• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Як оскаржити постанову про накладення адміністративного стягнення


Із цієї статті ви дізнаєтеся: що робити директору та бухгалтеру підприємства, якщо вони не згодні з накладеним на них адміністративним стягненням за порушення податкового законодавства.

Що можна зробити на практиці: скласти апеляційну скаргу на постанову місцевого суду або скаргу на постанову органу ДФС про накладення адміністративного стягнення. А якщо строк для подання скарги пропущено – скласти та подати обґрунтоване клопотання про відновлення строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.


В консультації дамо відповіді на запитання, що найчастіше ставляться на консультаційній лінії та семінарах за цією злободенною темою.

Хто має право розглядати справи про адміністративні правопорушення відносно посадових осіб підприємства?

Право розглядати справи про адміністративні правопорушення відносно посадових осіб підприємства надане (п. 4, 5 ст. 213 КУпАП):

  • місцевим судам (районним, районним у місті, міським або міськрайонним судам (суддям));
  • органам Національної поліції, органам державних інспекцій, органам ДФС та іншим органам (посадовим особам), уповноваженим на це КУпАП.

Глава 17 розд. III КУпАП установлює підвідомчість справ про адміністративні правопорушення. Тобто чітко регламентує, до повноважень якого саме органу (місцевого суду, органу ДФС чи іншого органу) відноситься розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене тією або іншою статтею КУпАП.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить постанову (ст. 283, 284 КУпАП):

  • або про накладення адміністративного стягнення;
  • або про припинення справи – у випадку оголошення усного зауваження або при наявності підстав, передбачених ст. 247 КУпАП (відсутність події та складу адміністративного правопорушення, закінчення на момент розгляду справи строку, установленого ст. 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення та ін.).

У яких ситуаціях посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності?

Посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у випадках, передбачених КУпАП.

Але ми візьмемо для розгляду одну з найпоширеніших ситуацій. За результатами перевірки підприємства орган ДФС доходить висновку про порушення податкового законодавства та складає акт, на підставі якого виносить податкове повідомлення-рішення про донарахування підприємству грошового зобов'язання за податком. А крім того, складає на посадових осіб підприємства (директора та/або бухгалтера) протоколи про адміністративне правопорушення, оскільки, на думку органу ДФС, у їх діях є ознаки порушення податкового або іншого законодавства, контроль над яким віднесено до повноважень органів ДФС. Про те, як необхідно діяти в цьому випадку директору та/або бухгалтеру підприємства, можна прочитати консультацію «Про що слід знати посадовій особі, яка притягується до адмінвідповідальності».

Куди звертатися директору та/або бухгалтеру, якщо вони хочуть оскаржити постанову про накладення на них адміністративного стягнення?

Порядок оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення залежить від того, ким ця постанова винесена: судом чи іншим органом (у т. ч. органом ДФС). Якщо постанову винесено:

  • місцевим (районним, районним у місті, міським або міськрайонним) судом, то директор і бухгалтер можуть оскаржити постанову про накладення на них адміністративного стягнення, подавши апеляційну скаргу (ст. 294 КУпАП);
  • органом ДФС (іншим органом) – тоді директору або бухгалтеру підприємства необхідно звернутися до вищого органу (до вищої посадової особи) або до місцевого суду за своїм місцезнаходженням або за місцезнаходженням відповідача (органу або його посадової особи) зі скаргою у формі адміністративного позову (чому в такій формі, пояснимо нижче) про скасування цієї постанови (п. 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1, ч. 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства, далі – КАС; п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП).

У який строк треба подати скаргу?

Строк для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, винесеного місцевим судом, органом ДФС або іншим органом, становить 10 днів із дати його винесення (ст. 289, 294 КУпАП).

Як скласти та подати апеляційну скаргу?

Скласти та подати апеляційну скаргу на постанову місцевого суду або скаргу на постанову органу ДФС директор та/або бухгалтер можуть або самостійно (дотримуючись наших рекомендацій), або за допомогою адвоката.

Якщо в подальшому адвокат буде представляти інтереси директора або бухгалтера при розгляді апеляційної скарги апеляційним судом, то повноваження адвоката повинні бути підтверджені (ст. 271 КУпАП):

  • або довіреністю на ведення справи, засвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій законом надане право засвідчувати довіреності (перелік таких осіб наведено в ст. 245 Цивільного кодексу);
  • або ордером, до якого додається витяг із договору про надання правової допомоги, завіреним підписами сторін (директора або бухгалтера, з однієї сторони, і адвоката із другої);
  • або договором про надання правової допомоги;
  • або дорученням органу (установи), уповноваженого на надання безплатної правової допомоги, якщо директор або бухгалтер має право на таку.

Що робити, якщо постанову про накладення адміністративного стягнення отримано пізно, унаслідок чого пропущено строк для оскарження?

На практиці нерідкі ситуації, коли постанову про накладення адміністративного стягнення отримано адресатом після закінчення 10-денного строку, установленого для оскарження.

У цьому випадку слід протягом 10 днів із дня отримання постанови про накладення адміністративного стягнення подати апеляційну скаргу на постанову місцевого суду або скаргу про скасування постанови органу ДФС. Наприклад, постанову про накладення адміністративного стягнення винесено 13.10.16 р., а отримано бухгалтером тільки 04.11.16 р. У цьому випадку апеляційна скарга або скарга у формі адміністративного позову повинна бути подана не пізніше 14.11.16 р.

Клопотання про відновлення строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення необхідно подати разом з апеляційною скаргою або скаргою у формі адміністративного позову на оскаржувану постанову. Якщо таке клопотання не подати, апеляційна скарга буде повернута апеляційним судом, а адміністративний позов – залишений без розгляду (ч. 2 ст. 294 КУпАП, ст. 100 КАС).

У яких випадках клопотання про відновлення строку на оскарження буде прийняте до уваги?

Сам факт подання клопотання про відновлення строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення не гарантує автоматично відновлення такого строку апеляційним або місцевим судом. Це клопотання необхідно обґрунтувати – указати поважні причини, з яких директор/бухгалтер не мав можливості оскаржити постанову своєчасно. Наприклад, такою поважною причиною є отримання повного тексту постанови про накладення адміністративного стягнення після закінчення строку, установленого для оскарження.

Якщо постанова була вручена під підпис, у клопотанні слід це вказати. А якщо отримана поштою, тоді до клопотання необхідно додати копію поштового конверта, у якому була надіслана оскаржувана постанова.

Клопотання про відновлення строку на оскарження подається на ім'я апеляційного суду, куди подається апеляційна скарга, або на ім'я місцевого суду, куди подається скарга у формі адміністративного позову. Таке клопотання слід указати як додаток до апеляційної скарги або до скарги у формі адміністративного позову.

Формулювання клопотання може бути таким (див. зразок 1):

Зразок 1

<...>

Постановою (такого-то органу) від 13.10.16 р. на мене накладено адміністративне стягнення за (такою-то статтею КУпАП) у вигляді штрафу. Зазначена постанова була направлена мені 18.10.16 р. рекомендованим листом номер (указати номер листа), що підтверджується відміткою поштового відділення на конверті. Постанову (такого-то органу) від 13.10.16 р. отримано мною 04.11.16 р., тобто через 12 днів після закінчення 10-денного строку на оскарження, установленого (ст. 289 КУпАП – якщо подається скарга на постанову органу ДФС, або ст. 294 КУпАП – якщо подається апеляційна скарга на постанову місцевого суду). Таким чином, строк на апеляційне оскарження постанови (такого-то органу) від 13.10.16 р. був пропущений мною з поважної причини: оскаржувану постанову отримано після закінчення строку, установленого КУпАП на її оскарження. До отримання постанови (такого-то органу) від 13.10.16 р. я не мала можливості з нею ознайомитися та підготувати апеляційну скаргу (скаргу у формі адміністративного позову).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 289 КУпАП (ст. 294 КУпАП), ПРОШУ:

відновити строк на оскарження постанови (такого-то органу) від 13.10.16 р., якою на мене накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Додаток: копія поштового конверта рекомендованого листа (указати номер рекомендованого листа), у якому отримано оскаржувану постанову.

14.11.16 р.     (підпис)     Т. Ю. Тараненко

Як скласти та подати апеляційну скаргу на постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності?

Апеляційна скарга на постанову у справі про адміністративне правопорушення подається до апеляційного суду через місцевий суд, що виніс оскаржувану постанову (ч. 3 ст. 294 КУпАП).

КУпАП не встановлює конкретних вимог до апеляційної скарги на постанову про накладення адміністративного стягнення. Однак необхідно дотримуватися деяких вимог до складання апеляційних скарг, установлених ст. 187 КАС.

Такий висновок випливає з аналогії з вимогами, установленими ст. 288 КУпАП для подання до місцевих судів скарг на постанови, прийняті іншими органами (наприклад, органами ДФС). Наприклад, такі скарги подаються до місцевих судів у порядку, визначеному КАС, з урахуванням особливостей, установлених КУпАП. Тому цілком логічно при складанні апеляційної скарги на постанову місцевого суду керуватися загальними вимогами КАС, але з урахуванням особливостей, установлених КУпАП.

Складаючи апеляційну скаргу на постанову місцевого суду самостійно, ви можете скористатися запропонованим нами зразком (див. зразок 2).

Апеляційна скарга подається в письмовій формі українською мовою.

В апеляційній скарзі необхідно вказати:

  • найменування апеляційного суду, якому подається скарга;
  • П. І. Б. особи, яка подає скаргу;
  • постанову місцевого суду, на яку подається апеляційна скарга;
  • вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу;
  • обґрунтування своїх вимог із зазначенням того, у чому полягає неправильність або неповнота дослідження обставин справи та/або застосування норм права;
  • перелік доданих до скарги матеріалів.

Апеляційна скарга повинна бути підписана:

  • або апелянтом (директором або бухгалтером, які подають апеляційну скаргу);
  • або його захисником (адвокатом), які діють від імені апелянта. Але в цьому випадку до скарги необхідно додати документи, що підтверджують повноваження захисника (див. вище).

Подати апеляційну скаргу до місцевогого суду можна:

  • до канцелярії суду особисто (подає апелянт або його адвокат);
  • поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

При поданні апеляційної скарги на постанову про накладення адміністративного стягнення сплата судового збору не передбачена ні нормами КУпАП, ні нормами Закону від 08.07.11 р. № 3674-VI.

Зразок 2

Апеляційний суд Дніпропетровської області
49000, м. Дніпро, вул. Харківська, 13

Через:                                 Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
                                            49000, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 84

Особа, що подає скаргу:   Демиденко Світлана Юріївна
                                            49000, м. Дніпро, вул. Б. Хмельницького, 91
                                            тел. (066) 123-45-67, електронна пошта відсутня

Оскаржується:                   Постанова Індустріального районного суду
                                            м. Дніпропетровська від 01.11.16 р.

Апеляційна скарга

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.16 р. на мене – Демиденко С. Ю. – накладено адміністративне стягнення на підставі ч. 1 ст. 1631 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Постанова Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.16 р. вмотивована тим, що я, будучи головним бухгалтером товариства з обмеженою відповідальністю «Матильда» (далі – ТОВ «Матильда»), порушила порядок ведення податкового обліку, передбачений п. 44.1, пп. 134.1.1, п. 185.1, 198.1, 198.2, 202.2 Податкового кодексу (далі – ПК), наслідком чого стало заниження ТОВ «Матильда» податку на прибуток та завищення від’ємного значення різниць між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий 2015 року.

Згідно зі ст. 268 КУоАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно із ч. 1 ст. 2772 КУпАП, повістка, у якій зазначаються дата і місце розгляду справи, вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді.

Оскаржувана постанова прийнята в порушення вимог ст. 268, 2772 КУпАП у мою відсутність. Крім того, мене взагалі не повідомили про призначення об 10.00 01.11.16 р. розгляду справи відносно мене. Про існування постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.16 р., якою на мене накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, я дізналася лише 08.11.16 р., коли отримала копію вказаної постанови.

Згідно зі ст. 283 КУоАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення має містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

У порушення ст. 283 КУпАП в оскаржуваній постанові не вказані обставини адміністративного правопорушення, установлені при розгляді справи, не розкрито об'єктивну сторону ч. 1 ст. 1631 КУпАП, зокрема: місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення, у скоєнні якого мене обвинувачено.

У постанові Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.16 р. відтворені лише формальні дані протоколу про адміністративне правопорушення: вказано лише, що мною був порушений порядок ведення податкового обліку та названо, які статті ПК були порушені. Які ж саме порушення були допущені саме мною, та в чому вони полягали, судом не встановлено, що є грубим порушенням вимог КУпАП та підставою для скасування постанови.

Під час апеляційного розгляду цієї справи підлягають встановленню ті обставини, що мною, як головним бухгалтером ТОВ «Матильда», не порушувався порядок ведення податкового обліку, передбачений п. 44.1, пп. 134.1.1, п. 185.1, 198.1, 198.2, 202.2 ПК, а в моїх діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП

Зважаючи на вищенаведене та керуючись ст. 247, 287, 294 КУпАП, ПРОШУ:

Скасувати постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.16 р. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно мене – Демиденко Світлани Юріївни – у зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП.

Додатки:

  • копія оскаржуваної постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.16 р.;
  • клопотання про поновлення строку на оскарження з додатками.

18.11.16 р.     (подпись)    С. Ю. Демиденко

Як скласти скаргу на постанову органу ДФС про притягнення до адміністративної відповідальності?

Найчастіше оскарження до вищого органу ДФС постанови про накладення адміністративного стягнення, прийнятого нижчим органом ДФС, не приносить бажаного результату. Судове оскарження такої постанови є більш ефективним. Тому ми зупинимося саме на процедурі судового оскарження.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП скарга на постанову про накладення адміністративного стягнення, прийнята органом ДФС, подається в порядку, визначеному КАС, з урахуванням особливостей, установлених КУпАП.

Скарга про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення подається у формі адміністративного позову – письмової позовної заяви (ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 105 КАС). Подається така скарга місцевому суду:

  • безпосередньо заявником (директором або бухгалтером), який оскаржує накладення адміністративного стягнення, або вповноваженим представником заявника;
  • шляхом направлення рекомендованим або цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

У скарзі (адміністративному позові) необхідно вказати (ч. 1 ст. 106 КАС):

  • найменування суду, до якого подається скарга (адміністративний позов);
  • П. І. Б. особи, яка подає скаргу, поштову адресу, номер телефону та адресу електронної пошти (при наявності);
  • повну назву та адресу органу (повне найменування посади, П. І. Б. посадової особи цього органу), який виніс оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення, контактні номери телефонів (наприклад, номер телефону приймальні органу ДФС). Щоб не з'ясовувати адреси електронної пошти органу ДФС або посадової особи, яка прийняла оскаржувану постанову, простіше вказати, що їх адреси електронної пошти вам не відомі;
  • виклад обставин, якими обґрунтовані вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

До скарги (адміністративного позову) додаються (ч. 2, 3 ст. 106 КАС):

  • копії документів, що підтверджують доводи, викладені в скарзі (оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення, протокол про адміністративне правопорушення, інші документи, що мають значення для справи). Додавати до скарги оригінали цих документів не потрібно, їх необхідно залишити в себе;
  • копії позову та всіх доданих до позову документів для відповідача – органу, який прийняв оскаржувану постанову, або його посадової особи.

Скарга (адміністративний позов) повинна бути підписана із зазначенням дати її підписання безпосередньо особою, яка подає скаргу, або представником, повноваження якого повинні бути підтверджені довіреністю або іншим документом (ч. 4, 5 ст. 106 КАС).

При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір не сплачується (ч. 4 ст. 288 КУпАП).

Для наочності наведемо зразок скарги (адміністративного позову) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (див. зразок 3).

Зразок 3

Павлоградський міськрайонний суд
Дніпропетровської області
51400, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135

Скаржник:     Грушенко Валентина Дмитрівна
                      51400, м. Павлоград, вул. Центральна, 456
                      тел. (068) 123-123-09, електронна пошта відсутня

Відповідач:   Західно-Донбаська об’єднана державна
                      податкова інспекція головного управління ДФС
                      у Дніпропетровській області
                      51413, Дніпропетровська область, м. Павлоград,
                      вул. Верстатобудівників, 14а,
                      тел. (05632)-3-11-47, адреса електронної пошти не відома

Позовна заява
(у порядку ст. 104–106 КАС України, ст. 288 КУпАП)

Постановою Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі – ДПІ) від 07.11.16 р. мене притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 1651 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1 360 грн.

Вищевказана постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 18.10.16 р., складеного відносно мене, та акта від 18.10.16 р. № 161/28-03-39/09889076 за результатами документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністью «Евеліна» (далі – ТОВ «Евеліна»), складених посадовими особами ДПІ.

Вважаю, що оскаржувана постанова ДПІ від 07.11.16 р. є незаконною та необґрунтованою. В оскаржуваній постанові ДПІ зазначила, що скоєне мною адміністративне правопорушення – несвоєчасна сплата ТОВ «Евеліна» єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за березень 2016 року (термін сплати – 20.04.16 р.) та за травень 2016 року (термін сплати – 20.06.16 р.), є одним триваючим адміністративним правопорушенням, яке було виявлено 18.10.16 р. за результатами документальної перевірки ТОВ «Евеліна».

Вказаний висновок є помилковим. Згідно із ч. 8 ст. 9 Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI, платники ЄСВ, крім платників, зазначених у п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20-го числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28-го числа наступного місяця.

ТОВ «Евеліна», дійсно, були порушені терміни сплати ЄСВ за березень 2016 року (термін сплати – 20.04.16 р., фактично сплачено 21.04.16 р.) та за травень 2016 року (термін сплати – 20.06.16 р., фактично сплачено 21.06.16 р.).

Проте адміністративне правопорушення щодо несвоєчасної сплати ЄСВ як обов'язкового платежу має разовий характер, день вчинення вказаного правопорушення – це день, наступний за останнім днем терміну подання платіжного документу в установи банків щодо сплати ЄСВ. Тобто факти несвоєчасної сплати ЄСВ за березень 2016 року та за травень 2016 року є окремими разовими адміністративними правопорушеннями, а датами їх скоєння є 21.04.16 р. та 21.06.16 р. відповідно.

Згідно із ч. 1 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення – не пізніше як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Таким чином, відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 КУпАП, ДПІ була вправі накласти на мене адміністративне стягнення за несвоєчасну сплату ЄСВ: за березень 2016 року – не пізніше 21.06.16 р. включно, а за травень 2016 року – не пізніше 21.08.16 р. включно.

Оскаржувана постанова винесена ДПІ 07.11.16 р., тобто з порушенням двомісячного терміну накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, і тому підлягає скасуванню.

Зважаючи на вищенаведене та керуючись ст. 287–289 КУпАП України, ст. 18, 19, 104–107 КАС України ПРОШУ:

Скасувати постанову Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 07.11.16 р. по справі про адміністративне правопорушення, якою мене – Грушенко Валентину Дмитрівну – притягнено до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 1651 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1 360 грн.

Додатки:

  • копія зазначеної у тексті постанови від 07.11.16 р.;
  • копія цього позову з додатками для відповідача;

16.11.16 р.     (підпис)    В. Д. Грушенко

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

810 грн. / квартал

Купити

Кращі матеріали

Як оскаржити постанову про накладення адміністративного стягнення