Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Допуск сотрудника к работе без трудового договора

Сторони спору

Позивач – підприємець; відповідач – Управління органу Держпраці.

Обставини справи

У період із 13.09.16 р. по 16.09.16 р. орган Держпраці провів позапланову перевірку підприємця на предмет дотримання загальних вимог законодавства з питань праці. У ході перевірки було виявлено, що в підприємця працюють два співробітники без оформлення трудового договору. 07.10.16 р. органом Держпраці була винесена постанова, відповідно до якої підприємця визнано винним у правопорушенні, передбаченому абзацом другим ч. 2 ст. 265 КЗпП (фактичне допущення до роботи без оформлення трудового договору), і накладено штраф у розмірі 30 МЗП – 87 000 грн. (за двох неоформлених співробітників). Крім того, за результатами перевірки за цим фактом був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП. Суд, який відбувся 24.10.16 р., визнав підприємця винним і наклав штраф за порушення ч. 3 ст. 41 КУпАП у розмірі 8 500 грн. Це рішення суду набуло законної чинності. Підприємець не погодився з тим, що на нього наклали ще й фінансові санкції, і звернувся до суду з вимогою скасувати постанову органу Держпраці. Суд першої інстанції виніс постанову на користь позивача. Проте суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та виніс постанову на користь відповідача. Тоді підприємець звернувся до Верховного Суду України.

Позиції сторін

Позивач. Згідно зі ст. 61 Конституції ніхто не може двічі притягатися до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення. Позивач уже притягався до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 41 КУпАП, і його не можуть притягти до відповідальності за це саме порушення згідно з абзацом другим ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Відповідач. Постанова про накладення штрафу згідно з абзацом другим ч. 2 ст. 265 КЗпП прийнята правомірно, оскільки штраф, накладений органом Держпраці на позивача, є фінансовою санкцією, тобто іншим видом відповідальності, ніж штраф за скоєння адмінправопорушення, передбаченого КУпАП.

На чиєму боці суд

Суд виніс рішення (Постанова ВСУ від 21.12.18 р., ЄДРСР, реєстр. № 78771378) на користь підприємця – постанова про накладення штрафу згідно з абзацом першим ч. 2 ст. 265 КЗпП була визнана незаконною і скасована.

Аргументи суду

1. Виходячи зі змісту ч. 3, 4 ст. 265 КЗпП штрафи, передбачені ч. 2 ст. 265 КЗпП, належать до фінансових санкцій і не є адміністративно-господарськими санкціями, установленими гл. 27 Господарського кодексу.

2. Відповідальність за фактичне допущення до роботи без оформлення із працівником трудового договору (контракту) передбачена також ч. 3 ст. 41 КУпАП.

3. Ключовою відмінністю між нормами двох вищеназваних статей є суб'єктний склад правопорушення. Одночасно до відповідальності можуть бути притягнуті юрособа як роботодавець (за ст. 265 КЗпП) і посадова особа цієї юрособи (ст. 41 КУпАП). Проте в разі притягнення до відповідальності підприємця на підставі абзацу другого ч. 2 ст. 265 КЗпП і ч. 3 ст. 41 КУпАП суб'єкт відповідальності – один.

4. Закон не визначає, до якого саме виду юридичної відповідальності належать заходи впливу за правопорушення, передбачені в ч. 2 ст. 265 КЗпП. А оскільки диспозиції [тобто частина норми, яка указує на необхідну або заборонену поведінку суб'єкта. – Ред.] цих двох норм у частині визначення правопорушення – однакові, а обставини, що послужили підставою їх застосування до позивача, – ідентичні, то правопорушення, зазначені в ч. 3 ст. 41 КУпАП та абзаці другому ч. 2 ст. 265 КЗпП, належать до адміністративної відповідальності. У цій справі рішення суду про притягнення до адмінвідповідальності набуло законної чинності, тому, згідно зі ст. 61 Конституції, на позивача не може накладатися ще й штраф за порушення норми абзацу другого ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Висновок

Підприємець не може бути притягнутий за одне й те саме порушення до одного виду відповідальності. Якщо підприємець уже притягнутий до адмінвідповідальності за ч. 3 ст. 41 КУпАП, на нього не можуть накласти ще й фінансові санкції згідно із ч. 2 ст. 265 КЗпП

Коментарі до матеріалу
Всього коментарів 1
Відсортовано:
Популярне
18.07.2025
Тракторист-машиніст в сільському господарстві: як правильно прописати посаду?
У штатному розписі сільськогосподарського підприємства є посада «тракторист-машиніст». Відповідний запис зроблено у трудовій книжці працівника. Чи є правильною ця назва і чи матиме працівник право на пільгову пенсію? А як бути, якщо працівник, у трудовій книжці якого зроблено неточний з...
14.08.2025
Документальне оформлення видачі кормів для годівлі тварин
Сільськогосподарські підприємства, що займаються тваринництвом (зокрема, вирощуванням великої рогатої худоби, птиці), мають правильно організувати облік видачі кормів для годівлі. Розгляньмо, як це зробити згідно з чинними нормами. Сільськогосподарські підприємства, що займаються тваринництвом (зокр...
10.09.2025
Убуток зерна під час доробки: як відобразити в бухобліку
Доробка зерна завжди пов’язана з природними втратами маси. У статті ми розповімо, як сільгосппідприємствам – як тим, що мають власні потужності, так і тим, що передають зерно на елеватор, – правильно показати ці втрати в бухобліку. Доробка зерна завжди пов’язана з природними ...
Нове
05.09.2025
Додатковий капітал для товариств з обмеженою відповідальністю
Товариства з обмеженою відповідальністю отримали можливість створювати додатковий капітал, не змінюючи при цьому розмір статутного капіталу. У статті розглянуто, з якого моменту діють нові правила та як їх застосувати на практиці. 27.08.2025 набув чинності Закон від 31.07.2025 № 4564-IX «Про в...
03.09.2025
Штатний розпис і скасування Господарського кодексу
З 28.08.2025 перестає діяти Господарський кодекс, яким передбачений обов'язок підприємств мати штатний розпис. Чи потрібно після цієї дати затверджувати штатний розпис? Дізнайтеся з нашої статті. З 28.08.2025 втрачає чинність Господарський кодекс, яким передбачена обов'язкова наявність у юросіб тако...
01.09.2025
Претензійний порядок врегулювання спорів після скасування Господарського кодексу
Претензійний порядок врегулювання спорів було закріплено у Господарському кодексі. Чи буде застосовуватися цей порядок на практиці після скасування цього кодексу? Відповідає юрист. 28 серпня 2025 року втратив чинність Господарський кодекс (далі – ГК), яким було регламентовано не тільки порядок...
Кращі матеріали