Як захистити себе від негативних наслідків при укладанні госпдоговору з контрагентом
Для кого ця стаття: для сільгосппідприємств – платників ПДВ, котрі бажають уникнути негативних податкових наслідків під час укладання господарських договорів.
Із цієї статті ви дізнаєтеся: як сільгосппідприємству убезпечити себе від порушень контрагентом умов щодо реєстрації податкової накладної (далі – ПН).
Загальні положення
Коли сторони бажають співпрацювати, вони фіксують свої права та обов’язки у договорі. Загалом договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміни або припинення їхніх прав та обов’язків (ст. 626 Цивільного кодексу, далі – ЦК).
Що стосується податкових наслідків, то на сьогодні зазначення в договорі умов про відшкодування збитків або накладення штрафних санкцій є досить актуальним. Адже якщо сторони є платниками ПДВ, то від продавця залежить, матиме чи не матиме покупець (замовник) право на податковий кредит. Як відомо, таке право з’являється у покупця лише після реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), а обов’язок щодо її реєстрації покладено виключно на продавця.
Правила складання ПН, порядок її реєстрації в ЄРПН та граничні строки такої реєстрації визначено ст. 201 Податкового кодексу (далі – ПК), Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307, а також Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246.
Трапляється, що ПН не видається платнику або видається, але з наявними порушеннями при її заповненні. Саме тому ще на етапі домовленостей щодо умов договору варто одразу передбачити у договорі відповідальність постачальника (продавця, виконавця) за порушення, допущені під час оформлення ПН.
Як стягнути збитки
Якщо контрагент не виконає своїх обов’язків з оформлення ПН, сільгосппідприємство (інша сторона) може зазнати збитків у вигляді невизнаного податкового кредиту. Тож необхідно знати, чи має право в такому разі постраждала сторона на відшкодування цих збитків. Так, має. Учасник господарських відносин, який порушив зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення госпдіяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки сільгосппідприємству, права якого порушено (ст. 224 Господарського кодексу, далі – ГК).
|
Зверніть увагу: право на відшкодування збитків прямо передбачено нормами закону. Тож сторонам не обов’язково окремо фіксувати це в договорі. |
Відшкодування збитків установлено нормами ЦК (ст. 16, 22, 623) та ГК (ст. 20, 216, 224). Стягнення збитків відбувається шляхом звернення постраждалої сторони до суду.
Однак на практиці стягнути через суд збитки, понесені через відсутність реєстрації або неналежну реєстрацію ПН, унаслідок чого виникає невизнаний податковий кредит, досить не просто. Для цього позивач повинен довести, що в діях відповідача є такі складові (ст. 1166 ЦК):
- протиправна поведінка;
- наявність шкоди;
- наявність провини порушника;
- причинний зв’язок між протиправною поведінкою і завданою шкодою.
Крім того, необхідно обґрунтувати розмір збитків.
|
Зверніть увагу: відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім і безповоротним наслідком порушення постачальником/продавцем узятих на себе зобов’язань. Тож збитки мають бути прямими. Таку думку викладено у п. 10 Інформаційного листа ВГСУ від 24.11.11 р. № 01-06/1642/2011, постанові ВГСУ від 25.06.15 р. № 45529229. |
Що вказати у договорі
Досить часто платники податків указують у договорі на обов’язок продавця видавати ПН, складену та зареєстровану відповідно до норм податкового законодавства. Утім передбачати таку умову зовсім не обов’язково, адже, як вже було зазначено, такий обов’язок прямо передбачено ст. 201 ПК.
|
Зверніть увагу: законодавством не заборонено включати до договору навіть ті умови, які прямо визначені законом. Так, згідно зі ст. 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Тож сторони можуть продублювати таку норму закону, аби нагадати продавцю про його обов’язок. |
Краще за все у договорі передбачити неустойку у вигляді штрафу (ст. 549 ЦК) за порушення порядку видачі ПН, складання її з помилками або порушення строків складання. У такому разі штраф необхідно зазначити у певному розмірі, наприклад 10 % суми постачання, за яким допущено порушення.
Плюсом цього виду стягнення є те, що сторони фіксують розмір штрафу у самому договорі, тому право на отримання штрафу у постраждалої сторони виникне незалежно від наявності збитків.
Майте також на увазі, що законодавство не обмежує розмір штрафів за договором. Тому якщо сторони зафіксували у договорі значні суми штрафів, то, підписавши його, вони погоджуються із тим, що такі штрафи насправді можуть бути нараховані та погашені винною стороною.
|
Важливо! Стягнення з винної сторони неустойки не виключає можливості в подальшому відшкодування завданих іншій стороні збитків (ч. 2 ст. 552 ЦК). Тобто постраждала сторона за умовами договору матиме право на отримання штрафу, а за нормами закону – може звернутися до суду за стягненням завданих їй збитків. |
Крім втрати права на податковий кредит, у покупця можуть виникнути збитки через донарахування штрафу та пені за результатами податкової перевірки, які пов’язані з відсутністю ПН. Однак передчасно визначити суму таких імовірних збитків майже неможливо. Тому радимо в договорі окремим пунктом прописати умову про відшкодування таких збитків винною стороною.
Покажемо, як можна сформулювати умови договору, про які йшлося вище (див. зразок).
|
Зразок <...> 5.5. Продавець зобов’язаний скласти ПН на дату виникнення податкових зобов’язань згідно з п. 187.1 ПК та у день виникнення цих податкових зобов’язань. 5.6. Продавець зобов’язаний надати Покупцеві ПН, складену належним чином в електронній формі, із точним зазначенням обов’язкових реквізитів, як того вимагає ПК, а також із дотриманням умов належної реєстрації електронного підпису уповноваженої особи, та зареєстровану в ЄРПН у порядку та строки, установлені ст. 201 ПК. 5.7. У разі реєстрації Продавцем ПН із порушенням установленого ст. 201 ПК строку, але протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкових зобов’язань, Продавець зобов’язаний не пізніше останнього числа місяця, в якому фактично зареєстровано таку ПН, направити Покупцю ПН, оформлену та зареєстровану належним чином. 5.8. Продавець зобов’язаний виплатити на користь Покупця штраф у розмірі 10 % вартості (ціни) продукці, стосовно якої ПН: а) не складена та не направлена Покупцеві; б) подана з порушенням строку її реєстрації у ЄРПН, тобто після спливу 365 календарних днів із дати виникнення податкових зобов’язань; в) не зареєстрована в ЄРПН. 5.9. Продавець зобов’язаний сплатити Покупцеві суму штрафу, визначену в п. 5.8 Договору, протягом 7 (семи) календарних днів із моменту направлення Покупцем відповідної вимоги. Сплата здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Покупця, реквізити якого визначені у п. 9.1 Договору. 5.10. Продавець зобов’язаний компенсувати Покупцеві збитки, заподіяні порушенням порядку складання та подання ПН, строків її реєстрації у ЄРПН, якщо в результаті таких порушень виникає хоча б одне із переліченого:
5.11. Продавець зобов’язаний компенсувати Покупцеві збитки в сумі штрафних (фінансових) санкцій, які сплачені Покупцем унаслідок неправомірних дій Продавця. 5.12. У разі настання подій, викладених у п. 5.10 та 5.11 Договору, сума збитків виплачується Продавцем Покупцеві за наявності відповідних підтвердних документів (податкове повідомлення-рішення, акт перевірки тощо) з моменту їх отримання Продавцем шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Покупця, реквізити якого визначені у п. 9.1 Договору. <...> |
Висновки
У деяких випадках ПН не видається платнику або видається, але з помилками в ній. Саме тому в процесі домовленості щодо умов договору слід одразу передбачити у ньому відповідальність постачальника (продавця, виконавця) за порушення, допущені під час оформлення ПН.
Доцільно у договорі прописати умову про неустойку у вигляді штрафу за порушення порядку видачі ПН, складання її з помилками або недотримання строків оформлення. При цьому необхідно зазначити розмір штрафу у конкретних відсотках. У консультації ми навели приклад можливих умов господарського договору.
Коментарі до матеріалу