Як прийняти на роботу сумісника у воєнний час

Під час війни роботодавці зіткнулися з кадровим дефіцитом. Багато співробітників звільняються і виїжджають у більш безпечні області України або за кордон. У зв’язку з нестачею фахівців доводиться розглядати різні варіанти оформлення трудових відносин. Наприклад, можна прийняти на роботу сумісника. Розповімо про особливості роботи сумісників у період дії воєнного стану.

Запитання – відповіді

Чи можна прийняти на роботу зовнішнього сумісника, якщо за основним місцем роботи працівникові оформлено простій або він перебуває у відпустці за свій рахунок на період дії воєнного стану?

Так, можна. Якщо за основним місцем роботи оголошено простій або працівник оформив відпустку за свій рахунок, дія його трудового договору не припиняється. Тому, якщо він бажає працевлаштуватися на інше підприємство, потрібно прийняти його на роботу за сумісництвом.

Нагадаємо: сумісництво – це виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час (п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій, затвердженого спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну від 28.06.1993 № 43, далі – Положення № 43).

Сумісництво буває двох видів:

• внутрішнє – виконання додаткової роботи на одному і тому самому підприємстві (наприклад, одна людина вдень працює адміністратором, а ввечері – диспетчером). На практиці внутрішнє сумісництво часто плутають із суміщенням, але це абсолютно різні поняття. Суміщення передбачає, що працівник виконує на тому самому підприємстві додаткову роботу за іншою професією/посадою або заміщає тимчасово відсутнього працівника разом зі своєю основною роботою протягом робочого дня (ст. 105 КЗпП);
• зовнішнє – робота одночасно на двох (або більше) підприємствах.

Підприємство припинило дію трудового договору з працівником з 24.03.2022 до закінчення воєнного стану. Зараз він хоче влаштуватися на інше підприємство. Як його оформити – як основного працівника чи як сумісника?

У такому разі його треба прийняти на роботу сумісником. Пояснимо докладніше.

З 24.03.2022 набув чинності Закон від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136), яким запроваджено таке поняття, як призупинення дії трудового договору. Згідно зі ст. 13 Закону № 2136 це тимчасове увільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове увільнення працівника від обов’язку виконувати роботу згідно з укладеною трудовою угодою. При цьому трудові відносини між сторонами не припиняються, а це означає, що працевлаштуватися на інше підприємство співробітник може як сумісник.

Як правильно призупинити дію трудового договору на період воєнного стану, див. докладніше в матеріалі: «Як призупинити трудовий договір на період воєнного стану: відповідаємо на ваші запитання».

Важливий нюанс: роботодавець не зобов’язаний запитувати у кандидата документ, яким він може підтвердити наявність у нього основного місця роботи, адже ця вимога не прописана в трудовому законодавстві. Перелік документів, які слід подавати при працевлаштуванні, наведено в ч. 2 ст. 24 КЗпП та п. 3 Положення № 43. Довідки про працевлаштування за основним місцем роботи в цьому переліку немає. Тобто якщо потенційний кандидат говорить, що в нього є основна робота, то перевіряти цю інформацію роботодавець не зобов’язаний.

Співробітник працює на підприємстві за сумісництвом. У зв’язку з бойовими діями в іншому районі міста він звільнився з основного місця роботи за угодою сторін. Чи можна перевести сумісника на основне місце роботи?

Як визначено в ст. 32 КЗпП, переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, нехай навіть разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки з відома працівника. Але в цьому випадку про переведення на іншу роботу не йдеться. Робота залишається колишньою, міняється тільки статус працівника: із сумісника він перетворюється на штатного працівника. Отже, і процедура переведення не підходить, адже КЗпП не передбачено переведення сумісника на основне місце роботи.

Крім того, незрозуміло, який запис до трудової книжки працівника можна внести при такому переведенні. Про це нічого не сказано в Інструкції, затвердженій спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту населення від 29.07.1993 № 58. А неправильне ведення трудових книжок може обернутися для роботодавця фінансовими та адміністративними санкціями.

Ми рекомендуємо переоформити сумісника через звільнення. Наведемо покроковий алгоритм цієї процедури.

Крок 1. Сумісник подає заяву про звільнення. У ній він має зазначити, що просить звільнити його за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП, і назвати бажану дату звільнення.

Крок 2. На підставі заяви співробітника роботодавець готує наказ про звільнення. Зверніть увагу! У цьому випадку наводиться дата звільнення, погоджена між працівником і роботодавцем. Працівника слід ознайомити з наказом під підпис.

Крок 3. У день звільнення роботодавець зобов’язаний:

• виплатити всі належні працівникові суми: зарплату і компенсацію за невикористані дні відпустки (ст. 116 КЗпП);
• видати копію наказу (розпорядження) про звільнення;
• внести на вимогу працівника запис про звільнення до трудової книжки.

Крок 4. Звільнений сумісник подає заяву про прийняття на роботу за основним місцем.

Крок 5. Роботодавець видає наказ про прийняття на роботу за основним місцем і повідомляє орган ДПС про новоприйнятого працівника.

Чи можна встановлювати сумісникові випробувальний строк у разі прийняття на роботу?

Так, можна. Категорії співробітників, яким не може встановлюватися випробування у разі працевлаштування, перелічено в ч. 3 ст. 26 КЗпП. І серед них сумісників немає.

Зверніть увагу: згідно зі ст. 2 Закону № 2136 в умовах воєнного стану випробувальний строк може встановлюватися для будь-якої категорії працівників, навіть для тих, які зазначені в ч. 3 ст. 26 КЗпП (наприклад, для осіб з інвалідністю).

Чи передбачено законодавчі обмеження щодо тривалості робочого часу сумісника?

Для працівників комерційних підприємств такі обмеження не запроваджено. Законодавством передбачено обмеження на роботу за сумісництвом тільки для держслужбовців (п. 4 Положення № 43).

Водночас Головне управління Держпраці у Львівській області зазначає, що тривалість роботи за сумісництвом на підприємствах приватної форми власності не обмежується і може становити весь вільний від основної роботи час, але не може перевищувати нормальну тривалість робочого часу, установлену КЗпП.

На що слід зважити під час укладення трудового договору із сумісником?

Під час оформлення на роботу сумісника слід дотримуватися низки спеціальних правил.

Правило 1. У наказі про прийняття на роботу треба зазначити, що працівник приймається саме за сумісництвом (див. зразок у кінці консультації), і визначити режим робочого часу (це може бути неповний робочий день або тиждень). Завважимо, що як у мирний час, так і в період воєнного стану із сумісником не обов’язково оформляти письмовий трудовий договір.

Зразок

До уваги: згідно зі ст. 2 Закону № 2136 з 24.03.2022 працівник і роботодавець визначають форму трудового договору за взаємною домовленістю. Отже, якщо сторони домовляться про укладення письмового трудового договору, то із сумісником потрібно укласти такий договір. Також сторони можуть укласти усний трудовий договір (заява + наказ). Це правило стосується не тільки сумісників, але й усіх категорій працівників. На період воєнного стану письмова форма трудового договору не обов’язкова навіть у випадках, передбачених ч. 1 ст. 24 КЗпП (наприклад, у разі прийняття на роботу неповнолітнього).

Правило 2. Запис у трудовій книжці сумісникові робиться тільки за його бажанням його основним роботодавцем (п. 9 Положення № 43). Такий запис уноситься на підставі документа, що підтверджує факт роботи за сумісництвом: довідки з роботи та/або наказу про прийняття на роботу.

Нагадаємо: якщо працівник влаштувався на основну роботу після 10.06.2021, то трудова книжка зберігається у нього, роботодавець зберігати її не зобов’язаний.

Форму довідки про сумісництво законодавчо не встановлено, тому роботодавець складає її у довільній формі із зазначенням П. І. Б. працівника, його посади, реквізитів наказу про прийняття на роботу, дати початку роботи. Довідка засвідчується підписом уповноваженої особи підприємства і печаткою (за наявності).

Водночас запис про сумісництво можна внести до трудової книжки тільки після звільнення з роботи за сумісництвом одним рядком (наприклад: «Із 01.04.2022 по 31.05.2022 працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Світанок» на посаді бухгалтера за сумісництвом»).

Правило 3. У разі подання повідомлення про прийняття на роботу відповідно до постанови КМУ від 17.06.2015 № 413 у графі 4 проставляється «2 – наймані працівники без трудової книжки».

Як оплачується робота сумісника?

Сумісники отримують зарплату за фактично виконану роботу (ст. 102¹ КЗпП, ст. 19 Закону від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці»). Разом із цим роботодавець може встановити:

• відрядну оплату праці (відрядний наряд);
• погодинну (підставою для нарахування зарплати і визначення кількості відпрацьованих годин буде табель обліку використання робочого часу).