Рішення суду про відновлення на роботі підлягає негайному виконанню

Сторони спору

Позивач – фізособа, відповідач – акціонерне товариство (далі – АТ).

Обставини справи

Позивач працював в АТ на посаді начальника управління координації мережі департаменту регіонального управління мережею. Наказом АТ від 15.04.15 р. був звільнений із посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП у зв'язку зі скороченням штату працівників. Проте визнав таке звільнення незаконним і звернувся до суду. Позивач просив суд відновити його на колишній посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Суд першої інстанції в задоволенні позовних вимог позивачеві відмовив. Позивач подав апеляцію. Рішенням апеляційного суду рішення районного суду було скасоване і прийняте нове рішення: фізособу відновлено на посаді, а з АТ стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Проте АТ не поспішало відновлювати на роботі позивача, незважаючи на те, що рішення суду підлягало негайному виконанню. АТ подало касаційну скаргу, у якій просило скасувати судове рішення, винесене на користь позивача.

Позиція сторін

Позивач. Уважає своє звільнення незаконним, оскільки ліквідації або реорганізації структурних підрозділів у розумінні положень ст. 40 КЗпП у відповідача не було; йому не були запропоновані наявні вакантні посади, не взяте до уваги його переважне право залишення на роботі, не отримана попередня згода вищого виборного органу первинної профспілкової організації, головою якої він був.

Відповідач. Рішення апеляційного суду не було виконане, оскільки згідно зі ст. 19 Закону від 02.06.16 р. № 1404-VIII позивач повинен був звернутися до виконавчої служби для відкриття виконавчого провадження і лише після цього АТ мало виконати рішення суду. З боку АТ не було затримки у виконанні рішення суду. Було вирішено звернутися до касаційного суду, оскільки судами були порушені норми процесуального права і неправильно застосовані норми матеріального права.

На чиєму боці суд

Суд став на бік позивача. Касаційна скарга АТ не була задоволена. Рішення апеляційного суду залишене без змін (Постанова Верховного Суду України від 24.01.19 р., ЄДРСР, реєстр.№ 79439592).

Аргументи суду

1. Рішення про відновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню (ст. 235 КЗпП). Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що рішення підлягає виконанню не з моменту набуття ним законної чинності, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а з моменту його оголошення в судовому засіданні.

2. Належним виконанням судового рішення про відновлення на роботі слід уважати видання роботодавцем відповідного наказу, що дає можливість працівникові стати до виконання своїх попередніх обов'язків.

3. Виконання рішення вважається закінченим із моменту видання відповідного наказу або розпорядження роботодавцем.

4. Виходячи зі змісту норм ст. 236 КЗпП затримкою виконання рішення суду про відновлення на роботі слід уважати невидання роботодавцем без поважних причин наказу про відновлення на роботі негайно – відразу після оголошення судового рішення.

Висновок

роботодавець зобов'язаний добровільно і негайно виконати рішення суду про відновлення співробітника на роботі шляхом видання наказу про його відновлення на посаді. такий обов'язок у роботодавця виникає відразу після оголошення рішення суду – незалежно від того, чи буде це рішення суду оспорюватися ним