МСФЗ як елемент міжнародної економічної інтеграції

Міжнародні стандарти фінансової звітностірозраховані на довіру до професійної думки конкретного фахівця. Це і є основа західної ментальності, і саме такий підхід до суспільного регулювання забезпечив високу результативність економіки Заходу. В Україні питання переходу підприємств на МСФЗ також набуло надзвичайної актуальності.

Історія міжнародних стандартів фінансової звітності (далі — МСФЗ) почалася 29 червня 1973 року. Саме в цей день професійні організації Австралії, Великобританії, Ірландії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Мексики, США, Франції та Японії створили Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASC). Згодом його перейменували на Раду з міжнародних стандартів фінансової звітності (IASB). Передумовою цього кроку стало прискорення розвитку міжнародної торгівлі та транснаціональних корпорацій, а також глобалізація фінансових ринків.

Чинні МСФЗ включають:

· Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS);

· Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (IAS) (до 2003 року);

· Офіційні інтерпретації (IFRIC та SIC).

Перелік усіх МСФЗ, які слід застосовувати під час складання фінансової звітності, можна переглянути на офіційному сайті IASB (www.ifrs.org).

Переваги запровадження МСФЗ

Нині МСФЗ уже застосовують лістингові компанії понад 100 країн світу (англ. listed companies — це компанії, цінні папери яких знаходяться в лістингу, тобто вільно продаються і купуються на фондовій біржі. — Ред.). Наявність звітності за МСФЗ стає обов’язковою умовою обігу цінних паперів на світових фондових ринках. Більшу ніж у 80 країнах світу МСФЗ дозволяється або вимагається використовувати також компаніям, які не є лістинговими. Детальну інформацію про стан та наслідки запровадження МСФЗ у 122 країнах світу можна знайти на офіційному сайті IASB.

Як свідчить практика, використання МСФЗ дозволяє:

· зменшити ризики для кредиторів та інвесторів через більш глибокі розкриття та оцінки;

· суттєво знизити витрати кожної країни на розробку власних стандартів;

· поглибити міжнародне співробітництво;

· спростити доступ до іноземних та міжнародних кредитно-фінансових ресурсів;

· більш повно враховувати особливості бізнесу конкретної компанії при складанні звітності;

· однозначно трактувати фінансову звітність та збільшити довіру до її показників у всьому світі.

Загалом підприємства, що перейшли на МСФЗ, отримали суттєві переваги у стосунках з іноземними партнерами та потенційними інвесторами, особливо якщо їх фінансова звітність перевірена авторитетною аудиторською компанією.

Запровадження МСФЗ в Україні

Спочатку відповідно до Закону про бухоблік у нас були запроваджені національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (далі — П(С)БО). Передбачалося, що вони не повинні суперечити міжнародним стандартам. Але згодом виявилося, що в результаті удосконалення МСФЗ при одночасному частковому зближенні П(С)БО з податковим обліком між цими двома бухгалтерськими системами обліку виявилося чимало відмінностей.

Закон № 3332 почав виправляти цю ситуацію. Зокрема, завдяки йому Закон про бухоблік був доповнений статтею 121, в якій пояснюються нюанси застосування МСФЗ. З 2012 року учасники фінансового ринку (публічні акціонерні товариства, банки, страховики) готують та оприлюднюють фінансову звітність відповідно до МСФЗ. Крім того, відмовитися від застосування П(С)БО на користь МСФЗ можуть й інші підприємства. Цією можливістю частково скористалися підприємства, материнські компанії яких входять до відомих іноземних холдингів.

Кабмін своїм розпорядженням № 157 доручив Мінфіну забезпечити офіційне опублікування міжнародних стандартів, а також своєчасно вносити до них зміни та співпрацювати з Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку з питань опрацювання проектів МСФЗ. На виконання цього розпорядження насайті Мінфіну з’явився офіційний переклад МСФЗ, а згодом відповідно до наказу № 20 при Міністерстві було створено Раду з МСФЗ. До складу Ради увійшли авторитетні фахівці Мінфіну, Нацбанку, професійних бухгалтерських організацій України, науки, а також партнери міжнародних аудиторських компаній. За їх участі у 2013 році вийшла ціла низка інструкцій, розпоряджень та положень, спрямованих на гармонізацію національного бухгалтерського обліку з міжнародними стандартами.

Форми міжнародної звітності

Ми звикли до стандартних форм фінансової звітності (Баланс, Звіт про фінансові результати тощо), які затверджує Мінфін. Їх зобов’язані застосовувати всі підприємства. Відповідно до наказу № 73 усі підприємства в Україні заповнюють фінансову звітність за формами, встановленими новою редакцією П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», з відміткою про обрану концептуальну основу підготовки звітності: П(С)БО чи МСФЗ. Виходить, навіть ті підприємства, які перейшли на МСФЗ, в Україні мають обмежені можливості щодо побудови форм фінансової звітності.

У міжнародній же практиці основні правила підготовки звітності регламентовані зовнішніми інституціями (наприклад, Радою з МСФЗ), а конкретні методики ведення обліку та формування звітності підприємства визначають самостійно в обліковій політиці.

Не так давно представники найбільших аудиторських фірм та виробників програмного забезпечення створено некомерційний незалежний проект із розробки спеціальної мови бізнес-звітів XBRL (англ. eXtensible Business Reporting Language), яка покликана уніфікувати звітні форм та плани рахунків.

Нормативна база

Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.

Закон № 3332 — Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 12.05.2011 № 3332-VI.

Розпорядження № 157 — розпорядження КМУ «Про створення умов для впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності» від 22.02.2012 № 157-р.

Наказ № 20 — наказ Мінфіну «Про створення Ради з міжнародних стандартів фінансової звітності при Міністерстві фінансів України» від 18.01.2013 № 20.

Наказ № 73 — наказ Мінфіну «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 07.02.2013 № 73.

НП(С)БО 1 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 07.02.2013 № 73.