Надання довідок соціально-правового характеру

Соціальний аспект

У цій статті розглянемо не менш важливі функції в діяльності арбітражного керуючого – надання довідок соціально-правового характеру та внесення виправлень до трудових книжок колишніх працівників підприємства-банкрута.

Видача довідок до передання документів архівній установі 

Запити соціально-правового характеру – це запити фізичної або юридичної особи, пов’язані із соціальним захистом, спрямовані на забезпечення їх законних прав та інтересів, зокрема пенсійного забезпечення та отримання пільг і компенсацій відповідно до законодавства та міжнародних зобов’язань України (п. 4.2.1. гл. 4 розд. VІ Правил роботи архівних установ України, затверджених наказом Мін’юсту від 08.04.13 р. № 656/5, далі – Правила № 656/5).

Документи з кадрових питань (особового складу) є підставою для надання довідок соціально-правового характеру, а саме довідок колишнім працівникам підприємств із заробітної плати, обчислення та підтвердження стажу застрахованих осіб, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці (за Списком № 1) та зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці (за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ) і за результатами атестації робочих місць мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та інших довідок, пов’язаних із цими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону від 14.05.92 р. № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон № 2343) із дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юрособи-банкрута. 

Протягом усієї ліквідаційної процедури до моменту винесення господарським судом ухвали про ліквідацію юрособи-банкрута ліквідатор зобов'язаний видавати на запит колишніх працівників підприємства-банкрута довідки про підтвердження стажу їх роботи, уточнюючі довідки, що визначають право працівника на пенсію на пільгових умовах, довідки про зарплату для нарахування пенсії та надавати копії необхідних документів, які підтверджують дані, наведені у виданих довідках.

Довідки про стаж

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.93 р. № 637 (далі – Порядок № 637), у разі якщо у трудовій книжці немає відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Пільгова довідка складається для уточнення робіт зі шкідливими та важкими умовами праці, в яких працював працівник повний робочий день, тобто не менше 80 % робочого часу, установленого для працівників цього виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних із виконанням своїх трудових обов'язків (п. 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці та соцполітики від 18.11.05 р. № 383 (далі – Порядок № 383).

За потреби до уточнюючої довідки ліквідатор зобов’язаний додати копії документів, на підставі яких видано пільгову довідку, та документи, що підтверджують пільговий стаж: копії наказів підприємства про результати атестації робочих місць із переліком робочих місць, посад за результатами атестації яких право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджено, карти умов праці (для підтвердження стажу після 21.08.92 р.).

На жаль, на підприємствах-банкрутах не завжди можуть бути в наявності документи, які підтверджують виконання працівником роботи зі шкідливими та важкими умовами праці повний робочий день або 80 % робочого часу.

Нагадаємо, що такими підтвердними документами є, зокрема:

• табелі та наряди обліку робочого часу працівників, задіяних на роботах із шкідливими умовами праці;
• накази (розпорядження) про закріплення робітників за певними ділянками робіт і устаткуванням;
• документи про технологію виробництва;
• журнали завдань;
• робочі книги бригадирів;
• наряди на виконання робіт;
• нормовані завдання;
• журнали обліку інструктажу з техніки безпеки;
• журнали обліку робіт з техніки безпеки;
• журнали проведення атестації з техніки безпеки тощо.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 р.(п. 3 Порядку № 383).

Згідно з п. 4.1 Порядку № 383 для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92 р., під час призначення такої пенсії відповідне право протягом зазначеного періоду має бути підтверджене за результатами атестації.

Тому, складаючи уточнюючу пільгову довідку, ліквідатор повинен керуватися Порядком № 383.

Якщо ліквідатор не має змоги видати уточнюючу довідку про характер роботи та повну зайнятість колишнього працівника підприємства-банкрута, то, щоб уникнути скарг, йому доцільно надати письмову відповідь з обґрунтуванням неможливості надання довідки, а також роз’яснити в ній, що відповідно до ст. 62 Закону від 05.11.91 р. № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника.

У п. 10 оглядового листа ВАСУ від 14.08.08 р. №1406/100/13-08 «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ, розглянутих ВАСУ в касаційному порядку)» (зі змінами, унесеними згідно з листом ВАСУ від 18.09.08 р. № 1547/100/13-08) зазначено, що за наявності у працівника трудової книжки з унесеними належним чином записами, що підтверджують трудовий стаж, підтвердження трудового стажу уточнюючими довідками не вимагається. Тобто пільговий стаж не може підтверджуватися лише уточнюючими довідками, виданими ліквідатором.

Такий висновок випливає і з рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.12.18 р. у справі № 1440/2036/18. У ньому зазначено, що ненадання уточнюючої довідки не може бути підставою для відмови у призначені пільгової пенсії та не може нівелювати право позивача на пенсію, гарантоване Конституцією України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з:

• воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами чи іншими надзвичайними ситуаціями – стаж роботи, який дає право на пенсію, установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника за спільною з ним роботою на одному підприємстві (п. 17 Порядку № 637);
• ліквідацією підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в п. 17 Порядку № 637, – трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (п. 18 Порядку № 637).

У додатку 5 до Порядку № 637 затверджено форму Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Складаючи уточнюючу пільгову довідку, ліквідатор повинен ураховувати специфіку діяльності підприємства. Зокрема, у п. 7 Порядку № 383 визначено такий порядок обчислення пільгового стажу для робітників спеціалізованих підприємств (будівельно-ремонтних, будівельно-монтажних, ремонтних тощо): загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах зі шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 (за 6-денного робочого тижня) або на 21,2 (за 5-денного робочого тижня). 

Довідки про заробітну плату (дохід)

Відповідно до п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.05 р. № 22-1 (далі – Постанова № 22-1), довідка про зарплату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену зарплату підприємством (установою, організацією), де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо підприємство (установа, організація) ліквідоване або припинило своє існування з інших причин, то довідка про зарплату видається його правонаступником або архівною установою.

Колишні працівники мають право звернутися до ліквідатора з вимогою надати їм довідку про зарплату для обчислення пенсії. А ліквідатор підприємства-банкрута зобов’язаний надати таку довідку за встановленою формою.

Відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 40 Закону від 09.07.03 р. № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується зарплата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 р. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про зарплату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 р. становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також ураховується зарплата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 30.06.2000 р. незалежно від перерв.

Принагідно нагадаємо, що наказом Мін’юсту від 14.03.13 р. № 430/5 затверджено Перелік видів документів, пов’язаних із забезпеченням соціального захисту громадян, що мають надходити до архівних установ у разі ліквідації підприємств, установ, організацій, які не належать до джерел формування Національного архівного фонду.

Згідно з цим Переліком на зберігання до архівної установи мають передаватися відомості про застраховану особу, що підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (персоніфікований облік), тобто звіт про суми нарахованої зарплати застрахованих осіб та суми нарахованих страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування, строк зберігання якого – 75 років.

З 01.07.03 р. саме за даними персоніфікованого обліку враховується середній заробіток для обчислення пенсії. Так, відповідно до ст. 65 Закону № 1788 середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 01.07.03 р. до моменту звернення за пенсією.

Отже, заробіток за період роботи до 01.07.03 р. враховується на підставі документів про нараховану зарплату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи з 01.07.03 р. – за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Форму Довідки про заробітну плату для обчислення пенсії затверджено Постановою № 22-1.

Якщо переданий ліквідатору архів не містить документів, на підставі яких складається довідка про зарплату для нарахування пенсії, то ліквідатор письмово повідомляє про це працівника, який вимагає таку довідку. На підставі листа ліквідатора працівник повинен звернутися до органу ПФУ для обчислення зарплати для призначення пенсії згідно з постановою КМУ від 05.07.06 р. № 919 (далі – Постанова № 919).

Постановою № 919 затверджено Порядок визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату.

Крім того, на виконання цієї Постанови спільним наказом Мінсоцполітики та Мінфіну від 28.03.16 р. № 305/392 та постановою правління ПФУ від 28.03.16 р. № 6-1 затверджено Порядок отримання з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків даних про заробітну плату (дохід) для призначення пенсії в разі втрати документів про її нарахування та виплату.

Якщо підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення АТО, то спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 20 Порядку № 637).

Видача довідок після передання документів архівній установі

А тепер розглянемо питання видачі довідок колишнім працівникам підприємства-банкрута після передання архіву з кадрових питань (особового складу) архівній установі до винесення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи.

Тут хотілося б звернути увагу, що постановою правління ПФУ від 10.11.06 р. № 18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

 У п. 11 цього Порядку визначено, що документи, видані архівними установами (довідки про зарплату, копії документів про проведення атестації робочих місць та інші довідки) приймаються до виконання ПФУ за умови підтвердження факту припинення підприємства, установи,організації в результаті їх ліквідації (на підставі даних з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань). Тому, незважаючи на те що ліквідатор передав архівні документи на державне зберігання, він буде змушений до закінчення ліквідаційної процедури складати та підписувати довідки для призначення пенсії.

У такому разі архівна установа повинна забезпечити ліквідатору безперешкодний доступ до архівних документів підприємства-банкрута для роботи з цими документами.

Однак, на жаль, не всі арбітражні керуючі мають економічну освіту та розбираються в бухгалтерських питаннях і зможуть кваліфіковано скласти довідку (з урахуванням того, що не всі виплати включаються до зарплати для призначення пенсії).

Також не всі арбітражні керуючі мають помічників з бухгалтерською освітою або грошові кошти на ліквідаційному рахунку для оплати відповідних послуг залучених спеціалістів.

Тому арбітражному керуючому (ліквідатору) підприємства, у якого немає ліквідаційної маси, за рахунок реалізації якої здійснюються витрати на проведення ліквідаційної процедури, залишається своїм коштом наймати спеціаліста зі складання довідок для призначення пенсії.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Ліквідатор підприємства, до якого із дня призначення переходять права керівника підприємства-банкрута, повинен видавати архівні довідки, архівні копії документів або архівні витяги з документів колишнім працівникам підприємства безоплатно! Тим більше що згідно з п. 4.2.6. гл. 4 розд. VІ Правил № 656/5 архівні установи також зобов’язані безоплатно видавати архівні довідки за зверненням громадян.

Виправлення ліквідатором відомостей про роботу в трудовій книжці

Нерідко до арбітражних керуючих (ліквідаторів) звертаються колишні працівники підприємств-банкрутів із проханням виправити у трудових книжках  відомості про роботу за періоди до порушення провадження у справі про банкрутство.

Як зазначено в п. 2.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58 (далі – Інструкція № 58), у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, то відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності – архівною установою (п. 2.8 Інструкція № 58).

Нагадаємо, що відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону № 2343 із дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юрособи–банкрута. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника.

Роз’яснення поняття «службова особа» надано в листі Мін’юсту від 18.10.18 р. № 610-0-2-13/7.2 з посиланням на ст. 18 Кримінального кодексу.

Так, «службовими особами визнаються особи, які постійно, тимчасово або за спеціальними повноваженнями здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно або тимчасово займають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій та виконують такі функції за спеціальним повноваженням, якими особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління зі спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом».

До організаційно-розпорядчих функцій належать обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності.

До адміністративно-господарських функцій належать обов'язки з управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, перероблення, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо).

Отже, вищесказане дозволяє дійти висновку, що ліквідатор має право за запитом колишніх працівників підприємства-банкрута вносити необхідні виправлення до трудової книжки незалежно від дати запису в ній неточних відомостей про роботу.

Про це свідчить і судова практика.

У постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.07.14 р. у справі № 2-а/130/17/14 зазначено, що колегія суддів, вирішуючи питання щодо правомірності призначення позивачеві пенсії на пільгових умовах, не приймає до уваги наказ «Про внесення змін до трудової книжки», виданий арбітражним керуючим, як такий, що прийнятий з перевищенням повноважень та всупереч вимогам чинного законодавства України.

Судова палата в адміністративних справах ВСУ постановою від 30.09.15 р. скасувала ухвалу ВАСУ від 07.04.15 р. та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.07.14 р., мотивуючи тим, що суди касаційної та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення ст. 62 Закону № 1788.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ дійшла висновку, що арбітражний керуючий (ліквідатор) підприємства, яке зробило неправильний або неточний запис у трудовій книжці працівника, має право вносити виправлені відомості в порядку, передбаченому Інструкцією № 58.

Отже, виправлення здійснюється на підставі наявних у ліквідатора архівних документів з кадрових питань (особового складу), зокрема наказів (розпоряджень) з кадрових питань.

Якщо наказів чи розпоряджень немає в архіві підприємства або їх зміст не відповідає фактично виконуваній роботі, то виправлення відомостей про роботу здійснюється на підставі інших наявних документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці: трудових договорів, особових карток, розрахунково-платіжних відомостей (п. 2.9. Інструкції № 58).

Водночас у постанові ВСУ від 21.02.18 р. у справі № 687/975/17 зазначено, що на особу не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах з обліку трудового стажу та нарахування зарплати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та, у свою чергу, неналежний порядок ведення й заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.

Як зазначено в п. 3 Порядку № 637, якщо у трудовій книжці немає необхідних записів або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, то для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори та угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.