Вважаємо, що за викладених обставин суб’єкту господарювання не треба реєструватися платником ПДВ. Однак сумніви в цій ситуації зрозумілі: законодавець недостатньо чітко озвучив свою волю.
Базова норма – п. 181.1 Податкового кодексу (далі – ПК) – вимагає від особи зареєструватися платником ПДВ, якщо «…загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню» за останні 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн.
Водночас податківці вже багато років зараховують до кола оподатковуваних постачань для цілей реєстрації особи як платника ПДВ «операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 %, нульовою ставкою ПДВ та звільнені від оподаткування ПДВ» (див., наприклад, ІПК ДФС від 25.07.19 р. № 3454/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
У нашій ситуації камінь спотикання – пп. «в» п. 198.5 ПК, який зобов’язує платників податку нараховувати ПДВ, серед іншого, у разі переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих. Але чи насправді буде коректним твердження, що податкове зобов’язання свідчить про наявність операції постачання, як того вимагає п. 181.1 ПК?
До постачання товарів справді прирівнюють операції з передання в межах балансу майна для негоспвикористання (пп. «в» пп. 14.1.191 ПК), але за важливої умови: платник податку мав право на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту.
Однак суб’єкт господарювання – неплатник ПДВ такого права не має (пп. 14.1.181 ПК). Отже, у неплатника ПДВ не може виникнути обов’язок нарахувати ПДВ на підставі п. 198.5 ПК. Це підтверджують і податківці: «операції Товариства із списання витрат на ремонт орендованого нежитлового приміщення, які обліковуються в обліку платника як необоротний актив, не є підставою для визначення податкових зобов'язань з ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК, оскільки таке товариство не є платником ПДВ та, відповідно, не формувало податковий кредит при придбанні товарів/послуг для здійснення вищезазначеного ремонту» (див. ІПК ДФС від 29.03.19 р. № 1326/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Крім того, у подібній ситуації опиняються навіть платники ПДВ, які нараховують податкові зобов’язання на підставі п. 184.7 ПК під час анулювання реєстрації платника ПДВ. Таким суб’єктам господарювання податкова служба пояснює: операції з так званого «умовного постачання» не потрібно зараховувати до розрахункового обсягу постачань у 1 млн грн. Обґрунтування: «…при визначенні умовного постачання платником ПДВ не здійснюється нарахування (сплата) коштів на користь даного платника податку та не здійснюється постачання товарів/послуг іншим платникам» (категорія 101.02 ЗІР).
Підсумуємо: на наше переконання, операції з переведення основних засобів до невиробничих не треба зараховувати до операцій з оподатковуваного постачання товарів. А значить, вони не спонукають до реєстрації платником ПДВ.
Статті за темою:
ПДВ-реєстрація, перереєстрація та її анулювання
ПДВ-реєстрація та її анулювання при зміні ставки, системи оподаткування