Звіт з ЄСВ форми № Д5 для підприємців

Річна та квартальна звітність за різними податками та зборами

Із цієї статті ви дізнаєтеся:

• хто з підприємців та в які строки зобов’язаний подати Звіт з ЄСВ;
• як слід заповнити таблиці Звіту з ЄСВ за формою № Д5 підприємцям на різних системах оподаткування.

Порядок подання звіту

Незалежно від застосовуваної системи оподаткування (загальна, спрощена) усі підприємці є платниками ЄСВ і подають самі за себе Звіт з ЄСВ (п. 13 розд. II Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.15 р. № 435, далі – Порядок № 435).

У підприємців звітним періодом для нарахування ЄСВ є календарний рік. Тому й звіт вони подають один раз на рік – у строк до 10 лютого року, що настає за звітним (п. 2 розд. III Порядку № 435).

Якщо строк для подання звіту закінчується у вихідний або святковий день, то останнім днем такого строку вважається перший робочий день після вихідного або свята (п. 14 розд. II Порядку № 435).

Пам’ятайте! Останній день подання звіту за 2020 рік – 9 лютого 2021 року, це вівторок.

Звіт подають усі особи, що мають статус підприємця, навіть якщо вони не вели підприємницьку діяльність у звітному періоді.

Виняток зроблено тільки для підприємців, які (ч. 4 ст. 4 Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI, далі – Закон № 2464):

• отримують пенсію за віком;
• є особами з інвалідністю;
• досягли віку, установленого ст. 26 Закону від 09.07.03 р. № 1058-IV, й отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Зазначена пільга не поширюється на осіб, які не досягли віку, установленого ст. 26 Закону № 1058, і при цьому (ЗІР, категорія 201.04.04):

• отримують пенсію у зв’язку із втратою годувальника;
• отримують пенсію за вислугу років.

Куди та в якому вигляді подається звіт?

Звіт подається до того податкового органу, де підприємець перебуває на обліку як платник ЄСВ.

Подати звіт можна в електронному вигляді, на паперовому носії або навіть надіслати поштою з повідомленням про вручення – у випадку якщо в страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує 5 чоловік (п. 1 розд. II Порядку № 435).

База для нарахування ЄСВ

Підприємці на спрощеній системі оподаткування самостійно вирішують, яку суму ЄСВ за себе вони будуть сплачувати. Але все одно є рамки, за які вони не мають права вийти. А саме: база для нарахування ЄСВ повинна бути не більше установленої законодавчо максимальної величини, а сума ЄСВ повинна бути не менше від розміру мінімального страхового внеску (абзац третій п. 1 ст. 7 Закону № 2464).

Мінімальний страховий внесок – це сума ЄСВ, визначувана як добуток мінімального розміру заробітної плати (далі – МЗП) і ставки внеску, установленого законом на місяць, за який нараховується дохід (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).

Підприємці сплачують ЄСВ за себе за ставкою 22 %. Таким чином, у 2020 році мінімум для них становив:

• із січня по серпень – 1 039,06 грн (4 723 грн х 22 %);
• вересня по грудень – 1 100 грн (5 000 грн х 22 %).

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ дорівнює 15 МЗП (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464). Це максимальна сума доходу застрахованої особи, на яку нараховується ЄСВ. У 2020 році вона становила:

• із січня по серпень – 70 845 грн (4 723 грн х 15);
• вересня по грудень – 75 000 грн (5 000 грн х 15).

Отже, максимальний розмір ЄСВ за місяць дорівнював 15 585,90 грн (70 845 грн х 22 %) і 16 500 грн (75 000 грн х 22 %) відповідно.

Підприємці на загальній системі оподаткування нараховують ЄСВ на суму доходу (прибутку), отриманого від їхньої діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО (абзац другий п. 1 ст. 7 Закону № 2464). Тобто суму ЄСВ за календарний рік вони визначають на підставі даних річної декларації про доходи фізосіб (абзац перший п. 4 розд. IV Інструкції, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.15 р. № 449).

Для визначення щомісячної бази нарахування ЄСВ отриманий чистий оподатковуваний дохід (прибуток) ділять на кількість місяців, протягом яких підприємець перебував на обліку як платник ЄСВ (п. 3 розд. III Інструкції № 449; ЗІР, категорія 201.06). При цьому сума ЄСВ до сплати не може бути менша від розміру мінімального страхового внеску.

Як бути, якщо в платника не було доходу (прибутку) у звітному кварталі або в будь-якому місяці звітного кварталу?

У такому випадку платник зобов’язаний визначити базу нарахування ЄСВ на свій розсуд, але не більше від максимальної величини та не менше від розміру МЗП, щоб сума ЄСВ виявилася не меншою від розміру мінімального страхового внеску (абзац другий п. 1 ст. 7 Закону № 2464).

Звільнення від сплати ЄСВ за час карантину

У 2020 році у зв’язку з карантином підприємці на загальній і спрощеній системі оподаткування були звільнені від нарахування та сплати ЄСВ за себе за періоди (п. 9¹⁰ розд. VIII Закону № 2464): з 1 по 31 березня; з 1 по 30 квітня; з 1 по 31 травня 2020 року.

Також за період із 1 по 31 грудня звільнені від нарахування та сплати ЄСВ за себе:

• підприємці – платники ЄП першої групи (п. 9¹⁰.1 розд. VIII Закону № 2464). Додамо, що такі особи звільнені від сплати ЄСВ також за періоди з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року;
• підприємці на загальній системі оподаткування, на яких поширюється дія Закону від 04.12.20 р. № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів», за умови, що за цей період ними не був отриманий дохід (прибуток) (п. 9¹⁶ розд. VIII Закону № 2464; ЗІР, категорія 201.04).

Сплата ЄСВ

Підприємці на загальній і спрощеній системі сплачують ЄСВ щокварталу до 20-го числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абзац третій п. 8 ст. 9 Закону № 2464).

Для загальносистемників остаточний розрахунок з ЄСВ здійснюється за даними річного звіту в строк до 10 лютого року, що настає за звітним. При цьому сплатити ЄСВ вони повинні не пізніше дня подання звіту, адже граничний строк сплати ЄСВ для таких платників настає в день подання звіту (лист ДФС від 24.01.19 р. № 2265/7/99-99-13-02-01-17).

Заповнення звіту

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб і суми нарахованого єдиного внеску подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до Порядку № 435 із зазначенням типу форми «початкова» (п. 10 розд. IV Порядку № 435).

На титульному аркуші вказують:

• рік, за який подається звіт, – 2020;
• код податкової, куди подається звіт;
• податковий номер (РНОКПП), П. І. Б, місце проживання, контактні дані та основний КВЕД.

У п. 6 титульного аркуша вказують період знаходження на загальній або спрощеній системі. Якщо протягом року був перехід з однієї системи на іншу, указують період знаходження на кожній.

У таблиці 1 показують:

• у графі 1 – місяці звітного періоду: січень – грудень. Якщо платник зареєстрований підприємцем не з початку року, то вказують період із місяця реєстрації по грудень;
• графі 2 напроти кожного місяця – код застрахованої особи: «5» для загальносистемників і «6» для єдинників;
• графі 3 – дохід щомісячно: єдинники показують мінімальну зарплату (якщо вибрали її як дохід), а загальносистемники – середньомісячний дохід, який знаходять шляхом ділення чистого доходу, зазначеного в декларації про доходи, на кількість місяців звітного року, протягом яких вони перебували на обліку як платники ЄСВ (ЗІР, категорія 201.06);

• графі 4 – суму доходу, яка обкладається ЄСВ (не менше МЗП та не більше максимальної величини). У місяцях, за які підприємці були звільнені від нарахування та сплати ЄСВ у зв’язку з карантином, проставляють прочерки (ЗІР, категорія 201.06);
• графі 5 – ставку ЄСВ 22 %;
• графі 6 – розмір ЄСВ, розрахований як добуток показників із граф 4 і 5.

Приклад 1

Підприємець – платник єдиного податку (далі – ЄП) першої групи перебував на обліку як платник ЄСВ усі місяці звітного року. Самостійно визначив базу нарахування ЄСВ у розмірі МЗП. Покажемо, як йому слід заповнити п. 6 титульного аркуша та таблицю 1 звіту.

________

* За місяці карантину з березня по травень і за грудень ЄСВ не нараховувався.

Приклад 2

Підприємець – платник ЄП другої групи в жовтні 2020 року став пенсіонером за віком. Базу нарахування ЄСВ визначав у розмірі МЗП. Звіт такого платника матиме такий вигляд.

______________

* Підприємець, який набув статусу пенсіонера за віком й отримує відповідно до закону пенсію, звільняється від сплати ЄСВ за себе з наступного місяця після набуття такого статусу, тому за листопад і грудень ЄСВ не нараховує.

Приклад 3

Підприємець зареєструвався в липні 2021 року. Загальна система оподаткування. Чистий дохід згідно з декларацією про доходи за 2020 рік становить 28 800 грн. Заповнимо для нього Звіт із ЄСВ.

Приклад 4

У 2020 році підприємець:

• із січня по червень перебував на загальній системі оподаткування. Чистий дохід за даними його декларації про доходи за цей час становить 44 400 грн;
• із липня став платником ЄП другої групи й визначив базу нарахування ЄСВ у розмірі МЗП.

Заповнимо звіт для такого платника.

Висновки

1. Підприємці на загальній і на спрощеній системі оподаткування подають самі за себе Звіт із ЄСВ за календарний рік у строк до 10 лютого наступного року.
2. Звіт подається незалежно від того, ведеться фактично підприємницька діяльність чи ні. Виняток – підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю,
3. У 2020 році на час карантину підприємці були звільнені він нарахування та сплати ЄСВ за себе, це слід відобразити при заповненні звіту.