Типові помилки під час заповнення декларації з податку на прибуток

Рейтинг ТОП-помилок у декларації з податку на прибуток свого часу озвучили контролери. Та з року в рік, на жаль, вони повторюються. А ось ризики через такі огріхи в заповненні змінилися.

Детально про правила заповнення декларації з податку на прибуток за 2020 рік ішлося в матеріалі «Заповнюємо декларацію з податку на прибуток – 2020».

Щоб застерегти від найпоширеніших помилок та окреслити можливі їх наслідки, розглянемо першу їх п’ятірку в рейтингу «прибуткових».

Помилка № 1. Неподання фінзвітності разом з декларацією з податку на прибуток

Для платників податку на прибуток фінансова звітність є додатком до декларації та її невід’ємною частиною (п. 46.2 Податкового кодексу, далі – ПК).

Як зауважують контролери, без неї податкова декларація може бути визнана неподатковою звітністю. Тобто фактично не поданою, бо – «некомплект», не вистачає фінзвітності.

Важливо: подаючи декларацію в електронному вигляді, за хронологією спершу направляємо фінзвітність, а після цього – декларацію з податку на прибуток. Бо якщо спочатку подати декларацію, а через день-два – фінзвітність, навіть вписавшись у граничні строки (для 2020 року – не пізніше 1 березня 2021), перевіряють декларацію на наявність всіх додатків саме на дату подання. Тобто раніше подати фінзвітність, а потім декларацію можна. Це зазначають і податківці у ЗІР в категорії 102.20.02:

«Враховуючи те, що контроль наявності поданих форм фінансової звітності до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) (далі – Декларація (Звіт) здійснюється серед поданих раніше та зареєстрованих в центральній базі даних діючих форм фінансової звітності за відповідний звітний період (періоди), то Декларація (Звіт) вважається прийнятою, якщо фінансова звітність, як додаток до Декларації (Звіту), подана в електронному вигляді до органів ДПС раніше, ніж така Декларація (Звіт) з різницею в один день/місяць».

І не забудьте проставити відмітку «+» про подання фінзвітності як додатка до декларації в комірці «ФЗ» відповідно у графі П(С)БО чи МСФЗ – залежно від того, як складаєте її – за національними чи міжнародними стандартами. Та ще відмітку «+» щодо форм, які подаються. ДПСУ у категорії 102.20.02 ЗІР резюмує:

«Підтвердженням подання фінансової звітності, складеної за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку разом з Декларацією є позначка «+» в Декларації у графі «П(С)БО» графи «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності».

Платником податку проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією».

Зауважте, податківці у відповіді використали слово «підтвердженням подання фінансової звітності» є проставлення відмітки. На щастя, на практиці, якщо фінзвітність подали, але забули поставити «+», контролери не карали. Але все ж ризикувати не варто і, складаючи декларацію, доречно перевірити, чи не забули поставити «плюсики» в комірках з фінзвітністю.

Часто запитуєте: подаючи фінзвітність податковому органу в електронному вигляді, яку першу літеру ставити: «S» чи «J»?

Тут усе залежить від того, які користувачі мають «бачити» таку фінзвітність. Якщо лише податківці – літера «J», а якщо і податківці, і статистика – «S». Тож яку б літеру ви не поставили, податківці точно отримають фінзвітність, а ось статистика – якщо з літерою «S». А якщо подали фінзвітність з «S», то переподавали з «J» не треба. У підтвердження своїх слів наведемо цитату із ЗІР, категорії 102.20.02:

«При формуванні звітності, яка подається до ДПС і Державної служби статистики України, використовуються формати з першою літерою «S». За результатами обробки такої звітності в органах Державної служби статистики України суб’єктам господарювання надсилається квитанція № 2.

Звітність, яка подається тільки до ДПС, формується за форматами з першою літерою «J». Відповідно, за результатами обробки такої звітності в органах ДПС суб’єктам господарювання надсилається квитанція № 2».

До чого призведе неподання фінзвітності з декларацією?

1. Декларацію з податку на прибуток не приймуть, тобто вона буде неподаною. За неподання декларації загрожує штраф 340 грн, а за повторне порушення протягом року – 1020 грн (п. 120.1 ПК). Та на період дії карантину за несвоєчасне подання чи неподання декларації з податку на прибуток штрафу не буде (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПК). А ось адмінвідповідальність діє: від 85 до 170 грн, а за повторне порушення протягом року – від 170 до 255 грн (ст. 163¹ КУпАП).
2. Платник ПДВ може стати ризиковим, а це загрожує блокуванням податкових накладних та розрахунків коригування. Адже за Порядком зупинки реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою КМУ від 11.12.19 р. № 1165, одним із критеріїв ризикового платника ПДВ є «7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України».

Як виправити?

Якщо вже подали декларацію з податку на прибуток, але забули додати фінзвітність, то виправити можна так:

• якщо гранична дата звітування ще не минула (до 01.03.21 р. за 2020 рік) – направити «Звітну нову» з усіма додатками, зокрема і з фінзвітністю;
• якщо гранична дата подання декларації вже позаду – подати уточнюючу декларацію з усіма додатками, зокрема й із фінзвітністю.

Помилка № 2: Показники загальної суми доходу в рядку 01 та фінрезультату до оподаткування в рядку 02 декларації з податку на прибуток не співпадають з показниками фінзвітності

У рядку 01 декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» записуємо суму рядків 2000, 2120, 2200, 2220, 2240 Звіту про фінансові результати (ф. № 2), а якщо ви – мікропідприємство чи мале підприємство, то дані з рядка 2280 ф. № 2-мс чи № 2-м відповідно. Суму беремо ще до округлення! Бо декларацію заповнюємо у грн, а фінзвітність – у тис. грн, а ті, хто працює за НП(С)БО 25, – у тис. грн з одним десятковим знаком. Детально про це – у матеріалі «Як відмовитися від різниць з податку на прибуток».

До речі, суми для обчислення доходу беремо без ПДВ.

У рядку 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» відображаємо дані рядка 2290 (у разі отримання прибутку) або рядка 2295 (у разі отримання збитку) ф. № 2. А мікро– чи малі підприємства – з рядка 2290. Звісно ж, з відповідним знаком. Тобто якщо отримано збиток – зазначаєте зі знаком «–». Нагадаємо: дані з фінзвітності беремо ще до округлення і не забуваємо, що декларація заповнюється у грн.

До чого призведе помилка в рядку 01?

Інформація з рядка 01 важлива для податківців, щоб розуміти, чи можете ви не застосовувати різниці (за пп. 134.1.1 ПК, якщо дохід за даними бухобліку не перевищує 40 млн грн, маєте можливість відмовитися від різниць з розд. ІІІ ПК, окрім деяких), а також як звітуєте наступного року – щокварталу чи за рік (за п. 137.5 ПК платники податку на прибуток, які за минулий рік мають дохід не більше 40 млн грн, декларацію подають за підсумками року). Звісно ж, для цих питань пріоритетною є інформація з фінзвітності. Про це прямо сказано в самих нормах ПК (у пп. 134.1.1 та п. 137.5 ПК). Але якщо не збігається, у контролерів можуть бути запитання. На практиці в ситуації, коли у підприємства в ряд. 01 було задекларовано суму, меншу за ліміт (20 млн грн – які були актуальні для періодів до 23.05.20 р.), а за фінзвітністю сума була більшою, пробували донарахувати податок на прибуток за рік, оскільки безпідставно заповнено рядок 18 декларації (податкові зобов’язання за три квартали), а значить, занижено рядок 19 (податкові зобов’язання останнього звітного періоду, які проходять по інтегрованій картці). Платнику податків вдалося довести свою правоту, бо фінзвітність заповнено правильно, а для встановлення звітного періоду орієнтир саме на фінзвітність (п. 137.5 ПК). Та це коштувало нервових клітин…

До чого призведе помилка в рядку 02?

Рядок 02 – основа для визначення бази з податку на прибуток. Тож помилки в цьому рядку можуть викривити суму податкових зобов’язань звітного періоду. На щастя, на разі за помилки звітних періодів під час карантину штраф не діє (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Як виправити?

Якщо гранична дата подання декларації

• ще не минула (за 2020 рік – до 01.03.21 р. включно) – направити декларацію «Звітна нова» з усіма правильними даними;
• уже позаду – подати уточнюючу декларацію.

У такому разі помилка в рядку 01, звісно ж, є «безштрафною» і жодних коригувань у рядках 26–30 не буде.

Якщо помилка в рядку 02 і вона призвела до завищення чи заниження податкових зобов’язань, то знадобиться заповнення рядка 26. Самоштраф нараховується, якщо помилка призвела до заниження податкових зобов’язань. Виняток: якщо помилка звітного періоду, коли тривав карантин, то самоштраф не нараховується (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПК, роз’яснення категорії 132.01 ЗІР – переведене в нечинне 01.01.21 р., але підхід контролерів не змінився).

Детально про виправлення помилок – «Особливості виправлення помилок у «прибутковій» звітності».

Помилка № 3: Неправильно перенесено збитки минулих періодів до рядка 3.2.4 додатка РІ

Від’ємне значення об’єкта оподаткування минулого року (років), а це мінусове значення рядка 04 за 2019 рік, переносяться в рядок 3.2.4 додатка РІ як різниця пп. 140.4.2 ПК. Цю різницю можуть використовувати всі платники податку на прибуток, у т. ч. й ті, які відмовилися від різниць з розд. ІІІ ПК (п. 134.1.1 ПК). Про це ми детально розповідали в матеріалі «Від’ємне значення об’єкта оподаткування як різниця з податку на прибуток».

До чого призведе помилка з неправильного перенесення збитку минулого року?

Типово «забувають» про врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування минулого року. За таку помилку штрафу не буде. Максимум – загрожує адмінвідповідальність за неправильне заповнення декларації. Однак, коли сплине строк давності зі ст. 102 ПК (1095 днів від граничної дати подання декларації), про неврахований збиток можна буде забути (він фактично «згорить», і відновити його через виправлення помилки податківці не дадуть, (лист ДПС від 23.05.12 р. № 8803/6/15-1415, ІПК від 28.01.18 р. № 289/6/99-99-13-01-02-15/ІПК, ІПК від 18.05.18 р. № 2213/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Якщо ж завищили суму збитку, яку перенесли як різницю, то така помилка вже може призвести до заниження податкових зобов’язань.

Як виправити?

Якщо гранична дата подання звітної декларації

• ще не минула (за 2020 рік – до 01.03.21 р. включно) – направити «Звітну нову» декларацію з усіма правильними даними;
• позаду – найоптимальніше буде скористатися уточнюючими розрахунками для виправлення «збиткової» помилки.

Докладно – у матеріалах: «Виправлення «збиткових» помилок», «Виправлення «прибуткових» помилок за допомогою УР».

Помилка № 4: Відображення «квартальними» платниками податку на прибуток показників у річній декларації без наростаючого підсумку. А саме за авансовими внесками з податку на прибуток та за податком на репатріацію

Для прикладу: підприємством задекларовано в декларації за три квартали 2020 року суму податку, що утримується під часі виплати доходів нерезидентам, у рядку 23ПН декларації з податку на прибуток. У IV кварталі виплат нерезидентам не було. Однак, заповнюючи декларацію за рік, треба наростаючим підсумком заповнити рядок 23ПН. А ось суми, які було відображено в цьому рядку декларації за три квартали, показати в рядку 24. І тоді в рядку 25 – різницю між рядком 23ПН та рядком 24, що і дасть суму за останній квартал.

На практиці доволі часто «квартальники» забувають у такій ситуації заповнити рядок 24, тому виходить задекларований в останньому кварталі (ряд. 25 декларації) податок на репатріацію, але не сплачений у IV кварталі…

Це призведе до задвоєння суми податкових зобов’язань з податку на доходи нерезидентів-юросіб та, як наслідок, виникне сума податкового боргу за інтегрованою карткою платника. Це буде «технічний» борг, але до виправлення помилки він числитиметься за платником.

Аналогічна ситуація і з авансовим внеском за дивідендами, які відображаються в рядку 20АВ.

Про правильне заповнення рядків 20–25 йшлося в публікації «Заповнюємо декларацію з податку на прибуток – 2020».

Про складання додатка АВ та ПН – у матеріалах «Додаток АВ: відображаємо виплату дивідендів» та «Додаток ПН: заповнюємо з огляду на новації-2020» відповідно.

Як виправити?

Якщо гранична дата подання декларації за звітний період:

• ще не минула – слід подати до граничної дати «Звітну нову» декларацію з усіма правильними даними;
• вже минула – виправити помилку можна в уточнюючій декларації (п. 50.1 ПК). Про самостійне виправлення помилок – в «Особливості виправлення помилок у «прибутковій» звітності».

Помилка № 5: Непроставлення відмітки про відмову від різниць

За пп. 134.1.1 ПК підприємство може відмовитися від різниць з розд. ІІІ ПК (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього року (років) та різниць за держгрантами для креативних галузей), якщо дохід за останній рік не перевищує 40 млн грн. Про прийняте рішення відмовитися від різниць ставиться позначка в декларації «+» та вказуються реквізити наказу, яким таке рішення прийнято.

Про деталі прийняття рішення та проставлення відмітки – у матеріалі «Як відмовитися від різниць з податку на прибуток».

Прийняте рішення поширюється на всю безперервну сукупність років, в якій дохід не перевищує ліміту з пп. 134.1.1 ПК. Тож немає потреби дублювати рішення в подальші роки (хоч податківці в ЗІР і просять це робити).

До чого призведе помилка з непроставлення відмітки?

Якщо рішення прийняли – оформили наказ, але відмітку про це забули поставити, то фактично вважається, що підприємство за замовчуванням має використовувати різниці.

Як виправити?

Якщо гранична дата подання декларації за звітний період ще не минула, слід подати «Нову звітну» декларацію до граничної дати з усіма правильними даними, зокрема і з проставленою відміткою про незастосування різниць.

Якщо ж звітну декларацію вже подали і гранична дата звітування минула, то виправити помилку можна шляхом направлення уточнюючої декларації.

Зауважимо: це актуально саме для ситуації за рік, за який приймали рішення. Про дублювання відмітки в подальші роки не йдеться. Тобто недублювання прийнятого рішення, коли в перший рік поставили позначку, а в подальші долімітні роки просто це рішення не повторювали, не є помилкою. Про це, зокрема, зазначалось у вищезгаданому матеріалі «Як відмовитися від різниць з податку на прибуток».