До редакції звертаються сільгосппідприємства, які бажають у цей складний час підтримати своїх працівників, пайовиків, пенсіонерів, малозабезпечених осіб шляхом надання їм матеріальної допомоги у вигляді продуктових наборів. Безумовно, такі дії сільгосппідприємств викликають повагу. Читачів, зокрема, цікавить, як документально оформити надання такої допомоги, чи потрібно, а якщо потрібно, то як, утримувати ПДФО та військовий збір (далі – ВЗ) із цієї операції, чи слід нараховувати ПДВ при наданні продуктів тощо. Тож у консультації ми надамо відповіді на ці та інші запитання.
Для придбання та видачі продуктових наборів фізичним особам керівник підприємства повинен видати відповідний наказ. У ньому слід указати:
Окрім наказу слід скласти відомість із переліком фізосіб, яким будуть видані продуктові набори, в якій вони мають розписатися за отримані продукти. Списати видані набори з балансу можна, наприклад, на підставі накладної (внутрігосподарського призначення) (сільгоспоблік, форма № ВЗСГ-8, затверджена наказом Мінагрополітики від 21.12.07 р. № 929) або акта на списання в довільній формі.
У загальному випадку дохід, нарахований (виплачений) фізособі (працівникові або непрацівникові підприємства), у тому числі в натуральній формі, є об’єктом обкладення ПДФО, ВЗ і нарахування ЄСВ. Але можливі й винятки.
Наприклад, з метою зниження податкового навантаження передані товари (продуктові набори) можна оформити як видання подарунків або як нецільову благодійну допомогу. Розглянемо докладніше порядок оподаткування в обох випадках.
ПДФО. Згідно з пп. 165.1.39 Податкового кодексу (далі – ПК) до складу загального місячного оподатковуваного доходу фізособи не включається вартість подарунків у розмірі, що не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Причому такий неоподатковуваний подарунок можна видати будь-якій фізособі, як працівникові, так і не працівникові підприємства.
У 2020 році граничний місячний неоподатковуваний розмір подарунка становить 1 180,75 грн (4 723 грн х 25 %).
Якщо вартість подарунка перевищує встановлену межу, обкладатися ПДФО (за ставкою 18 %) буде тільки сума перевищення, яка класифікується як додаткове благо.
Оскільки дохід отримано у негрошовій формі, до бази оподаткування застосовується натуральний коефіцієнт у розмірі 1,2195 (п. 164.5 ПК).
Наприклад, працівникам підприємства були видані продуктові набори вартістю 1 500 грн. Розрахуємо суму ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету. Сума перевищення над неоподатковуваною межею становитиме 319,25 грн (1 500,00 грн – 1 180,75 грн). База обкладення ПДФО становитиме 389,33 грн (319,25 грн х 1,2195). Значить, сума ПДФО – 70,09 грн (389,33 грн х 18 %).
Якщо оподатковуваний дохід надається в негрошовій формі, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом 3 банківських днів, що настають за днем виплати (пп. 169.1.4 ПК).
У податковому розрахунку за формою № 1ДФ вартість подарунка, яка не перевищує 1 180,75 грн, відображається з ознакою доходу «160», а сума перевищення – з ознакою доходу «126» (див. ЗІР, категорія 103.25).
ВЗ. Об’єктом обкладення ВЗ є загальний місячний (річний) дохід, що обкладається ПДФО (пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПК). Тому якщо вартість подарунка не перевищує 1 180,75 грн, то ВЗ вона не обкладається, а якщо перевищує, то сума перевищення обкладається ВЗ за ставкою 1,5 %. При цьому натуральний коефіцієнт до бази обкладення ВЗ не застосовується.
У розд. II форми № 1ДФ у рядку «Військовий збір» відображається як оподатковувана, так і неоподатковувана вартість подарунка.
ЄСВ. Подарунки відносяться до інших заохочувальних і компенсаційних виплат і включаються до фонду оплати праці підприємства (пп. 2.3.4 Інструкції, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5), тому на їх вартість нараховується ЄСВ за ставкою 22 %. У Звіті з ЄСВ вартість подарунків указують разом із заробітною платою.
Якщо ж подарунки надаються непрацівникам підприємства, то ЄСВ не нараховується, оскільки вони не є застрахованими особами в розумінні Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
ПДФО. Видання продуктів або інших необхідних товарів фізособам (як працівникам, так і непрацівникам підприємства) можна оформити як видання допомоги. У цьому випадку необхідна заява фізособи на отримання нецільової благодійної допомоги (тобто допомоги, наданої без установлення умов і напрямів її витрачання).
Сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, не обкладається ПДФО, якщо вона (пп. 170.7.3 ПК):
У 2020 році розмір нецільової благодійної допомоги, що не обкладається ПДФО, становить 2 940 грн (2 102 грн х 1,4 та округлити до найближчих 10 грн).
Якщо розмір допомоги більший від зазначеної межі, то сума перевищення обкладається ПДФО за ставкою 18 %. Оскільки дохід надано в негрошовій формі, то до суми перевищення застосовується натуральний коефіцієнт 1,2195.
Загальна сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі й та, що перевищує встановлену межу, відображається у формі № 1ДФ з ознакою доходу «169» (ЗІР, категорія 103.25).
Важливо! Якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного року перевищує розмір, що не обкладається податком, то фізособа зобов’язана подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми (пп. 170.7.3 ПК). Нагадаємо, фізична особа подає декларацію до органів ДПС за своїм місцезнаходженням у строк до 1 травня наступного за звітним року (пп. 49.18.4 ПК). |
ВЗ. Із неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги ВЗ не утримується. А із суми перевищення граничного розміру ВЗ утримується за ставкою 1,5 %. При цьому натуральний коефіцієнт до бази обкладення ВЗ не застосовується.
У розд. II форми № 1ДФ у рядку «Військовий збір» відображається вся сума допомоги, як та, що обкладається, так і та, що не обкладається ПДФО.
ЄСВ. У переліку виплат, на які не нараховується ЄСВ, затвердженому постановою КМУ від 22.12.10 р. № 1170, немає виплати допомоги в натуральному вигляді. Тому на вартість наданих працівникам продуктів або інших товарів нараховують ЄСВ за ставкою 22 %.
Якщо ж така допомога надається непрацівникам підприємства, то ЄСВ не нараховується, оскільки вони не є застрахованими особами в розумінні Закону № 2464.
Якщо підприємство придбаває продуктові набори у платника ПДВ і така операція підтверджується податковою накладною, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ПН, ЄРПН), воно може включити суму ПДВ до податкового кредиту на загальних підставах. Адже право на податковий кредит не залежить від того, для яких цілей будуть використані такі продуктові набори. Головне – зареєстрована в ЄРПН ПН (п. 198.6 ПК).
Оскільки продуктові набори передаються фізособам, тобто має місце операція із переходом права власності на такі товари, ця операція для цілей обкладення ПДВ уважається постачанням товарів, а отже, є об’єктом обкладення ПДВ (пп. 14.1.191, п. 185.1 ПК). Тож на вартість продуктових наборів слід нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ (далі – ПЗ).
ПЗ нараховуються шляхом складання ПН на дату передання продуктів. При цьому база оподаткування визначається згідно з п. 188.1 ПК. Так, якщо передаються:
Оскільки продукти передаються безплатно (договірна ціна дорівнює нулю), тобто база оподаткування перевищує договірну ціну, сільгосппідприємству доведеться виписати дві ПН (п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307, далі – Порядок № 1307):
Перша ПН буде нульовою. Вона виписується на дату оформлення документа, що підтверджує факт надання продуктів (накладної, акта приймання-передачі).
З огляду на те що продукти передаються неплатнику ПДВ, у заголовній частині ПН указують (п. 12 Порядку № 1307):
У розділі А в рядках, призначених для вартісних показників, проставляються нулі.
Розділ Б заповнюється так:
Інші графи розділу Б заповнюються у звичайному порядку.
Зверніть увагу: на наш погляд, у даному випадку немає сенсу виписувати ПН на кожну фізособу, якій передаються продукти. Адже отримувачами є неплатники податку, а сума ПДВ дорівнює нулю. Отже, можна без будь-яких негативних наслідків виписати одну ПН на всіх фізосіб, яким передаються подарунки. |
Друга ПН складається на суму перевищення бази оподаткування над договірною ціною, тобто на вартість продуктів, що передаються як благодійна допомога.
Ця ПН заповнюється так (п. 8, 15, 16 Порядку № 1307):
Слід знати: друга ПН може бути зведеною, тобто якщо протягом місяця підприємство надає допомогу не один раз, ПН на суму перевищення бази оподаткування над договірною ціною можна виписати одну на всі ці операції. У разі складання зведеної ПН у відповідному полі в лівому верхньому кутку ставиться код «3» (п. 15 Порядку № 1307). |
Зведена ПН оформлюється не пізніше останнього числа місяця, у якому була надана допомога. І перша, і друга ПН підлягають реєстрації в ЄРПН в загальному порядку. Адже санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН, передбачені п. 1201.1 ПК, застосовуються у тому числі до ПН, що не видаються покупцеві.
Ні, не треба. Пояснимо чому.
Це запитання виникає у зв’язку з тим, що згідно з п. 198.5 ПК якщо придбані з ПДВ товари (послуги) призначені для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях чи негосподарській діяльності, платник ПДВ зобов’язаний визнати умовний продаж таких товарів і скласти ПН. Але, як зазначають податківці (ЗІР, категорія 101.06), якщо безплатно передані товари/надані послуги визнаються окремою операцією із постачання (як у нашій ситуації), то додаткове нарахування ПЗ не здійснюється.
Для платників податку на прибуток жодних особливостей оподаткування матеріальної допомоги фізичним особам не передбачено. Тобто об’єктом оподаткування є фінансовий результат, визначений за правилами бухобліку.
Якщо підприємство придбаває продуктові набори, які має намір передавати фізособам, на стороні, то в бухобліку воно оприбутковує їх на субрахунку 209 «Інші матеріали» за первісною вартістю на підставі документів, що підтверджують таке придбання (накладні, акти приймання-передачі тощо).
Якщо подарунки придбавалися за готівку підзвітною особою, то до бухгалтерії подається Звіт про використання підзвітних коштів, до якого додаються документи, що підтверджують таке придбання (чеки РРО, накладні тощо). А в бухобліку слід зробити такі записи:
У разі безплатного передання продуктів фізособам:
Вартість продуктових наборів, виданих працівникам, включається до складу інших заохочувальних виплат на субрахунок 663 «Розрахунки за іншими виплатами» і списується на витрати так само, як і при нарахуванні зарплати таким працівникам (91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» тощо).
Вартість продуктів, виданих непрацівникам підприємства, відноситься на витрати звітного періоду (Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності»).
Крім того, як було зазначено вище, у разі передання продуктів слід нарахувати ПЗ. Це нарахування в бухобліку відображають проведенням: Дт 949 – Кт 641 «Розрахунки за податками».
Приклад
Сільгосппідприємство для підтримки працівників та орендодавців вирішило придбати продуктові набори і передати їх безплатно цим особам. Було придбано 120 продуктових наборів вартістю 600 грн (у т. ч. ПДВ – 100 грн) на суму 72 000 грн. Із них 20 наборів призначаються для працівників підприємства, а 100 – для орендодавців, які не є працівниками підприємства.
Оскільки вартість одного набору, який можна вважати подарунком, менша неоподатковуваного мінімуму (1 180,75 грн), ПДФО та ВЗ не утримуються. А от ЄСВ доведеться нарахувати на загальну вартість продуктів, наданих працівникам підприємства.
Облік цих операцій ведеться так:
(грн)
№ |
Зміст операції |
Первинні |
Бухгалтерський облік |
||||
Сума |
|||||||
Дт |
Кт |
Дт |
Кт |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
1 |
Видано готівку підзвітній особі |
Видатковий |
372 |
301 |
37 |
30 |
72 000 |
2 |
Оприбутковано через підзвітну особу придбані продуктові набори: – на вартість придбаних продуктів |
|
|
|
|
|
|
– на суму ПДВ |
ПН, зареєстрована в ЄРПН |
641 |
372 |
64 |
37 |
12 000 |
|
3 |
Нараховано дохід працівникам у вигляді продуктових наборів (500 х 20 шт.) |
Відомість видачі |
91, 92 тощо |
663 |
96 |
66 |
10 000 |
4 |
Видано продуктові набори працівникам |
Акт на списання подарунків |
663 |
209 |
66 |
20 |
10 000 |
5 |
Нараховано дохід орендодавцям у вигляді продуктових наборів |
Відомість видачі |
949 |
685 |
96 |
68 |
50 000 |
6 |
Видано продуктові набори орендодавцям (500 х 100 шт.) |
Накладна |
685 |
209 |
68 |
20 |
50 000 |
7 |
Нараховано ПЗ (60 000 х 20 %) |
ПН |
949 |
641 |
96 |
64 |
12 000 |
8 |
Віднесено на фінрезультат: – витрати на надання продуктів орендодавцям |
Бухгалтерська |
|
|
|
|
|
– витрати на надання продуктів працівникам |
791 |
91, 92 |
79 |
91, 96 |
50 000 |
||
– сума ПДВ |
791 |
949 |
79 |
96 |
12 000 |
||
* Додаток 3 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.17 р. № 148. |
Співавтор
Аліса Чуднова