Одиниці виміру в ПН і первинному документі

Неочевидні помилки з ПДВ: як уникнути наслідків

У консультації розповімо про роль первинного документа в заповненні граф 4 і 5 податкової накладної (далі – ПН).

Нагадаємо, графи 4 і 5 ПН заповнюються на підставі Класифікатора ДК 011:96 (пп. 3 п. 16 Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307, далі - Порядок № 1307). Так, у графі 4 наводиться умовна позначка відповідної назви одиниці виміру, а в графі 5 – код цієї одиниці.

Якщо товар, що поставляється, або послуга згідно з первинними документами мають одиницю виміру, якої немає в Класифікаторі ДК 011:96, тоді в графі 4 ПН вказується одиниця виміру, використана в первинних документах, при цьому графа 5 не заповнюється (пп. 3 п. 16 Порядку № 1307).

Також у випадку заповнення зведеної ПН, оформленої згідно з п. 198.5, 199.2 ПК, у графі 4 пишеться «грн.» (докладніше див. у матеріалі «Дата оформлення ПН при експорті товарів»).

Розглянемо, які питання виникають на практиці при заповненні граф 4 і 5 ПН.

Практичні приклади

Приклад 1

Підприємство здійснює перевезення вантажів на договірній основі. Згідно з договором ціну за перевезення встановлено з розрахунку 60 грн/км (у т. ч. ПДВ – 10 грн.). Також в акті наданих послуг зазначено, що відстань від пункту завантаження до пункту вивантаження – 1 000 км. Відповідно, вартість послуги перевезення становить 60 000 грн. (1 000 км х 60 грн.).

При оформленні ПН у графі 4 була зазначена одиниця виміру «послуга», а в графі 6 (кількість, обсяг) – 1.

У чому помилка бухгалтера?

Згідно з п. 44.1 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством. Тобто формувати показники податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, заборонено.

Одним із документів податкового обліку є ПН, у якій платники ПДВ відображають суми нарахованого податку. Чи треба в ПН відображати дані з первинних документів? Звичайно. При заповненні ПН постачальнику необхідно орієнтуватися на дані, які містяться в договорі та первинних документах: накладних, рахунках-фактурах, актах виконаних робіт (наданих послуг). Про це говорять і податківці у своїх роз’ясненнях (ІПК від 30.01.19 р. № 335/6/99-99-15-03-02-15/ІПК; ЗІР, категорія 101.16).

Також ДФС акцентує увагу на тому, що якщо помилка в ПН не дозволяє ідентифікувати операцію постачання, така накладна буде визнана недійсною навіть за умови її реєстрації в ЄРПН.

У нашій ситуації дані первинного документа, яким оформлена операція постачання (тобто акта наданих послуг), не відповідають даним ПН. На підставі чого ДФС може вважати, що в ПН допущено помилку, яка не дозволяє ідентифікувати операцію постачання і, значить, позбавляє покупця (замовника) права на податковий кредит. При самому фіскальному підході в податківців можуть бути претензії до постачальника послуг на відсутність ПН для нарахування податкових зобов’язань за актом наданих послуг (адже дані акта та ПН не відповідають один одному).

Дійсно, одиниця виміру, як ми вже зазначали, не є обов’язковим реквізитом ПН, але з урахуванням роз’яснень ДФС не виключаємо, що відстоювати свою правоту платнику ПДВ доведеться в суді.

Що потрібно зробити?

Щоб виправити помилку, можна:

• анулювати неправильно заповнену ПН за допомогою розрахунку коригування (далі – РК) із причиною коригування «103» та оформити ПН із правильними даними, якщо граничний строк реєстрації ПН, виписаної на дату першої події (оплати послуги або підписання акта) ще не минув;
• оформити РК із причиною коригування «104», яким обнулюється рядок із неправильними даними та додається рядок (із новим порядковим номером) із правильними даними.

Приклад 2

Підприємство придбало 5 т цукру за ціною 7 200 грн/т (у т. ч. ПДВ – 1 200 грн.). Постачальник оформив ПН, у графі 4 якої вказав «т», а в графі 5 – «0168».

Підприємство фасує придбаний цукор у пакети по 1 кг вартістю 12 грн. (у т. ч. ПДВ – 2 грн.). При продажу фасованого цукру оформляється ПН, у графі 4 якої вказується «кг», а в графі 5 – «0301». У видаткових накладних також наводиться кількість проданого цукру в кг і ціна за 1 кг.

Чи правильно діяв бухгалтер?

У цій ситуації одиниця виміру, зазначена в ПН, виписаній на операцію із продажу товару, не відповідає тій, що була відображена в ПН при його придбанні. Водночас ПН на продаж товару оформлена на підставі даних первинного документа (видаткової накладної). Тому ніяких помилок при складанні ПН не допущено.

Зазначимо, що ДФС у даному питанні дотримується аналогічної думки (ІПК від 12.03.18 р. № 937/ІПК/05-99-12-01-13; ЗІР, категорія 101.16).