• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Перевіряє Антимонопольний комітет

Що варто знати



У тому, що конкуренція — це добре, а монополізм — погано, нас переконали ще у далекі часи переходу до ринкових відносин. Як і в тому, що конкуренцію треба захищати, а за монополістами уважно стежити. Але — у який спосіб? Сучасне конкурентне законодавство є складним і непрозорим, а органи АМК наділені настільки широкими повноваженнями, що становлять реальну небезпеку для будь-якого підприємства, що потрапляє до їхнього поля зору. Тож з’ясуємо, кого і як перевіряють органи АМК, а також запропонуємо кілька порад стосовно того, як підприємству уникнути долі беззахисної жертви подібної перевірки.


Олександр Даниленко,
президент Асоціації бізнес-консультантів України,
головний редактор журналу «Справочник экономиста»

Вивчаємо основи

Вашим підприємством зацікавились посадові особи АМК? Чому? Щоб у цьому розібратися, потрібно хоча б поверхнево розуміти, що таке конкуренція, і які порушення можуть вам закидати. Тому коротко про основні поняття.

Економічна конкуренція — це змагання суб’єктів господарювання з метою здобуття переваг над іншими суб’єктами господарювання, унаслідок чого споживачі та суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (ст. 1 Закону № 2210). Своєю чергою, антиконкурентними вважають узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Такими діями, зокрема, вважають узгоджені дії стосовно:

  • встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів;
  • обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними;
  • розподілу ринків або джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів, за іншими ознаками;
  • спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;
  • усунення з ринку інших суб’єктів господарювання;
  • застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб’єктами господарювання тощо.

    Антиконкурентними узгодженими діями вважають також вчинення підприємствами схожих дій (або їх бездіяльність) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

1 из 1
Особа, яка вчинила антиконкурентні узгоджені дії, але раніше за інших учасників цих дій добровільно повідомила про це АМК чи його територіальне відділення та надала інформацію, що має істотне значення для прийняття рішення у справі, звільняється від відповідальності.


Положення про антиконкурентні дії не застосовують до будь-яких добровільних узгоджених дій малих або середніх підприємців (про них трохи далі) щодо спільного придбання товарів, які не призводять до істотного обмеження конкуренції (ст. 7 Закону № 2210).

Монополія є поняттям, протилежним конкуренції. Відповідно до ст. 12 Закону № 2210 становище суб’єкта господарювання вважають монопольним, якщо він не має на ринку жодного конкурента або не зазнає значної конкуренції внаслідок різноманітних обставин, наприклад обмеження можливостей щодо закупівлі сировини, матеріалів, збуту товарів, наявності пільг тощо. Закон № 2210 дає достатньо чітке визначення умов, за яких підприємство можуть звинуватити у монопольному становищі. Зокрема це можливо, коли його частка у сукупній частці не більше ніж трьох суб’єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки, перевищує 50% або у частці не більше ніж п’яти суб’єктів господарювання — перевищує 70%. Суб’єкта господарювання також вважають монополістом, якщо частка його товару на ринку перевищує 35% і він не може довести, що зазнає значної конкуренції. Зверніть увагу! Монополістом можуть визнати підприємство із меншою часткою на ринку, якщо воно не зазнає значної конкуренції, наприклад, через те, що конкурентам належить невеликий розмір часток ринку. Методику визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку затверджено Розпорядженням № 49.

Недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговельним та іншим чесним звичаям у господарській діяльності (ст. 1 Закону № 236).

Хто нас перевіряє

Антимонопольний комітет України (далі — АМК) є державним органом із спеціальним статусом, мета діяльності якого полягає у забезпеченні державного захисту конкуренції у двох основних сферах: у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. АМК підконтрольний винятково Президентові України і підзвітний лише Верховній Раді України. Для реалізації завдань, покладених на АМК, створюються територіальні відділення АМК, а за потреби — міжобласні територіальні відділення. Положення про територіальне відділення АМК затверджене Розпорядженням № 32.

Відповідно до ст. 7 Закону про АМК його співробітники уповноважені перевіряти суб’єктів господарювання щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та в разі проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Їх наділено й цілою низкою інших, доволі суттєвих повноважень, зокрема правом:

  • у випадках та порядку, що передбачені законом, проводити огляд службових приміщень і транспортних засобів суб’єктів господарювання — юридичних осіб;
  • надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;
  • розглядати справи про адміністративні правопорушення;
  • вилучати або накладати арешт на предмети, документи чи інші носії інформації, які можуть слугувати доказами або джерелом доказів у справі, незалежно від їх місцезнаходження;
  • у разі перешкоджання працівникам АМК у виконанні їхніх повноважень залучати працівників органів внутрішніх справ для подолання таких перешкод;
  • надавати обов’язкові для розгляду рекомендації органам влади, суб’єктам господарювання тощо.

Звернімо увагу, що відповідно до ст. 2 Закону про перевірки його дія не поширюється на державний контроль дотримання законодавства про захист економічної конкуренції. Отже, підприємства, що їх перевіряють, не зможуть скористатися численними правами, передбаченими цим законом.

Які бувають перевірки

Планова виїзна перевірка — це комплексна перевірка об’єкта, передбачена планами роботи, яку проводять за місцезнаходженням об’єкта або його відокремленого структурного підрозділу уповноважені працівники АМК виходячи зі своїх функціональних повноважень. Планову виїзну перевірку одного і того самого об’єкта перевірки проводять за наказом голови АМК чи голови відділення не частіше ніж один раз за календарний рік.

Підставою для проведення планових перевірок є план-графік перевірок, затверджений головою АМК (головою відділення). Для формування щорічних проектів планів-графіків проведення планових виїзних перевірок члени комітету щороку до 1 липня надають управлінню взаємодії з державними органами влади та координації діяльності територіальних відділень пропозиції щодо переліку ринків товарів, які підлягають перевірці наступного року. Зазначене управління узагальнює надані пропозиції і до 5 липня подає на затвердження голові АМК. До 15 жовтня начальники управлінь досліджень і розслідувань подають проекти переліків суб’єктів господарювання, що підлягають перевірці у наступному році. До 5 грудня план-графік перевірок подають на затвердження голові АМК. Під час формування переліків суб’єктів господарювання беруть до уваги визначені АМК пріоритетні напрями діяльності.

1 из 1

До переліків підприємств, що їх перевірятимуть, не включають підприємства, включені до планів перевірок на друге півріччя поточного року, перевірки яких розпочато у поточному році, та малих і середніх підприємців. Нагадаємо, відповідно до ст. 1 Закону № 2210 малий та середній підприємець — це суб’єкт господарювання, дохід (виручка) якого від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній фінансовий рік чи вартість активів не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. євро, визначеної за курсом НБУ, якщо на ринках, на яких діє цей підприємець, є конкуренти зі значно більшою ринковою часткою.


Планову виїзну перевірку проводять за умови надіслання підприємству, що його перевірятимуть, не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку перевірки письмового повідомлення із зазначенням дати її проведення. Відсутність такого повідомлення є підставою не допустити посадових осіб АМК до проведення планової перевірки.

Позаплановою виїзною перевіркою вважають перевірку, яку не передбачено у планах роботи АМК. Її можуть проводити без попереднього письмового повідомлення. Вичерпний перелік підстав, за яких можливе проведення позапланової перевірки, викладений у пп. 8.1–8.12 Положення № 182. Позапланові перевірки проводять, зокрема: за заявами суб’єктів господарювання, громадян, об’єднань, установ, організацій про порушення їхніх прав; за поданням органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю і за дорученням спеціальних органів боротьби з організованою злочинністю; за ініціативою АМК; у разі виявлення недостовірності даних, заявлених об’єктом перевірки в документах, поданих на обов’язковий запит АМК, тощо.

Під час планування та проведення перевірок (як планових, так і позапланових) працівники АМК зобов’язані забезпечувати дотримання службової і комерційної таємниці.

Рішення щодо проведення перевірки приймає голова АМК. Для проведення перевірки створюють комісію у складі не менше ніж двох фахівців.

Зазначимо, що, на відміну від перевірок іншими контролюючими органами, чинне законодавство не визначає максимальних строків для проведення перевірок АМК. Такі строки у кожному конкретному випадку визначають з огляду на об’єкт перевірки та очікуваний обсяг роботи, необхідної для виконання поставленого завдання. Крім того, якщо потрібно, за поданням голови комісії термін проведення перевірки може бути подовжений, а персональний склад комісії — змінений (п. 22 та 25 Положення № 182).

Ваші документи?!

Під час знайомства з перевіряльниками варто зажадати від них пред’явлення усіх необхідних документів (передбачених у п. 31 Положення № 182), а саме:

  • наказу (розпорядження) про проведення перевірки і створення комісії;
  • плану проведення перевірки;
  • доручення голови комітету про делегування відповідних повноважень щодо проведення перевірки.

Усі ці документи слід ретельно вивчити до початку перевірки.

У плані проведення перевірки мають бути визначені завдання перевірки, коло питань, які потрібно з’ясувати під час її проведення, а також строки її завершення.

Доручення має містити вказівку про делегування голові та членам комісії на час проведення перевірки конкретного об’єкта відповідних повноважень, а саме: безперешкодно входити на підприємства, в установи, організації за службовим посвідченням і мати доступ до документів та інших матеріалів, потрібних для проведення перевірки; вимагати усних або письмових пояснень від посадових осіб і громадян, надання необхідних документів та іншої інформації, в т. ч. з обмеженим доступом, тощо.

Крім того, співробітники АМК повинні мати при собі службові посвідчення, які підтверджують їхню особу. Таке посвідчення оформлюється відповідно до Положення № 390 і є дійсним протягом строку повноважень посадової особи, якій його видано.

1 из 1

Як проводять перевірку

Першим днем перевірки вважається день прибуття членів комісії на об’єкт перевірки. Для початку голова комісії має повідомити про мету і терміни перевірки, надати керівникові об’єкта перевірки документи про склад комісії та повноваження її членів; повідомити перелік питань, які слід з’ясувати під час проведення перевірки, а також запропонувати керівникові створити належні умови для забезпечення роботи комісії. Зауважимо, що відсутність керівника підприємства не є підставою для скасування перевірки. Тож уникати спілкування з перевіряючими — не надто розумний крок.

Співробітники АМК можуть зажадати від підприємства для перевірки різні документи, зокрема відомості про структуру підприємства, що перевіряється (із зазначенням П. І. Б. керівників підрозділів, посад, номерів телефонів тощо), протоколи загальних зборів акціонерів і засідань правління, вхідну та вихідну документацію (у т. ч. тексти факсів і телефонограм), накази, відомості про собівартість виробленої продукції (робіт, послуг) та їх відпускну вартість, документи бухгалтерського обліку та фінансової звітності тощо. Та в будь-якому разі всі документи мають стосуватися предмета перевірки. Тому, якщо такий зв’язок не є очевидним, варто поцікавитися, для чого перевіряльники вимагають надати той чи інший документ.

Увага, Акт перевірки!

Голова комісії підсумовує подані матеріали і складає акт перевірки у двох примірниках. Один примірник акта подають голові АМК (голові відділення), другий — не пізніше ніж 5 робочих днів після закінчення перевірки вручають керівникові об’єкта перевірки під підпис на першому примірнику акта. В акті перевірки мають бути наведені результати перевірки з усіх питань, передбачених планом її проведення; об’єктивна оцінка діяльності об’єкта перевірки щодо додержання законодавства про захист економічної конкуренції; пропозиції щодо порушення справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо.

За наявності заперечень або зауважень до акта перевірки керівник чи інші особи, які підписують акт, вчиняють про це застереження перед своїми підписами і не пізніше ніж за п’ять календарних днів із дня підписання акта подають відповідні письмові пояснення чи заперечення. Цим правом не варто нехтувати, адже фінансові наслідки перевірки можуть бути вкрай сумними.

У разі відмови керівника об’єкта перевірки від підписання акта про результати перевірки службові особи, що здійснили перевірку, засвідчують це відповідним записом за своїми підписами в кінці акта.

Чим загрожує перевірка

У таблиці наведено розмір штрафів за різноманітні порушення законодавства, контроль якого здійснює АМК. Зазначимо, що накладення штрафу не позбавляє осіб, яким заподіяно шкоду внаслідок порушень законодавства, права звернутися до суду із позовом про відшкодування шкоди, завданої такими діями.

Таблиця

№ з/п

Порушення

Розмір штрафу

Підстави

1

Антиконкурентні узгоджені дії; зловживання монопольним (домінуючим) становищем; невиконання рішень АМК або їх виконання не у повному обсязі (п. 1, 2 та 4 ст. 50 Закону № 2210)

Штраф у розмірі до 10% доходу (виручки)* від реалізації продукції за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує 10% зазначеного доходу, штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку

П. 2 ст. 52 Закону № 2210

2

Здійснення учасниками узгоджених дій, заборонених законом; обмежувальна та дискримінаційна діяльність; порушення положень установчих документів суб’єкта, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції; концентрація без отримання відповідного дозволу; невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов’язань, якими було обумовлене рішення про надання дозволу та інше (п. 5, 8, 10, 11, 12 та 19 ст. 50 Закону № 2210)

Штраф у розмірі до 5% доходу (виручки) від реалізації продукції за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф

П. 2 ст. 52 Закону № 2210

3

Обмежувальна діяльність, заборонена законом, неподання інформації АМК (подання у неповному обсязі або недостовірної інформації); створення перешкод у діяльності працівникам АМК, обмеження в господарській діяльності суб’єкта господарювання тощо (п. 9, 13−18 ст. 50 Закону № 2210)

Штраф у розмірі до 1% доходу (виручки) від реалізації продукції за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф

П. 2 ст. 52 Закону № 2210

4

Вчинення суб’єктами господарювання дій, визначених як недобросовісна конкуренція

Штраф у розмірі до 5% доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач не надав відомостей про його розмір, штраф накладається у розмірі до 10 000 нмдг (170 000 грн)*

Ст. 21 Закону № 236

5

Неправомірне використання позначень (ст. 4 Закону № 236) або копіювання зовнішнього вигляду виробу (ст. 6 Закону № 236)

Вилучення у виробника і продавця за рішенням суду відповідних товарів із неправомірно використаним позначенням, копій виробів іншого суб’єкта господарювання

Ст. 25 Закону № 236

6

Несвоєчасне надання інформації органам, які регулюють діяльність суб’єктів природних монополій

Штраф** у розмірі до 200 нмдг (до 3400 грн)

Ст. 17 Закону № 1682

7

Ненадання інформації або надання завідомо недостовірних даних

Штраф у розмірі до 1000 нмдг (до 17 000 грн)

8

Невиконання або несвоєчасне виконання рішень контролюючих органів

Штраф у розмірі до 5000 нмдг (до 85 000 грн)

9

Систематичне надання недостовірної інформації у складі технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта будівництва або відмова надати технічні умови щодо такого інженерного забезпечення

Штраф у розмірі 10 000 нмгд (до 170 000 грн)

*Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислений оціночним шляхом. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач не надав розміру доходу (виручки), штраф, передбачений у п. 1 Таблиці, накладається у розмірі до 20 000 нмдг (340 000 грн), у п. 2 — до 10 000 нмдг (170 000 грн) і в п. 3 — до 2000 нмдг (34 000 грн).

**За кожен день прострочення сплати штрафу нараховується пеня у розмірі 1% суми штрафу.


Адміністративна відповідальність

КпАП містить численні норми, що встановлюють адміністративні штрафи за порушення антимонопольного законодавства, які загрожують винним особам. Згідно зі ст. 166-1 КпАП нав’язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, в т. ч. нав’язування товару, не потрібного контрагентові, обмеження або припинення виробництва тягнуть за собою накладання на керівників (розпорядників кредитів) підприємств (об’єднань, господарських товариств тощо) штрафу в розмірі до 15 нмдг (до 255 грн), а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, до 30 нмдг (до 510 грн). Укладання угод, спрямованих на встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), також призводить до накладання штрафів в тих самих розмірах згідно зі ст. 166-2 КпАП.

Ненадання, несвоєчасне надання керівниками підприємств і особами, які займаються підприємницькою діяльністю, інформації або надання свідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету карається накладенням штрафу на посадовців і керівників підприємств у розмірі до 7 нмдг (до 119 грн), а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, — до 20 нмдг (340 грн). Відповідно до ст. 166-4 КпАП ухилення посадових осіб від виконання рішень АМК карається штрафом у розмірі до 6 нмдг (до 102 грн), а осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, — до 16 нмдг (до 272 грн).



Нормативна база

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X.

Закон про АМК — Закон України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 № 3659-XII.

Закон № 236 — Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.1996 № 236/96-ВР.

Закон № 182 — Закон України «Про природні монополії» від 20.04.2000 № 1682-III.

Закон № 2210 — Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 № 2210-III.

Закон про перевірки — Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V.

Положення № 390 — Положення про службове посвідчення працівника Антимонопольного комітету України, затверджене Указом Президента України від 30.05.2001 № 390/2001.

Положення № 182 — Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затверджене розпорядженням АМК від 25.12.2001 № 182-р.

Розпорядження № 49 — розпорядження АМК від 05.03.2002 № 49-р.

Розпорядження № 32 — розпорядження АМК від 23.02.2001 № 32-р.


Дата підготовки
07.08.2014

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

810 грн. / квартал

Купити

Кращі матеріали

Перевіряє Антимонопольний комітет