Формування собівартості

Собівартість продукції (робіт, послуг) – це витрати підприємства, пов'язані з виробництвом продукції, виконанням робіт або наданням послуг. У консультації розглянемо склад собівартості, приклад розподілу загальновиробничих витрат (далі – ЗВВ) і бухгалтерський облік формування виробничої собівартості.

Виробнича собівартість продукції – це поточні витрати підприємства на виготовлення певної продукції, які обліковуються за дебетом рахунка 23 «Виробництво». Згідно з п. 11 П(С)БО 16 виробнича собівартість складається з таких статей калькуляції, як прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати і ЗВВ (змінні та постійні розподілені). Розглянемо докладніше кожну із цих складових.

До прямих матеріальних витрат відноситься вартість:

• сировини та основних матеріалів, які є необхідними компонентами для виготовлення продукції;
• допоміжних матеріалів, які використовуються у виробництві продукції для технічних цілей, сприяння виробництву або упаковки продукції (якщо це передбачене виробничим циклом);
• напівфабрикатів і комплектуючих – як купованих, так і власного виробництва;
• палива та енергії на технологічні цілі, безпосередньо пов'язані з виробництвом;
• малоцінних і швидкозношуваних предметів (далі – МШП).

Списання до складу собівартості допоміжних матеріалів, які важко віднести на конкретний вид продукції (наприклад, електроенергія, газ), рекомендується здійснювати в такому порядку (п. 308 Методрекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Мінпромполітики від 09.07.07 р. № 373, далі - Методрекомендації № 373):

• установлюються норми витрат цих матеріалів на кожний вид продукції;
• визначаються відповідно до цих норм і цін матеріалів кошторисні ставки на одиницю продукції;
• включаються фактичні затрати на такі матеріали до собівартості продукції та незавершеного виробництва пропорційно до нормативних витрат.