Договір перевезення вантажу і пасажирів автомобільним транспортом
Правовідносини сторін при перевезеннях автомобільним транспортом регулюються гл. 64 Цивільного кодекса (далі – ЦК), гл. 32 Господарського кодексу (далі – ГК), Законами від 10.11.94 р. № 232/94-ВР «Про транспорт» та від 05.04.01 р. № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі – Закон № 2344), а також іншими нормативними актами.
Договір перевезення – це різновид договору про надання послуг. Серед договорів перевезення виділяють (ст. 908 ЦК):
- договір перевезення вантажу (ст. 909 ЦК);
- договір перевезення пасажирів і багажу (ст. 910 ЦК);
- договір перевезення пошти (ст. 908 ЦК).
У цій публікації ми розглянемо два перші договори: перевезення вантажів та перевезення пасажирів і багажу.
Загальні правила укладення договору перевезення вантажу закріплені у ст. 909 ЦК та ч. 1 ст. 307 ГК. Згідно з такою угодою одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй іншою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на отримання вантажу (отримувачеві). За перевезення вантажу відправник зобов'язаний заплатити перевізникові (розмір плати встановлюється в договорі).
Договір повинен укладатися у письмовій формі (ч. 2 ст. 909 ЦК). Про це ж сказано і в ст. 50 Закону № 2344 (оформляється договір, транспортна накладна, квитанція тощо).
Повна версія доступна тільки передплатникам
Отримайте відповідь на своє питання зараз і забезпечте себе від питань в майбутньому. Підпишіться на електронне видання для бухгалтерів і керівників Uteka
Що входить в передплату?
і приклади
доступу
питання експерту
оновлення
матеріалів
матеріалів c 2015 року