Договір комісії: важливі нюанси

Із цієї статті ви дізнаєтеся:

• які умови потрібно включити в договір комісії;
• як визначити розмір винагороди комісіонера;
• коли можна залучити субкомісіонера;
• що слід відобразити у звіті комісіонера.

Що можна зробити на практиці: при складанні договору комісії врахувати наші рекомендації, щоб уникнути можливих розбіжностей.

Суть договору комісії

Договір комісії належить до посередницьких договорів. Предметом договору комісії є надання посередницьких послуг з укладання правочинів. Це можуть бути будь-які правочини, що не суперечать вимогам чинного законодавства. Застосовується договір комісії найчастіше в торговельних операціях.

Договірні відносини у сфері комісійної діяльності регулюються Цивільним кодексом (далі – ЦК) (гл. 69, ст. 1011–1028) з урахуванням особливостей, передбачених нормами Господарського кодексу (далі – ГК).

Згідно зі ст. 1011 ЦК, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або декілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Наприклад, комісіонер береться продати товар комітента або, навпаки, придбати для нього товар. Важливий нюанс! У комісійних відносинах бере участь третя особа, з якою комісіонер укладає правочин в інтересах комітента. Проте цей третій не стає стороною договору комісії. Припустимо, комітент доручив комісіонерові продати товар, а комісіонер, діючи в рамках договору комісії, знайшов покупця. Із цим покупцем комісіонер укладає договір купівлі-продажу від свого імені.

Отже, виділимо головні особливості договору комісії:

• комісіонер діє в інтересах комітента, але від власного імені;
• у комісійних відносинах беруть участь, як правило, три сторони: комітент (видає доручення), комісіонер (виконує доручення) і третя особа, з якою комісіонер укладає правочин від свого імені, але в інтересах комітента;
• комітент і третя особа не відповідають один перед одним, з усіма претензіями вони звертаються до комісіонера;
• комісіонер не відповідає перед комітентом за виконання договору, укладеного із третьою особою, якщо інше не встановлене договором комісії. Що мається на увазі під «іншим»? У договорі комісії сторони можуть установити делькредере, тобто поруку комісіонера перед комітентом за виконання третьою особою своїх зобов'язань за правочином.
• товар, який надійшов від комітента і знаходиться у комісіонера або придбаний ним для комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦК);
• комітент зобов'язаний виплатити комісіонерові винагороду за надані послуги (ст. 1013 ЦК).

Форма договору

Спеціальних вимог до форми договору комісії чинне законодавство не містить, тому слід керуватися ст. 208 ЦК. Договір комісії повинен бути укладений у письмовій формі, за бажанням сторін або на вимогу однієї зі сторін може бути засвідчений нотаріально. Проте йти до нотаріуса не обов'язково, оскільки це право сторін, а не обов'язок.

Істотні умови договору

Стаття 1012 ЦК визначає, що договір комісії може бути укладений:

• на певний строк або без визначення строку його дії;
• із визначенням або без визначення території його виконання (наприклад, комісіонер повинен виконати доручення комітента на певній території, тобто поширити товар комітента на певному ринку);
• з умовою або без умови щодо асортименту товарів (наприклад, комітент доручив комісіонерові придбати для нього товар за переліком);
• з умовою, яка обмежує право укладати договори комісії з іншими особами (наприклад, комісіонер не може представляти інтереси іншого комітента з аналогічним товаром, тим самим усувається можлива конкуренція).

Крім того, як і будь-який інший господарський договір, договір комісії повинен містити істотні умови. У даному випадку це предмет; ціна; строк дії договору; умова про те, яке майно комісіонер повинен продати або купити (ст. 180 ГК).

Обов'язково включіть у договір комісії умову про винагороду комісіонера.

Важливий нюанс! Слід розмежовувати поняття «ціна договору» і «сума комісійної винагороди». Як правило, сума комісійної винагороди визначається у відсотках від ціни правочину і не впливає на ціну договору комісії (вартість проданого або придбаного майна).

Комісійна винагорода

Тепер докладніше поговоримо про те, як установити розмір винагороди комісіонера. Сторони вільні вибрати будь-який спосіб, оскільки законодавство із цього приводу не містить ніяких обмежень.

Наведемо найбільш поширені способи визначення розміру винагороди комісіонера:

• у відсотках від суми правочинів;
• твердій грошовій сумі;
• твердій сумі і відсотках від правочину.

Для комітента, коли йдеться про продаж його товару, вигідно встановити розмір винагороди комісіонера у відсотках від суми правочинів, щоб зацікавити комісіонера продати товар подорожче.

Важливий нюанс! За комісіонером залишається право отримати винагороду, якщо договір комісії не був виконаний із причин, залежних від комітента (ч. 4 ст. 1013 ЦК). Наприклад, якщо комітент в односторонньому порядку відмовився від договору комісії, він зобов'язаний оплатити послуги комісіонера (заплатити за фактично вчинені комісіонером дії).

Також комісіонер має право вимагати від комітента відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням договору. Тому рекомендуємо в договорі комісії чітко зафіксувати:

перелік витрат комісіонера, які підлягають відшкодуванню;

порядок повернення нереалізованого товару, прийнятого на комісію (указати строки повернення і документи, які при цьому оформляються).

Що буде, якщо в договорі комісії не передбачити розмір і порядок виплати комісійної винагороди?

У цьому випадку винагорода виплачується після виконання договору. А розмір комісійної винагороди визначається виходячи зі звичайних цін на такі послуги (ч. 3 ст. 1013 ЦК).

Щоб уникнути конфліктних ситуацій між сторонами із цього питання, рекомендуємо вказати в договорі комісії один із двох варіантів:

• або винагорода комісіонерові виплачується комітентом після затвердження звіту комісіонера,
• або комісіонер самостійно утримує суму винагороди з виручки, отриманої від правочинів.

Комісіонер продав товар за більш високою ціною, ніж це передбачено договором комісії. Чи має він право залишити різницю собі?

Усе залежить від умов договору комісії. За загальним правилом (ч. 2 ст. 1014 ЦК) додатково отримана вигода належить комітентові. Проте на практиці сторони можуть передбачити в договорі, що винагородою комісіонера є різниця між ціною, визначеною в договорі, і ціною продажу товару третім особам. У такому разі різницю комісіонер залишає собі як винагороду.

Субкомісія

За договором субкомісії одна сторона (субкомісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комісіонера) за винагороду вчинити один або декілька правочинів від свого імені, але в інтересах комітента (ст. 1015 ЦК). Зверніть увагу на ряд особливостей договору субко­місії:

• комісіонер не має права укладати договір субкомісії без згоди комітента. Тому якщо комітент не проти можливого залучення субкомісіонера, то цю умову можна передбачити договором комісії. Якщо ж у договорі немає такої умови, тоді комісіонер повинен буде отримати письмову згоду комітента;
• у тих випадках, коли для захисту інтересів комітента комісіонер змушений терміново залучити субкомісіонера, він має право укласти договір субкомісії і без згоди комітента. Проте слід письмово повідомити про це комітента;
• комісіонер, що уклав договір субкомісії, усе одно несе відповідальність перед комітентом за виконання договору субкомісіонером.

Звіт комісіонера

Після виконання доручення комісіонер зобов'язаний подати комітентові звіт. На підставі такого звіту здійснюються розрахунки між сторонами. Комітент має право пред'явити комісіонерові свої заперечення протягом місяця із дня отримання звіту (ч. 2 ст. 1022 ЦК). Якщо за місяць заперечень не надійшло, звіт уважається прийнятим.

Ніяких вимог до форми і змісту звіту комісіонера не встановлено. Тому сторони можуть передбачити форму і зміст звіту в договорі комісії. Щоб уникнути розбіжностей, рекомендуємо чітко прописати ці моменти в договорі, а також строк складання і затвердження звіту. На наш погляд, у звіті комісіонера повинні бути:

• реквізити сторін, що дозволяють їх ідентифікувати;
• посилання на реквізити договору, про виконання якого подається звіт;
• відомості про кількість і ціну проданого (придбаного) товару (робіт, послуг);
• розмір комісійної винагороди;
• сума витрат комісіонера, що підлягають відшкодуванню;
• дата складання звіту, а також підпис і печатка (за наявності) комісіонера.

Крім того, після виконання доручення комісіонер повинен передати комітентові все отримане ним від третіх осіб на користь комітента.

На практиці крім звіту комісіонер подає комітентові також акт приймання-передачі посередницьких послуг. Законодавчо подання такого акта не передбачене. Тому сторони складають акт у довільній формі, але з обов'язковими реквізитами, передбаченими для первинних документів ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Висновки

1. Договір комісії є різновидом посередницького договору.
2. У комісійних відносинах беруть участь комітент, комісіонер і третя особа. При цьому між комітентом і комісіонером укладається договір комісії, а між комісіонером і третьою особою – окремий договір (зазвичай купівлі-продажу) в інтересах комітента.
3. Власником товару, переданого комісіонерові комітентом або придбаного комісіонером для комітента, є комітент.
4. Комісіонер має право укласти договір субкомісії за умови, що це дозволено договором комісії. Без згоди комітента можна залучити субкомісіонера лише в тому випадку, якщо це необхідно для захисту інтересів самого комітента. Але навіть у цьому випадку комітента потрібно негайно повідомити письмово.
5. Після виконання доручення комісіонер повинен подати комітентові звіт. Якщо протягом місяця комітент не направить свої заперечення, звіт вважається прийнятим.