ПДВ-реєстрація, перереєстрація та її анулювання

Завершуємо бухгалтерський рік

У консультації розглянемо, як суб'єкту господарювання (далі – СГ) зареєструватися платником ПДВ, у яких випадках потрібно здійснювати перереєстрацію та що слід урахувати при анулюванні ПДВ-реєстрації.

ПДВ-реєстрація

Хто може бути платником ПДВ

Платниками ПДВ можуть бути особи, що відповідають визначенням, наведеним у пп. 14.1.139 ПК і п. 1.4 Положення № 1130. Тобто це юридичні та фізичні особи, які є:

• платниками на загальній системі оподаткування;
• платниками єдиного податку (далі – ЄП) за ставкою, що передбачає окрему сплату ПДВ (3 %).

Не можуть бути платниками ПДВ єдинники першої та другої груп, а також єдинники третьої групи, які сплачують ЄП за ставкою 5 % (пп. 3 п. 297.1 ПК).

Що потрібно зробити для ПДВ-реєстрації

Для того щоб стати платником ПДВ, СГ повинен подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення № 1130, далі – Положення № 1130, заява).

СГ може подати заяву (п. 183.7 ПК, п. 3.5 Положення № 1130):

• до органу ДФС особисто. При цьому фізособа або керівник юрособи (її представник) повинні мати при собі документ, що підтверджує особистість і повноваження (якщо заяву подає представник юрособи);
• засобами електронного зв'язку з дотриманням законодавчих вимог до електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), якщо платник податків уклав з органом ДФС договір про визнання електронних документів;
• держреєстратору під час проведення держреєстрації юрособи або підприємця. У цьому випадку реєстратор передає електронну копію заяви, виготовлену шляхом сканування, до органу ДФС.

Обов'язкова ПДВ-реєстрація

Якщо загальна сума від здійснення операцій постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 000 000 грн. (без урахування ПДВ), СГ підлягає обов'язковій реєстрації платником ПДВ (п. 181.1 ПК).

Які операції включаються до складу оподатковуваних для цілей обов'язкової ПДВ-реєстрації?

Для цілей п. 181.1 ПК оподатковуваними є операції, які підлягають обкладанню ПДВ за ставками 0 %, 7 %, 20 % і звільнені від оподаткування (ЗІР, категорія 101.01; Лист ДФС від 29.06.16 р. № 14189/6/99-99-15-03-02-15).

До обсягу оподатковуваних операцій не включаються операції, які не є об'єктом обкладення ПДВ згідно зі ст. 196 і 186 ПК (якщо місце постачання знаходиться за межами України).

Добровільна ПДВ-реєстрація

СГ, який не підлягає обов'язковій ПДВ-реєстрації, може зареєструватися як платник ПДВ добровільно (п. 182.1 ПК).

Строк подання заяви

При обов'язковій ПДВ-реєстрації заяву слід подати не пізніше 10-го числа календарного місяця, що настає за місяцем, у якому вперше був досягнутий обсяг оподатковуваних операцій 1 млн грн. (п. 183.2 ПК). Наприклад, у грудні 2018 року обсяг оподатковуваних постачань СГ перевищив 1 млн грн. У цьому випадку заяву потрібно подати не пізніше 10.01.19 р.

Якщо СГ реєструється добровільно, він подає заяву не пізніше ніж за 20 календарних днів (далі – к. д.) до початку податкового періоду, з якого він планує стати платником ПДВ (п. 183.3 ПК).

Який строк установлено для розгляду заяви?

Орган ДФС зобов'язаний протягом 3 робочих днів (далі – р. д.) після надходження заяви внести до Реєстру платників ПДВ відповідний запис про результати його розгляду (зареєстровано, відмовлено в реєстрації, запропоновано подати нову заяву) (п. 183.9 ПК, п. 3.16 Положення № 1130).

Дата ПДВ-реєстрації

Дата ПДВ-реєстрації залежить від ситуації. Так, СГ буде вважатися платником ПДВ (п. 183.9 ПК):

• із дня внесення до Реєстру платників ПДВ запису про його ПДВ-реєстрацію – у випадку обов'язкової ПДВ-реєстрації;
• із 1-го числа місяця, який настає після закінчення 20 к. д. із дня подання заяви, або з 1-го числа бажаного (запланованого) місяця – якщо ПДВ-реєстрація добровільна. Нагадаємо, у заяві, яку СГ подає для добровільної реєстрації, він може вказати бажану дату реєстрації – 1-ше число місяця, з якого він хоче бути платником ПДВ;
• із 1-го числа календарного кварталу, з якого буде застосовуватися ставка ЄП у розмірі 3 %, – при переході на сплату ЄП.

Яким чином СГ може отримати виписку з Реєстру платників ПДВ?

На запит СГ (за формою додатка 13 до Положення № 1130) контролюючий орган надає безплатно та безумовно протягом 2 р. д., що настають за днем отримання такого запиту, виписку з Реєстру платників ПДВ. Виписка діє до внесення змін до Реєстру (п. 183.11 НК).

Також отримати інформацію з Реєстру платників ПДВ можна на офіційному сайті ДФС у відкритій частині електронного кабінету.

Наслідки несвоєчасної ПДВ-реєстрації

Якщо СГ, який підлягає обов'язковій ПДВ-реєстрації, не подасть у встановлений строк заяву, він несе повну відповідальність за ненарахування та несплату податкових зобов'язань із ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ, але без права на податковий кредит і бюджетне відшкодування (п. 183.10 ПК).

Тобто податкові зобов'язання в незареєстрованого платника ПДВ усе одно виникають у повному обсязі та нараховуються контролюючим органом самостійно за результатами перевірки, а право на використання податкового кредиту за операціями придбання товарів (послуг) відсутнє.

Крім того, за ненарахування та несплату до бюджету податкових зобов'язань доведеться сплатити штраф у розмірі 25 % суми певного податкового зобов'язання (п. 123.1 ПК; ЗІР, категорія 101.27).

Чи несе незареєстрований платник відповідальність за неподання декларації з ПДВ?

Ні. Штрафна санкція за неподання податкової декларації з ПДВ у даному випадку не передбачена. Адже податкова звітність із ПДВ подається до контролюючого органу особою, зареєстрованою платником ПДВ (п. 7 розд. І Порядку № 21).

Перехідні операції

Порядок оподаткування перехідних операцій залежить від правил визначення податкових зобов'язань. Нагадаємо їх:

• у загальному випадку податкові зобов'язання та податковий кредит виникають на дату першої події (п. 187.1, 198.2 ПК);
• якщо розрахунок за товари (послуги) здійснюється за рахунок бюджетних коштів, податкові зобов'язання в постачальника виникають на дату отримання оплати на банківський рахунок або інших видів компенсації (п. 187.7 ПК);
• якщо платник податків застосовує касовий метод обліку ПДВ (наприклад, згідно з п. 187.1, 187.10 ПК), тоді датою виникнення податкових зобов'язань буде дата отримання грошей (або інших видів компенсації) у рахунок оплати поставлених товарів (послуг), а податкового кредиту – дата оплати вартості (або надання інших видів компенсації) отриманих товарів (послуг).

Тобто якщо подія, на дату якої нараховуються податкові зобовязання, відбулася:

• до ПДВ-реєстрації – ПДВ не нараховується;
• починаючи з дати ПДВ-реєстрації – тоді ПДВ нараховується.

ПДВ-перереєстрація

Коли проводиться перереєстрація

ПДВ-перереєстрація можлива в таких випадках (п. 183.15 ПК, п. 4.1 Положення № 1130):

• при зміні в таких даних платника податків, як код ЄДРПОУ, податковий номер, найменування підприємства (П. І. Б. – для підприємця), місцезнаходження (місце проживання) фізособи. Причому ці зміни не повинні бути пов'язані із припиненням платника ПДВ (крім випадків, коли платник проходить процедуру перетворення);
• розбіжності в записах у Реєстрі платників ПДВ.

Що потрібно зробити для ПДВ-перереєстрації

Для перереєстрації СГ повинен подати до органу ДФС за місцем своєї реєстрації заяву за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення № 1130, далі – заява) з позначкою «Перереєстрація».

Заява подається протягом 10 р. д., що настають за днем, коли з'явилися підстави для перереєстрації (п. 183.15 ПК, п. 4.1 Положення № 1130).

Якщо перереєстрація пов'язана зі зміною місцезнаходження, а значить, і зміною органу ДФС, то до закінчення року СГ перебуває на обліку одночасно в органі ДФС (ч. 7 ст. 45 БК):

• за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року;
• за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він стане платником податків із наступного року.

При цьому в органі ДФС за неосновним місцем обліку СГ до кінця року сплачує ПДВ на території цієї адміністративно-територіальної одиниці, а також подає сюди податкові декларації. А контролюючий орган, у свою чергу, здійснює адміністрування таких податків і зборів (п. 7.3 Порядку № 1588).

Строк ПДВ-перереєстрації

Перереєстрація платника ПДВ здійснюється протягом 3 р. д. із дня отримання заяви (п. 4.2 Положення № 1130). Датою перереєстрації є останній день зазначеного строку або будь-який день до закінчення цього строку за бажанням платника податків (указується в заяві).

Оформлення податкової накладної

До дати перереєстрації платник ПДВ при виписуванні податкових накладних (далі – ПН) використовує свої колишні реквізити. При цьому якщо змінюється найменування юрособи, у ПН до моменту перереєстрації вказуються обидва найменування (старе та нове) (п. 4.3 Положення № 1130).

Анулювання ПДВ-реєстрації

Підстави для анулювання ПДВ-реєстрації

Усі ці підстави наведено в п. 184.1 ПК. Причому з підстави, зазначеної в пп. «а» п. 184.1 ПК, ПДВ-реєстрація анулюється тільки за заявою платника ПДВ, а от з усіх інших підстав (наведені в пп. «б»–«з» п. 184.1 ПК) – як за заявою платника, так і за рішенням органу ДФС.

Яких умов повинен дотриматися СГ, щоб анулювати ПДВ-реєстрацію за своїм бажанням?

Для застосування підстави із пп. «а» п. 184.1 ПК СГ повинен дотримуватися двох умов:

• бути зареєстрованим як платник ПДВ протягом попередніх 12 календарних місяців. Зверніть увагу: ініціювати анулювання ПДВ-реєстрації можна після закінчення 12 календарних місяців перебування в статусі платника ПДВ, починаючи із дня, що настає за датою ПДВ-реєстрації (для СГ, новозареєстрованих як платники ПДВ) (п. 5.2 Положення № 1130). Наприклад, СГ, зареєстрований платником ПДВ із 01.12.17 р., може подати заяву про анулювання ПДВ-реєстрації починаючи з 02.12.18 р.;
• загальна сума оподатковуваних постачань товарів (послуг) без урахування ПДВ за даними податкових декларацій, поданих до органу ДФС за останні 12 календарних місяців, не повинна перевищувати 1 000 000 грн.

Коли ПДВ-реєстрація може бути анульована на підставі пп. «г» п. 184.1 ПК?

Анулювання ПДВ-реєстрації на підставі пп. «г» п. 184.1 ПК можливе з ініціативи органу ДФС, якщо платник протягом 12 послідовних звітних місяців подає декларації, у яких відсутні постачання (придбання) товарів (послуг). Тобто, якщо платник ПДВ тимчасово не провадить діяльність, але при цьому не хоче втратити свій статус, він не повинен подавати пусті декларації протягом 12 місяців підряд. Періодично потрібно декларувати які-небудь операції.

Анулювання ПДВ-реєстрації з ініціативи ДФС

У цьому випадку рішення про анулювання ПДВ-реєстрації СГ повинен отримати протягом 3 р. д. після дня здійснення анулювання (п. 5.7 Положення № 1130). При цьому рішення вважається прийнятим у день його підписання, і ця дата буде датою анулювання ПДВ-реєстрації (п. 184.2 ПК, п. 5.6 Положення № 1130). Тобто може статися, що якийсь час СГ буде провадити свою господарську діяльність, будучи впевненим, що він платник ПДВ, а насправді таким уже не є.

Анулювання ПДВ-реєстрації за рішенням СГ

Для анулювання ПДВ-реєстрації за власним бажанням СГ повинен подати до органу ДФС за своїм місцезнаходженням заяву про анулювання реєстрації (далі – заява) за формою № 3-ПДВ (додаток 3 до Положення № 1130).

Заява повинна містити всі обов'язкові реквізити, підпис заявника, якщо платник – фізособа, або підпис відповідальної або уповноваженої особи, якщо платник – юрособа, а також печатку (при наявності). Якщо СГ уклав з органом ДФС договір про визнання електронних документів, заява може бути подана в електронному вигляді з накладенням ЕЦП (п. 5.3 Положення № 1130).

Якщо в заяві відсутня будь-яка інформація або зазначена недостовірна інформація, орган ДФС може в 10-денний строк із дня отримання заяви звернутися до заявника із пропозицією подати нову заяву (із зазначенням причини неприйняття попередньої).

Дата анулювання ПДВ-реєстрації

Датою анулювання ПДВ-реєстрації є (п. 184.2 ПК):

• дата подання заяви або прийняття рішення про анулювання ПДВ-реєстрації органом ДФС – при анулюванні на підставі заяви СГ;
• дата прийняття рішення про анулювання ПДВ-реєстрації органом ДФС – при анулюванні за рішенням органу ДФС.

Наслідки анулювання ПДВ-реєстрації

При анулюванні ПДВ-реєстрації СГ стикаються з певними проблемами. І якщо СГ, які самі ініціюють цю процедуру, можуть підготуватися до неї, то при анулюванні за рішенням органу ДФС ситуація набагато складніша. Розглянемо докладніше проблеми, які виникають при цьому.

1. Нарахування податкових зобов'язань згідно з п. 187.4 ПК.

При анулюванні ПДВ-реєстрації потрібно не пізніше дати такого анулювання нарахувати податкові зобов'язання на товари (послуги), необоротні активи, за якими був відображений податковий кредит та які не були використані платником ПДВ у господарській діяльності до дати анулювання (п. 184.7 ПК). При цьому базою оподаткування є звичайна ціна, що відповідає рівню ринкових цін (пп. 14.1.71, 14.1.219, п. 184.7 ПК).

До декларації з ПДВ за останній звітний період потрібно включити податкові зобов'язання за товарами (послугами), необоротними активами, які числяться на балансі на дату анулювання ПДВ-реєстрації, а також за дебіторською заборгованістю за оплачені, але не отримані товари (послуги), необоротні активи (ЗІР, категорія 101.03).

Для нарахування податкових зобов'язань потрібно виписати зведену ПН, заповнивши її так (п. 8, 12 Порядку № 1307):

• у верхній лівій частині в графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться позначка «X» і вказується тип причини «10»;
• рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» – умовний ІПН «600000000000»;
• рядку «Отримувач (покупець)» платник податків указує власне найменування (П. І. Б.);
• рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта», передбачений для даних покупця, не заповнюється;
• у графі 2 розділу Б «Опис (номенклатура) товарів (послуг) продавця» вказуються дати складання та порядкові номери ПН, на підставі яких формувався податковий кредит;
• графі 4 – «грн.»;
• графі 10 «Обсяги постачання» – вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується ПДВ;
• графи 3.1, 3.2, 3.3, 5-9, 12 не заповнюються.

2. Реєстрація ПН і розрахунку коригування (далі – РК) в ЄРПН.

Право на реєстрацію ПН і РК в ЄРПН має тільки платник ПДВ. Значить, день анулювання ПДВ-реєстрації є останнім днем, коли платник податків може зареєструвати ПН або РК, навіть якщо на цей день ще не минув строк реєстрації ПН і РК, установлений п. 201.10 ПК (ЗІР, категорія 101.16).

3. Виправлення помилок.

Слід пам'ятати, що виправити помилки платник повинен до анулювання ПДВ-реєстрації, адже потім він не зможе це зробити: його виключать із Реєстру платників ПДВ (ЗІР, категорія 101.03).

4. Від’ємне значення та бюджетне відшкодування.

Платник ЄП при анулюванні ПДВ-реєстрації повинен урахувати, що залишок від’ємного значення, який не був використаний у рахунок погашення податкових зобов'язань останнього звітного періоду (ряд. 21 декларації за останній звітний період), буде загублений, адже його повернення при анулюванні ПДВ-реєстрації ПК не передбачене.

А от сума бюджетного відшкодування, задекларована за результатами останнього звітного періоду, повинна бути отримана СГ у встановлені ст. 200 ПК строки, незважаючи на те, що на дату її отримання СГ уже втратить статус платника ПДВ (п. 184.9 ПК).

5. Повернення зайво сплачених сум на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА).

Після анулювання ПДВ-реєстрації податкові зобов'язання, що підлягають сплаті за підсумками декларування за останній звітний період, погашаються за рахунок коштів на рахунку в СЕА (п. 27 Порядку № 569). Якщо грошей на рахунку в СЕА недостатньо, СГ повинен перерахувати суму, якої не вистачає, із поточного рахунка. При надлишку залишок після зарахування на сплату податкових зобов'язань перераховується до бюджету, а рахунок у СЕА закривається.

Таким чином, СГ може повернути з бюджету зайво сплачені кошти на свій поточний рахунок, подавши до органу ДФС заяву в довільній формі (п. 43.4, 43.5 ПК; п. 27 Порядку № 569).

Перехідні операції

Порядок оподаткування перехідних операцій залежить від періоду, на який припадає перша подія згідно зі ст. 187, п. 198.2 ПК. Тобто якщо подія, на дату якої нараховуються податкові зобов'язання, відбулася:

• до анулювання ПДВ-реєстрації – ПДВ нараховується;
• після анулювання ПДВ-реєстрації – ПДВ не нараховується.

Висновки

Якщо обсяг оподатковуваних постачань СГ за останні 12 календарних місяців перевищить 1 000 000 грн., він повинен буде зареєструватися платником ПДВ в обов'язковому порядку.

Анулювання ПДВ-реєстрації може здійснюватися як за бажанням СГ, так і за рішенням органу ДФС.