Перевірка дотримання трудового законодавства – одне з найактуальніших питань для роботодавців, адже його норми періодично змінюються, відстежити всі нововведення доволі складно, а штрафи за порушення є досить високими. У статті розглянемо порядок проведення перевірок органами Держпраці під час воєнного стану, відповімо на запитання, пов’язані з цією темою, а також роз’яснимо, що змінилося в правилах проведення перевірок останнім часом.
Державний контроль і нагляд за додержанням законодавства про працю юрособами та фізособами – роботодавцями покладено на Держпраці та її територіальні органи (ст. 259 КЗпП). Але окремі питання перевірки дотримання законодавства про працю належать до компетенції податкових органів (ч. 2 ст. 259 КЗпП).
Як і будь-який інший державний орган, органи Держпраці під час проведення перевірок мають право діяти в межах повноважень, передбачених законодавством (ст. 19 Конституції). Під час здійснення контролю за дотриманням трудового законодавства органи Держпраці керуються такими нормативними актами:
Перелік питань, які належать до компетенції органів Держпраці під час проведення перевірок, наведено в п. 4 Положення № 96. Зокрема, Держпраці та її територіальні органи здійснюють контроль:
За загальними правилами, встановленими ст. 4 Закону № 877, органи Держпраці мають право проводити планові та позапланові перевірки. Однак під час дії воєнного стану проведення планових перевірок для більшості контролюючих органів, у тому числі органів Держпраці, – під забороною. Тож на сьогодні органи Держпраці мають право проводити лише позапланові перевірки й лише за підставами, передбаченими ст. 16 Закону № 2136.
Нагадаємо, що мораторій на проведення планових перевірок на час воєнного стану було запроваджено на підставі постанови КМУ від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану».
Згідно з п. 1, 2 Постанови № 303 (з урахуванням внесених до неї змін, у т. ч. у 2026 році) під час воєнного стану позапланові перевірки можуть проводитись:
Тож далі у формі запитань-відповідей розглянемо порядок проведення саме позапланових перевірок.
Підстави для проведення позапланових перевірок органами Держпраці під час воєнного стану визначені ст. 16 Закону № 2136:
1. За заявою працівника або профспілки щодо дотримання законодавства про працю в частині:
Наголосимо, що позапланові перевірки з питань мобінгу (цькування) не можуть проводитися одночасно з позаплановими перевірками з будь-яких інших питань.
2. З підстав, визначених в абзацах п’ятому, восьмому – дев’ятому, одинадцятому ч. 1 ст. 6 Закону № 877:
3. За зверненнями Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації.
4. У зв’язку з невиконанням роботодавцем приписів органу Держпраці про усунення порушень законодавства, виданих після 01.05.2022.
Ні, на сьогодні проведення планових перевірок органами Держпраці під забороною. Скористатися затвердженим планом перевірок органи Держпраці зможуть лише тоді, якщо будуть внесені відповідні зміни до законодавства і мораторій на планові перевірки буде скасовано або буде скасовано воєнний стан. Поки що цей план – лише наміри, які не мають законодавчих підстав. Однак ознайомитися з ним все ж таки варто, оскільки роботодавці, внесені до нього, передусім перебувають у зоні ризику, адже законодавство стрімко змінюється.
|
Зверніть увагу! Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2026 рік затверджено наказом Держпраці від 26.11.2025 № 196-25а. |
Ні, не можуть. Інспекційні відвідування проводилися органами Держпраці згідно з Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою КМУ від 21.08.2019 № 823 (далі – Постанова № 823). Однак цю постанову було визнано протиправною та нечинною відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2021 у справі № 640/17424/19 (ЄДРСР, реєстр. № 96650930), яке було залишено в силі судами апеляційної та касаційної інстанції на підставі:
Таким чином, на сьогодні Постанова № 823 є нечинною, відповідно інспекційні відвідування — під забороною.
У формі відповідей на запитання розглянемо далі правила дозволених на сьогодні позапланових перевірок, які проводяться органами Держпраці.
Перед початком перевірки представники органу Держпраці повинні пред’явити роботодавцю такі документи (ч. 5 ст. 7 Закону № 877):
Крім того, перед початком позапланової перевірки інспектор має внести запис до журналу реєстрації перевірок (якщо роботодавець його веде) (ч. 12 ст. 4 Закону № 877). Форму та порядок ведення такого журналу затверджено наказом Держкомітету з питань розвитку підприємництва від 10.08.1998 № 18.
Ні, такого обов’язку законодавством не передбачено. На практиці нерідко інспектори перед перевіркою телефонують роботодавцю і повідомляють, що прийдуть на позапланову перевірку. Однак це не входить до їх обов’язків, тож найчастіше інспектори не попереджають про позапланову перевірку.
Позапланова перевірка має бути проведена у строк не більше 10 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва – протягом двох робочих днів (ч. 4 ст. 6 Закону № 877). Згідно з нормами Закону № 877 продовження строку перевірки не допускається. Дати початку та закінчення перевірки мають бути зазначені в направленні на перевірку.
|
Зверніть увагу! Критерії віднесення роботодавців до суб’єктів малого підприємництва наведено в ч. 4 ст. 2 Закону від 09.01.2025 № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб». |
Законодавством не встановлено строків давності для проведення перевірок органами Держпраці – у цьому полягає відмінність «трудових» перевірок від податкових (для податкових органів нормами Податкового кодексу визначені чіткі строки давності щодо проведення перевірок). Тому вимога представника органу Держпраці пред’явити документи за період, що перевищує три роки, буде цілком правомірною. До того ж багато кадрових документів належать до документів тривалого зберігання і повинні зберігатися не менше 75 років.
Наголосимо, що для визначення строку зберігання кадрових документів слід керуватися Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Мін’юсту від 12.04.2012 № 578/5 (далі – Перелік № 578). Наприклад, після звільнення працівника не менше ніж 75 років потрібно зберігати такі документи:
Конкретного переліку документів, які мають право вимагати інспектори Держпраці, законодавством не визначено. Однак це мають бути документи, які стосуються предмета конкретної перевірки, який має бути зазначений у направленні. Безумовно, документи, які зажадають інспектори, – це документи, оформлення яких передбачено трудовим законодавством або законодавством про охорону праці.
На практиці найчастіше під час проведення позапланових перевірок можуть вимагати: накази про прийняття на роботу та звільнення, штатний розпис, правила внутрішнього трудового розпорядку, табелі обліку робочого часу, колдоговір (за наявності), особові справи працівників, цивільно-правові договори з фізособами та інші документи.
За результатами проведеної позапланової перевірки не менш як у двох примірниках складається акт за формою 1, затвердженою наказом Мінекономіки від 27.10.2020 № 2161 (далі – Наказ № 2161). Він підписується посадовими особами органу Держпраці та передається на підпис роботодавцю.
Якщо роботодавець не згоден зі змістом акта, він має право підписати його із запереченнями, зробивши біля підпису відповідну відмітку, і додати до акта свої заперечення, які вважаються невід’ємною його частиною.
Крім того, якщо під час перевірки виявлено порушення, орган Держпраці протягом п’яти робочих днів з дня її завершення складає припис про їх усунення (форма 8, затверджена Наказом № 2161). Строк усунення порушення зазначається в приписі.
Накладення штрафних санкцій під час воєнного стану має особливості, передбачені ч. 3 ст. 16 Закону № 2136, якою визначено, що в разі виконання в повному обсязі та в установлений строк винесених приписів штрафи, встановлені ст. 265 КЗпП, не застосовуються.
Тож щоб уникнути штрафу за ст. 265 КЗпП, роботодавець обов’язково повинен повідомити орган Держпраці про виконання припису. Таке повідомлення складається в довільній формі, підписується уповноваженою особою підприємства і містить:
Також роботодавцям слід пам’ятати, що штрафи за порушення трудового законодавства передбачені не лише ст. 265 КЗпП, а й ст. 41 КУпАП. І застосування адміністративних штрафів на підставі КУпАП не призупинено на час воєнного стану.
Якщо інспектори Держпраці пред’явили всі необхідні документи й мають законні підстави для проведення перевірки, можливе застосування таких заходів відповідальності:
1. До роботодавця може бути застосовано штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати (на сьогодні це 24 000 грн) за ст. 265 КЗпП за недопуск до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні.
Якщо ж інспектори Держпраці не були допущені до перевірки, яка стосувалася питань виявлення:
то за таке порушення застосовується штраф у розмірі 16 мінімальних зарплат (128 000 грн).
2. До посадових осіб підприємства за невиконання законних вимог посадових осіб Держпраці може бути застосовано адміністративний штраф на підставі ст. 1886 КУпАП в розмірі від 50 до 100 НМДГ (від 850 до 1 700 грн).
Постановою КМУ від 16.07.2025 № 892, яка набула чинності 23.07.2025, було внесено зміни до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (далі – Порядок № 1487), які, зокрема, стосуються проведення перевірок стану військового обліку органами Держпраці.
Нормою п. 84 Порядку № 1487 передбачено, що до складу комісій з перевірки стану військового обліку, крім інших представників, входять і представники територіальних органів Держпраці. Тобто перевіряти стан військового обліку мають право не лише, зокрема, представники ТЦК, а й представники органу Держпраці.
Однак чіткого механізму включення представників Держпраці до комісії з перевірки стану військового обліку ще немає. На практиці представників органів Держпраці, які увійшли до такої комісії, у межах наданих їм законодавством повноважень цікавлять, зокрема, питання: