліку, де поняття «невиробничі ОЗ» відсутнє, для цілей податку на прибуток ОЗ поділяються на виробничі та невиробничі.

Визначення виробничих ОЗ наведено в пп. 14.1.138 ПК. Так, ОЗ уважаються матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних та архівних фондів). При цьому:

• вони призначені для використання в госпдіяльності платника податків;
• їх вартість перевищує 6 000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом;
• очікуваний строк корисного використання (експлуатації) таких активів із дати введення в експлуатацію становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше року).

Поняття «невиробничі ОЗ» означає, що такі ОЗ не призначені для використання в госпдіяльності платника (пп. 138.3.2 ПК). Тобто згідно з ПК головним для визначення невиробничого статусу об'єкта є вихідне невиробниче призначення об'єкта.