Дисконтування при відстроченні платежу: у чому нюанс

28.02.2020 1171 0 2

Акценти статті:

у яких випадках визнається продисконтована сума зобов’язання перед постачальником (заборгованості перед покупцем);
у якій сумі визначати первісну вартість придбаних активів, якщо вони придбані з відстроченням платежу більше ніж на рік;
як відобразити в обліку надходження активів, якщо оплата відстрочена (розстрочена) більше ніж на рік.

Продовжуємо тему дисконтування довгострокової заборгованості (попередні публікації – див. «Кого стосується дисконтування довгострокової заборгованості», «Дисконтуємо довгострокову заборгованість в інвалюті», «Кредит банку і процентна позика: дисконтувати чи ні?»).

Сьогодні поговоримо про правила визнання заборгованості за матеріальні цінності (запаси, основні засоби (далі – ОЗ), нематеріальні активи тощо) у тому випадку, коли договором передбачене відстрочення або розстрочення платежу більше ніж на 12 місяців, а також про правила визнання первісної вартості зазначених активів.

Необхідність дисконтування заборгованості може виникнути, зокрема, за договорами постачання товарів і фінлізингу. Розглянемо докладніше, за яких умов це може статися.

Завважимо, що в такому договорі може бути або передбачене нарахування процентів за надане відстрочення (розстрочення) або ні. І якщо передбачене, то такий договір на практиці називають ще договором товарного кредиту. Правда, ні в Цивільному, ні в Господарському кодексі (далі – ЦК) такого терміна немає. Проте у ст. 694 ЦК сказано, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товарів у кредит з відстроченням або розстроченням платежу.