• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Загальні правила виплати дивідендів

21.03.2019 2039 0 0

Все про дивіденди - 2019

Дивіденди ТОВ та ФОП: податкові нюанси

Дивіденди акціонерних товариств та держпідприємств: податкові нюанси

Виплачуємо дивіденди


Акценти цієї статті: поняття «дивіденди», загальні правила й особливості їх оголошення та виплати.


Загальні поняття

У бухгалтерському обліку дивіденди – це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) згідно із часткою їх участі у власному капіталі підприємства (п. 4 П(С)БО 15).

Завважимо, що в акціонерних товариств (далі – АТ) дивідендом уважається частина чистого прибутку, який виплачується акціонерові з розрахунку на одну акцію певного типу та/або класу, що належить йому (ст. 30 Закону від 17.09.08 р. № 514-VI, далі – Закон № 514).

Для цілей податкового обліку дивідендом уважається платіж, який здійснюється юрособою (у т. ч. емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів або інших цінних паперів) у зв'язку з розподілом частини прибутку, розрахованого за правилами бухобліку (пп. 14.1.49 Податкового кодексу, далі – ПК). Такий платіж сплачується на користь власника корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, які засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента.

Крім того, для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, який здійснюється юрособою на користь засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини). Тобто без прив'язки до корпоративних прав. Таким чином, розподіл прибутку, наприклад в адвокатському об'єднанні, прирівнюється до виплати дивідендів і підлягає оподаткуванню.

Хто має право виплачувати дивіденди?

Виплачувати дивіденди своїм власникам має право будь-яке господарське товариство (у т. ч. і ТОВ), а також приватне підприємство (далі – ПрП). Такий висновок можна зробити зі ст. 167 Господарського кодексу (далі – ГК), ст. 116 Цивільного кодексу (далі – ЦК), ст. 30 Закону № 514 та ст. 10 Закону від 19.09.91 р. № 1576-XII (далі – Закон № 1576), ст. 26 Закону від 06.02.18 р. № 2275-VIII (далі – Закон № 2275).

Зверніть увагу! Платники податку на прибуток за ставкою 0 % (так звані нульовики), а також організації й установи, що мають згідно з п. 133.4 ПК податковий статус «неприбуткових», у разі виплати дивідендів стають звичайними платниками податку на прибуток за ставкою 18 % (пп. 133.4.2, п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПК).

При цьому перехід на сплату податку на прибуток здійснюється:

  • неприбутковою організацією – з наступного місяця після виплати дивідендів. Крім того, за ставкою 18 % обкладається вся сума нарахованих дивідендів (пп. 133.4.3 ПК);
  • нульовиком – з початку звітного року, у якому були нараховані та виплачені дивіденди.

Виплата дивідендів: загальний порядок і нюанси

Порядок розподілу прибутку, отриманого суб'єктом господарювання, установлює власник (власники) або уповноважений ним орган відповідно до законодавства і статутних документів (ч. 3 ст. 142 ГК). Таким чином, порядок розподілу прибутку (у т. ч. і для виплати дивідендів) має бути закріплений у статутних документах госптовариства. Це випливає зі ст. 57 ГК.

Які особливості виплати дивідендів для окремих підприємств?

Порядок виплати дивідендів кожне підприємство встановлює в установчих документах самостійно, але з огляду на спеціальні норми законодавства. Наприклад, необхідно пам'ятати, що:

  • згідно із загальним правилом АТ може оголошувати і виплачувати дивіденди не частіше одного разу за звітний рік – за підсумками такого року. І може виплачувати їх тільки у грошовій формі. Це випливає із ч. 1 ст. 30, п. 15 ч. 2 ст. 33 Закону № 514;
  • державні унітарні підприємства та їх об'єднання (за деякими винятками) зобов'я­зані щоквартально розраховувати і перераховувати до бюджету платежі, які називаються частиною чистого прибутку (доходу), але за своєю суттю є держдивідендами. Розмір таких платежів не може бути менше 75 % суми чистого фінрезультату (прибутку) і капіталу в дооцінках з урахуванням частини нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, сформованих у результаті розподілу прибутку в обсязі, зазначеному у рішенні органу управління, за наявності у підприємства фінансових ресурсів (ст. 5 та 111 Закону від 21.09.06 р. № 185-V, далі – Закон № 185; постанова КМУ від 23.02.11 р. № 138, далі – Постанова № 138) (див. докладніше у «Сплата до бюджету частини чистого прибутку державними і комунальними підприємствами»);
  • комунальні унітарні підприємства та їх об'єднання повинні відраховувати до місцевих бюджетів частину чистого прибутку згідно з порядком і нормативами, визначеними місцевими радами (пп. 9 п. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу, пп. 29 ч. 1 ст. 26 Закону від 21.05.97 р. № 280/97-ВР);
  • госптовариства, у яких у СК є корпоративні права держави, а також товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться в СК госптовариств, де частка держави становить 100 %, – повинні не пізніше 1 травня року, що настає за звітним, прийняти рішення про виплату держдивідендів і сплатити їх до держбюджету не пізніше 1 липня. Якщо ж рішення про виплату дивідендів не прийняте, тоді такі госптовариства сплачують до держбюджету – не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, – частину чистого прибутку. При цьому розмір таких держдивідендів не може бути менше від розміру, установленого нормами поточного законодавства (ст. 11 Закону № 185). Наприклад, за результами госпдіяльності за 2017 рік державі потрібно було перерахувати не менше 75 % чистого прибутку госптовариств (за деякими винятками) (постанова КМУ від 28.02.18 р. № 139). Норматив для 2018 року поки що не оприлюднено;
  • ТОВ, які діють на підставі модельного статуту, можуть виплачувати дивіденди тільки за підсумками календарного року протягом I кварталу наступного року (п. 30 Модельного статуту, затвердженого постановою КМУ від 16.11.11 р. № 1182). Завважимо, що до 17.06.19 р. чинний Модельний статут має бути приведений законодавцями у відповідність із вимогами Закону № 2275 (див. нижче).

На замітку! Підприємства, які не належать до вищеперелічених суб’єктів господарювання, можуть виплачувати дивіденди в порядку, установленому власним статутом.

Хто приймає рішення про виплату дивідендів?

Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами учасників (акціонерів, власників) підприємства, яке є уповноваженим органом власників. Саме загальні збори мають право розподіляти напрацьований підприємством прибуток (ст. 98 ЦК, ст. 33 Закону № 514, ст. 30 Закону № 2275).

Власники на таких зборах затверджують подану їм фінансову звітність підприємства і напрями використання прибутку.

У ТОВ або в товаристві з додатковою відповідальністю (далі – ТДВ) з одним учасником рішення про виплату дивідендів приймається таким власником одноосібно (ч. 2 ст. 37 Закону № 2275). Такий самий порядок діє і для ПрП з одним власником.

Яким документом оформляється рішення про виплату дивідендів?

Рішення про виплату дивідендів оформляється протоколом загальних зборів власників. У протоколі зазначається: сума прибутку, яка направляється на виплату дивідендів; період, за який розподіляється такий прибуток (рік, квартал); розмір дивідендів, форма і строки їх виплати.

На підставі такого протоколу керівник підприємства зазвичай видає наказ (розпорядження) про виплату дивідендів. На підставі наказу бухгалтерія нараховує дивіденди. А якщо протокол має всі реквізити первинного документа, тоді наказ не потрібний.

У ТОВ (ТДВ), ПрП з одним учасником (власником) рішення про виплату дивідендів оформляється рішенням учасника (власника).

У яких випадках заборонено виплачувати дивіденди?

Заборонено приймати рішення про виплату дивідендів:

  • усім підприємствам, які як боржник проходять процедуру відновлення платоспроможності, – без узгодження з розпорядником майна (ч. 5 ст. 22 Закону від 14.05.92 р. № 2343-XII). Також не можна виплатити дивіденди майном, яке знаходиться в податковій заставі або під адміністративним арештом (п. 92.1, ст. 94 ПК);
  • АТ – в окремих випадках, передбачених ст. 31 Закону № 514;
  • ТОВ і ТДВ – у випадках, передбачених ст. 27 Закону № 2275 (див. нижче).

Де у фінзвітності відображаються дані про чистий прибуток за звітний період, з якого можна виплатити дивіденди?

Сума чистого прибутку, заробленого підприємством за звітний період, яка може бути спрямована на виплату дивідендів (повністю або частково – залежно від вимог статуту і чинного законодавства) відображається:

Зверніть увагу! У державних унітарних підприємств та їх об’єднань, а також в АТ база для розрахунку дивідендів визначається з особливостями.

Особливості розрахунку бази оподаткування для названих підприємств такі:

  • у державних унітарних підприємств та їх об'єднань – сума прибутку, з якої виплачуються держдивіденди, розраховується згідно з п. 1 Постанови № 138;
  • у АТ джерелом для виплати дивідендів за привілейованими акціями служить резервний капітал (ч. 4 ст. 19 Закону № 514). Тому в цьому випадку потрібно орієнтуватися на показник рядка 1415 «Резервний капітал» Балансу (Звіту про фінансовий стан).

Чи передбачена будь-яка відповідальність підприємства за порушення строків виплати дивідендів, зазначених у протоколі?

Ні, у цьому випадку відповідальність чинним законодавством не передбачена.

Водночас, якщо дивіденди не виплачені в передбачений протоколом строк, то з наступного дня після дати, зазначеної в протоколі, починає перебіг строк позовної давності (3 роки) за заборгованістю перед власниками (ст. 257, ч. 5 ст. 261 ЦК).

Якщо ж строк виплати дивідендів у протоколі не встановлено, то строк позовної давності починає перебіг із наступного дня після дати такого протоколу.

Якщо заборгованість не буде погашена протягом строку позовної давності, вона перетвориться на безнадійну та її можна буде списати.

Хочемо попередити! Протягом строку позовної давності власники можуть звернутися до суду для стягнення заборгованості за дивідендами. При цьому, згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Чи можна нараховувати і виплачувати дивіденди, якщо в поточному звітному періоді отримано збиток, але за минулі звітні періоди у підприємства був прибуток?

Так, можна. Адже джерелом виплати дивідендів є чистий прибуток. Тому якщо підприємство за результатами звітного періоду отримало чистий прибуток, воно має право використати його у тому числі і на виплату дивідендів. Незважаючи на результати госпдіяльності за інші звітні періоди. Із цим згодні і податківці (див., наприклад, ІПК ОВПП ДФС від 15.06.17 р. № 644/ІПК/28-10-01-03-11).

Приклад 1

ТОВ за 2018 рік отримало збиток у сумі 100 000 грн. Але минулі звітні роки (2015–2017 рр.) були прибутковими. У рядках 2350 форми № 2 за ці роки відображалися суми чистого прибутку. Тому в цьому випадку ТОВ у 2019 році може нарахувати і виплатити дивіденди за 2015–2017 рр. виходячи із сум чистого прибутку за ці періоди.

Чи потрібно в обліку підприємства проводити будь-які коригування, якщо підприємство виплатить дивіденди за I квартал 2019 року, а наростаючим підсумком за 2019 рік очікується збиток?

Уважаємо, що в цьому випадку ніяких коригувань робити не потрібно. Адже на момент нарахування дивідендів підприємство мало повне право їх виплачувати. За цей звітний період був отриманий чистий прибуток, який можна було розподілити.

Особливості виплати дивідендів у ТОВ (ТДВ)

Нагадаємо, що із 17.06.18 р. набув чинності Закон № 2275, яким регламентується порядок створення, діяльності та припинення ТОВ (ТДВ) (за винятком ч. 2 ст. 23, яка набуде чинності з 18.06.19 р.) (див. докладніше в «Новий закон: коли та як треба вносити зміни до статуту ТОВ»). При цьому, на відміну від «старого» Закону № 1576, у Законі № 2275, зокрема, чітко прописано норми, що стосуються дивідендів (ст. 26, 27).

Проте при виплаті дивідендів у 2019 році ТОВ по 17 червня включно можуть керуватися положеннями свого чинного статуту. Якщо ж ТОВ поміняло свій статут до цієї дати, тоді воно має керуватися вже новими нормами і положеннями оновленого статуту.

Річ у тому, що з п. 3 гл. VIII «Прикінцевих і перехідних положень» Закону № 2275 випливає, що навіть коли положення статуту ТОВ (ТДВ) суперечать нормам цього Закону, вони дійсні протягом року з дня набуття чинності Закону (тобто по 17.06.19 р. включно). Тому не пізніше 17.06.19 р. установчі документи ТОВ (ТДВ) необхідно привести у відповідність із Законом № 2275. А до 18.06.19 р. підприємства можуть виплачувати дивіденди за правилами, прописаними у чинному статуті.

Завважимо, що згідно з положеннями ст. 34–36 Закону № 2275 рішення загальних зборів про виплату дивідендів може бути прийняте більшістю голосів усіх учасників ТОВ, які мають право голосу із цього питання, а також шляхом заочного голосування або шляхом опитування.

Якими правилами виплати дивідендів зобов'язані керуватися ТОВ (ТДВ) починаючи з 18 червня 2019 року?

Ці правила містяться у ст. 26 Закону № 2275. Наведемо їх нижче.

Правило 1. Виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства (див. вище).

Правило 2. Дивіденди виплачуються особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їх часток.

Зверніть увагу! У «старому» Законі № 1576 було зазначено, що право на дивіденди є у тих, хто був учасником товариства на початок строку виплати дивідендів (ст. 10).

Приклад 2

ПрП з одним власником – А не виплачувало дивіденди за 2016 та 2017 роки. У лютому 2019 року власник продав 60 % своєї частки іншій особі – Б і ПрП було перетворене на ТОВ. При цьому статут ТОВ був складений з урахуванням вимог Закону № 2275. У лютому цього року учасниками А та Б було прийняте рішення виплатити дивіденди за 2016–2018 роки. При цьому згідно з протоколом загальних зборів учасників виплата дивідендів планується в липні 2019 року. Припустимо, що в березні цього року учасник А продав свою частку іншій особі – С і вийшов зі складу учасників ТОВ.

У лютому згідно з протоколом загальних зборів учасників учасникові А було нараховано 40 % загальної суми дивідендів за 2016–2018 роки, учасникові Б – 60 %. У липні колишній учасник товариства А отримає свою частку дивідендів, зазначену в протоколі, оскільки на дату прийняття рішення він був учасником товариства.

Правило 3. Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує 6 місяців із дня прийняття рішення про їх виплату. Водночас у статуті товариства або в протоколі загальних зборів учасників може бути встановлений інший строк.

Правило 4. Дивіденди виплачуються коштами. Але водночас допустима виплата дивідендів у натуральній формі. За умови, що загальні збори учасників одностайно приймуть таке рішення і відобразять його у протоколі.

Правило 5. Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, кратний кварталу (якщо інше не передбачено статутом підприємства). Тобто у статуті можна передбачити навіть, наприклад, щомісячну виплату дивідендів. Але при цьому потрібно мати на увазі, що в такому разі підприємству для визначення чистого прибутку потрібно буде складати фінзвітність кожного місяця. При цьому не можна забувати про правило 6 (див. нижче).

Правило 6. У документах товариства повинна міститися тільки достовірна інформація про його фінансовий стан. Інакше це може призвести до неправомірних виплат.

Увага! Посадові особи товариства, які ввели в оману учасників товариства щодо його фінансового стану, несуть разом з учасниками солідарну відповідальність за зобов’язанням щодо повернення виплат товариству.

У яких випадках ТОВ (ТДВ) заборонено виплачувати дивіденди?

Статтею 27 Закону № 2275 прямо встановлено обмеження на виплату дивідендів. Так, заборонено приймати рішення про виплату дивідендів, якщо:

  • товариство не розрахувалося з учасниками у зв'язку з їх виходом із товариства або з правонаступниками учасників товариства;
  • майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо після прийняття рішення про виплату дивідендів;
  • учасник товариства не здійснив свій внесок до статутного капіталу (повністю або частково).

Також статутом товариства можуть бути передбачені й інші умови, при яких не може бути прийняте рішення про виплату дивідендів або дивіденди не можуть бути виплачені.

Висновки

Виплачувати дивіденди своїм власникам має право (за винятком окремих випадків, передбачених законодавством) будь-яке господарське товариство.

Порядок оголошення дивідендів має бути зафіксований у статутних документах підприємства.

Рішення про нарахування і виплату дивідендів приймається загальними зборами учасників та оформляється протоколом. У протоколі зазначається сума прибутку, яка спрямовується на виплату дивідендів, а також період, за який розподіляється такий прибуток (рік, квартал), розмір дивідендів, форма і строки їх виплати.

Порядок виплати дивідендів у ТОВ (ТДВ) регламентується:

  • до 18.06.19 р. – положеннями статуту;
  • починаючи із цієї дати – Законом № 2275.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2268 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали