Облік грантів та міжнародної технічної допомоги

Фінансова та благодійна допомога: оформлення, облік, оподаткування

Облік та оподаткування фінансової та гуманітарної допомоги, грантів

Читайте по теме:

• Інвалютне цільове фінансування: чи є місце курсовим різницям?
• Чи оподатковувати єдиним податком отриманий грант
• Ремонти та поліпшення основних засобів за рахунок цільового фінансування
• Як обліковується цільова допомога на відшкодування витрат?

Гранти є одним із джерел фінансування обумовлених проєктів. У період воєнного стану для підтримки бізнесу гранти надаються як державою, так і нерезидентами, міжнародними організаціями. Зокрема, з літа 2022 широко обговорюваним є проєкт «єРобота» (для розвитку бізнесу, на садівництво, теплиці тощо).

У статті розповімо:

• які надходження є грантами і що їх відрізняє від безповоротної фінансової допомоги, подарунків; у чому особливість міжнародної технічної допомоги;
• як відобразити в бухобліку отримання та використання грантів;
• наслідки з податку на прибуток, чи є різниці за грантами;
• чи оподатковуються суми гранту ПДВ.

Про наслідки отримання гранту платником єдиного податку йшлося у статті «Чи обкладати єдиним податком отриманий грант».

Особливості обліку інвалютних цільових надходжень – «Інвалютне цільове фінансування: чи є місце курсовим різницям?».

Що таке грант

Поняття «грант» визначено в законах: від 26.11.2015 № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність»; від 14.12.2010 № 2778-VI «Про культуру»; від 21.06.2012 № 4999-VI «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні»; від 06.03.2003 № 601-IV «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні» та інших законодавчих і підзаконних актах, що регулюють отримання та використання грантів.

Головний критерій віднесення до грантів фінансових та інших ресурсів, що надходять, – їх надання на безоплатній і безповоротній основі для проведення конкретних (цільових) заходів на умовах, визначених постачальниками ресурсів (грантодавцями/донорами).

Яка процедура отримання гранту?

Процедура отримання гранту схожа на тендер (тобто на конкурсних умовах). Але, на відміну від тендера, який проводиться серед претендентів на освоєння бюджетних коштів (їх називають субсидіями, капітальними/поточними трансфертами), на грант можуть претендувати особи (юридичні або фізичні, ФОП), що мають інноваційні, новаторські продукти та/або рішення з високим потенціалом зростання на ринку або ж задля підтримки бізнесу (на створення робочих місць тощо).

Донор (грантодавець) оголошує грантовий конкурс, претенденти вивчають його умови, подають заявки. Для отримання гранту зазвичай складається проєкт, який повинен містити чітко сформульовану мету та конкретні результати, які від нього очікують.

У проєкті треба відзначити ресурси, необхідні для його реалізації. Грантодавець обирає отримувача коштів і в подальшому, як правило, контролює їх використання.

Грант може бути отриманий як у національній, так і в іноземній валюті. Зазначимо, що умови отримання гранту залежать як від самого гранту, так і від особи-грантодавця.

Також різним може бути кількість учасників проєкту, як, наприклад, у разі надання міжнародної технічної допомоги (далі – МТД).

Зараз діє проєкт «єРобота», який включає 6 грантових програм, спрямованих на стимулювання підприємницької діяльності. Зокрема, це програми мікрогрантів на відкриття чи розвиток власного бізнесу, грантів на створення й розвиток переробних підприємств, закладки саду та виноградарства, тепличного господарства, підтримки ІТ-стартапів та старту в ІТ-сфері (див. постанови КМУ від 21.06.2022 № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу», від 24.06.2022 № 737 «Про реалізацію експерименту з організації навчання осіб за освітніми програмами у сфері інформаційних технологій «Старт в ІТ», Порядок надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва, затверджений постановою КМУ від 24.01.2020 № 28).

Детальніше про них за посиланнями:

• «Гранти для розвитку підприємництва та навчання українців»
• «Державні програми надання грантів на створення або розвиток власного бізнесу запроваджені Урядом "єРобота"»;
• «Урядова програма єРобота: як перевірити відповідність базовим технічним вимогам для отримання гранту».

До відома: щоб уявити особливості отримання грантів від ЄС, можна переглянути Анотовану типову грантову угоду Програми фінансування ЄС на 2021–2027 роки.

Що таке міжнародна технічна допомога (МТД)?

Міжнародна технічна допомога - фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України (п. 2 Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою КМУ від 15.02.2002 № 153, далі - Порядок № 153).

Порядком № 153 встановлено правила отримання та реєстрації МТД.

Обов’язковими учасниками МТД є центральні та місцеві органи виконавчої влади, Нацбанк та інші компетентні органи, зацікавлені в розвитку проєкту (їх називають бенефіціарами), а також Секретаріат КМУ (це відомство координує всі процедури та ухвалює рішення).

Донором (партнером із розвитку) може бути іноземна держава, уряд та уповноважені урядом іноземної держави органи, іноземний муніципальний орган або міжнародна організація, що надають МТД згідно з міжнародними договорами України.

Після досягнення всіма сторонами домовленості складається проєкт – документ, яким визначаються загальні дії учасників проєкту, а також ресурси, необхідні для досягнення цілей надання МТД протягом установлених строків.

У проєкті визначаються такі учасники:

• донор (згідно з постановою КМУ від 09.10.2020 р. № 942, далі – Постанова № 942) – партнер із розвитку);
• виконавець (забезпечує реалізацію проєкту);
• бенефіціар, реципієнт (резидент, який отримує МТД).

Зазначимо, що з 17.10.2020 завдяки Постанові № 942 учасником проєкту може також бути субпідрядник – будь-яка особа (резидент або нерезидент), яка має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) у частині або загалом та проводить процедури закупівлі за кошти МТД у межах проєкту (програми). Проєкти (програми) підлягають обов’язковій держреєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на отримання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством і міжнародними договорами України (див. нижче) (п. 11, 12 Порядку № 153).

МТД може залучатися у вигляді грантів (п. 3 Порядку № 153).

До речі: грантова угода – це угода між партнером з розвитку або виконавцем та реципієнтом про передачу фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті в рамках проекту (програми).

Реципієнт забезпечує цільове використання МТД під час реалізації проєктів (програм). Він зараховує на баланс матеріальні цінності, що надійшли в рамках проектів (програм), протягом 10 календарних днів (п. 44 Порядку № 153).

Виконавець та субпідрядник, які реалізують право на звільнення від обкладення ПДВ операцій, що здійснюється в рамках проєктів МТД, щомісяця до 20-го числа складають та подають в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, Інформаційне підтвердження придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі за кошти міжнародної технічної допомоги за проєктом (програмою) (за формою, наведеною в додатку 8 до Порядку № 153).

Що являють собою бюджетні гранти?

Поняття «бюджетний грант» уведено до ПК (пп. 14.1.277¹) з 23.12.2020 Законом № 962. Це цільова допомога у вигляді коштів або майна, які надаються на безоплатній і безповоротній основі за кошти державного та/або місцевих бюджетів, МТД для реалізації проєкту або програми у сферах культури, туризму та в секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, установленому законом. Перелік постачальників бюджетних грантів визначає КМУ. Перелік надавачів бюджетних грантів затверджено постановою КМУ від 18.08.2021 № 867 (далі – Перелік № 867). На разі в ньому є лише Український культурний фонд (код ЄДРПОУ 41436842).

Наведене визначення є вагомим саме для цілей обкладення ПДФО, податком на прибуток, єдиним податком тощо.

Бухгалтерський облік

У національних стандартах бухобліку поняттю «грант» відповідає поняття «цільове фінансування». Основні принципи обліку операції з його отримання викладено в п. 16–19 НП(С)БО 15 «Дохід».

Для обліку операцій, пов’язаних із надходженням та освоєнням коштів фінансування, Інструкцією, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291, передбачено спеціальні рахунки (субрахунки):

• 482 «Кошти з бюджету та державних цільових фондів»;
• 484 «Інші кошти цільового фінансування та цільових надходжень»;
• 69 «Доходи майбутніх періодів»;
• 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів»;
• 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів».

Названі рахунки/субрахунки використовуються у схемі, в якій показано правила формування доходу під час освоєння цільового фінансування (див. таблицю 1).

Таблиця 1. Бухгалтерський облік цільового фінансування

Витрати, пов’язані з освоєнням грантів, відображаються в бухобліку за загальними правилами. Залежно від того, на що були витрачені кошти, застосовуються норми НП(С)БО 16, 7 або 8. Тобто для фіксації понесених витрат або оприбуткування придбаних основних засобів, нематеріальних активів тощо діють загальні правила бухобліку (незважаючи на те, що понесені вони за рахунок цільового фінансування).

Зазначимо, що підприємства, які застосовують міжнародні стандарти, керуються спеціальним МСБО 20 «Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу». У межах цієї статті про облік за МСБО не говоритимемо.

Податок на прибуток

Загальні правила

В обліку з податку на прибуток операції отримання та витрачання грантової допомоги відображаються всіма отримувачами за правилами бухобліку.

Водночас, якщо отримувач, який зобов’язаний коригувати фінрезультат на різниці з розд. III ПК, направив допомогу, наприклад, на придбання основних засобів, то він повинен розрахувати податкові різниці за амортизацією вибуттям згідно зі ст. 138 ПК (див., зокрема, лист ДФС від 29.12.2016 № 22758/5/99-99-15-02-02-16).

Особливі правила

Особливі правила визначення об’єкта обкладення податком на прибуток передбачено для отримувачів бюджетних грантів (пп. 140.4.8, пп. 140.5.16 ПК, Інформаційний лист від 22.01.2021 № 18).

Важливо: спецправила стосуються саме бюджетних грантів у розумінні пп. 14.1.277¹ ПК. Як уже зазначено вище, Перелік надавачів цих грантів затверджує КМУ. На сьогодні це Перелік № 867, і в ньому є лише Український культурний фонд.

Зверніть увагу! Для бюджетних грантів передбачено різниці, які коригують фінансовий результат. Застосовувати такі різниці зобов’язані всі платники податку на прибуток (навіть ті, хто відмовився від різниць). Це прямі винятки з пп. 134.1.1 ПК.

Так, фінрезультат звітного періоду:

• зменшують на суму бюджетних грантів, отриманих платником і включених до складу доходів звітного періоду відповідно до положень бухобліку (пп. 140.4.8 ПК) (тобто коли за бюджетним грантом фіксується Кт 718 чи Кт 745). Відображають цю різницю у рядку 3.2.6 додатка РІ;
• збільшують на суму витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) і включених до витрат поточного звітного періоду згідно з положеннями бухобліку (пп. 140.5.16 ПК). Тобто коли фіксуються витрати (Дт 90, 92, 93, 94, 95) на виконання такого гранту (у межах його суми). Відображають таку різницю в рядку 3.1.14 додатка РІ.

Узагальнимо сказане в таблиці 2.

Таблиця 2. Різниці з податку на прибуток за бюджетними грантами

(застосовують усі платники податку на прибуток, зокрема й ті, які відмовилися від різниць)

Окремі пільги

В окремих випадках отримувачам деяких видів допомоги за ПК і міжнародними договорами можуть бути надані пільги з податку на прибуток. Перелік суб’єктів, що мають такі пільги, а також умови їх застосування встановлено п. 142.2, 142.3 (за об’єктом «Укриття»), а також п. 38¹ підрозд. 4 розд. ХХ ПК (щодо реалізації проєкту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод). Крім того, від оподаткування можуть звільнятися гранти, отримані підприємствами за міжнародними угодами (п. 3.2 ПК). Скажімо, Договір між Урядом України та Європейським Банком Реконструкції та Розвитку про співробітництво та діяльність Постійного Представництва ЄБРР в Україні.

Пільги наводяться у відповідному розділі Довідників пільг.

Платник податку – отримувач міжнародної технічної допомоги у рядках 01 – 04 відображає показники (результати) усіх видів діяльності, у тому числі пільгової діяльності.

Для визначення податку на прибуток від оподатковуваної діяльності (рядок 06 Декларації) у загальному порядку від значення показника «Об’єкт оподаткування» (рядок 04 Декларації) віднімається значення рядка 05 ПЗ Декларації «Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування (+, -)», та в разі позитивного значення отриманий результат помножується на базову (основну) ставку податку на прибуток, установлену п. 136 ПК.

Зокрема, операції, пов’язані з отриманням пільг під час використання міжнародної технічної допомоги обліковуються згідно із правилами бухгалтерського обліку та підлягають відображенню в додатку ПЗ до рядка 05 ПЗ Декларації.

Водночас платник податку, який не сплачує податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг, які відображаються в додатку ПП до Декларації (ГУ ДПС у Дніпропетровській області, новина 29.07.2022, категорія 102.19 «ЗІР»).

ПДВ

Загальні правила

Отримання фінансування не є постачанням, тому не підлягає обкладенню ПДВ (пп. 14.1.191, 14.1.185, п. 185.1 ПК). Про це, зокрема, зазначали й податківці в ІПК ДПС від 18.12.2020 № 5260/ІПК/99-00-05-06-02-06. Процитуємо два важливі висновки з роз’яснення:

• отримані платником ПДВ – бенефіціаром від Європейського Союзу кошти грантів не є компенсацією за поставлені ним товари, роботи, послуги та надаються на безповоротній основі для часткового фінансування проєктів у вигляді відшкодування витрат такого платника;
• у розглянутій у зверненні ситуації операція з отримання платником безпосередньо грантових коштів на безповоротній основі на власний банківський рахунок не є об’єктом оподаткування ПДВ та в податковій звітності з ПДВ не відображається, оскільки, як зазначено у зверненні, такі кошти не є оплатою вартості товарів/послуг.

Схожі висновки звучали в ІПК від 01.09.2020 № 3656/ІПК/99-00-05-06-02-06 (щодо Грантової угоди з Євратомом).

Типово податківці полюбляють висувати умову: «якщо таке фінансування не є компенсацією вартості товарів/послуг, що поставляються отримувачем».

Операції, пов’язані з освоєнням грантів, ураховуються в загальному порядку.

Тобто в разі придбання із вхідним ПДВ є право на податковий кредит (за умови наявності зареєстрованої податкової накладної в ЄРПН чи в разі імпорту – митної декларації).

Важливо: сам собою факт отримання гранту на купівлю ОЗ, товарів, послуг тощо не зобов’язує підприємство нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання під час такого придбання, оскільки для цього немає підстав ні в п. 198.5, ні у ст. 199 ПК.

Проте якщо товари/послуги, придбані за грантові кошти, використовуються:

• в оподатковуваних операціях – то під час включення вхідного ПДВ до складу податкового кредиту (п. 198.1, 189.6, 201.10 ПК) вважається, що умови цільового фінансування виконані (п. 17 НП(С)БО 15). У цьому самому періоді на практиці визнають доходи в сумі податкового кредиту. В обліку такі операції відображають записом Дт 641 «Розрахунки за податками/ПДВ» – Кт 631. І одночасно робляться проведення Дт 482 (484) – Кт 718 або 745 (залежно від виду фінансування – капітальне або поточне). Але логічніше визначати дохід від цільового фінансування в момент, коли і самі придбання формують витрати. Зокрема, у разі капінвестицій – під час амортизації пропорційно до її суми. Щоправда, такий варіант обліку більш трудомісткий, але більш обгрунтований методологічно;
• в операціях, які (повністю або частково) звільнені або не є об’єктом обкладення ПДВ – то потрібно «обнулити» отриманий податковий кредит нарахуванням податкових зобов’язань (п. 198.5, ст. 199 ПК). В обліку на суму вхідного ПДВ потрібно буде зробити запис Дт 641 – Кт 631. Одночасно здійснюється проведення Дт 482 (484) – Кт 641. Або альтенатривний варіант відображення - з фіксацією витрат: Дт 949 – Кт 641 і одночасно визнанням доходу від цільового фінансування: Дт 482 (484) – Кт 718. Нюанс: якщо ці капінвестиції і компенсуючі ПДВ-зобов’язання увійшли до первісної вартості об’єкта (Дт 15 – Кт 641), то одночасно з нарахуванням амортизації фіксуватиметься дохід від цільового фінансування: Дт 482 (484) – Кт 745. Або ж, якщо купуються запаси та відомо, що вони використовуватимуться в пільговій діяльності, компенсуючі ПДВ потраплять в їхню первісну вартість: Дт 20, 28 Кт 641. Оскільки немає затверджених правил бухобліку ПДВ, рекомендуємо ці нюанси прописувати в Наказі про облікову політику (або затверджувати окреме положення по підприємству).

Зверніть увагу! Згідно з п. 201.10 ПК у разі здійснення постачань товарів/послуг платник податків – продавець товарів/послуг зобов’язаний у встановлений строк скласти податкову накладну (далі – ПН), зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) і подати покупцеві на його вимогу. Отже, якщо кошти, які платник податків отримує як грант (ЗІР, категорія 101.16):

• є оплатою вартості товарів/послуг, які постачаються (у т. ч. третім особам), то платник податків повинен включити їх до бази обкладення ПДВ, скласти ПН і зареєструвати її в ЄРПН;
• не є оплатою вартості товарів/послуг, які постачаються (у т. ч. третім особам), то вони не входять до бази обкладення ПДВ і, отримуючи їх, платник не виписує ПН.

На підтвердження сказаного звернімося до ІПК ДФС від 03.09.2019 № 11/6/99-00-07-03-02-15/ІПК та від 01.02.2018 № 406/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. У них розглядається ситуація, коли підприємство (бенефіціар) отримує кошти у вигляді гранту від європейської організації на умовах, визначених грантовою угодою, з метою відшкодування своїх витрат за проєктом. Питання стосується застосування режиму звільнення від обкладення ПДВ отриманих коштів.

У підсумку податківці дійшли таких висновків:

• режим звільнення від обкладення ПДВ поширюється на операції, а не на осіб;
• якщо отриманий грант не є компенсацією вартості товарів/послуг, які бенефіціар постачає грантодавцю, об’єкт обкладення ПДВ відсутній, тобто податкові зобов’язання не визначаються;
• операція отримання коштів не відображається в податковій звітності з ПДВ.

ПДВ-пільги для МТД-проєктів

Звільняються від оподаткування операції (абзаци другий і третій п. 197.11 ПК) з:

• постачання товарів і послуг на митну територію України (далі – МТУ) і ввезення на МТУ товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
• постачання товарів і послуг на МТУ та ввезення на МТУ товарів, які фінансуються за кошти МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Окреме звільнення є за МТД, яка надається відповідно до ініціативи країн Великої вісімки «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення» у п. 28 підрозд. 2 р. ХХ ПК.

Механізм отримання права на звільнення від оподаткування операцій, яке реалізується в рамках проєктів МТД, регламентується Порядком № 153 (див. також вище).

Згідно з п. 23 Порядку № 153 виконавець або субпідрядник, які реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством і міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт із підготовки до зняття та зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему), щомісяця до 20-го числа складають і подають у письмовому та електронному вигляді органу ДПС, в якому перебувають на обліку як платники податків, інформаційне підтвердження за формою з додатка 8 до Порядку № 153.

Отже, за дотримання умов, передбачених Порядком № 153, операції постачання товарів/послуг у рамках проєкту МТД і затвердженого плану закупівлі товарів, робіт і послуг, які придбаваються за кошти МТД, звільняються від обкладення ПДВ.

Тобто під час придбання виконавцями проєктів МТД (субпідрядниками) у постачальників товарів/послуг у рамках таких проєктів ціна товарів/послуг визначається без ПДВ (див., зокрема, ІПК ДФС від 15.01.2019 № 125/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

На пільгові операції постачання, за якими є звільнення від оподаткування, складається ПН «Без ПДВ», яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН! (п. 17 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307, категорія 101.16 «ЗІР»). Звільнені від ПДВ операції постачання за ст. 197 ПК відображаються в рядку 5 декларації з ПДВ та в Додатку 5 (пп. 6 п. 3 розд. V та розд. V1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21, ІПК ДПС від 17.03.2020 № 1106/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, ІПК ДПС від 21.05.2021 № 1980/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Чи треба нараховувати компенсуючі зобов’язання з ПДВ у разі застосування пільги щодо МТД?

Під час придбання товарів, робіт, послуг з вхідним ПДВ маєте право як платник ПДВ відобразити ПК (головне – щоб постачальником була зареєстрована ПН у ЄРПН). У такому разі не важливо, в яких операціях вони використовуватимуться – право на ПК є.

Дійсно, у разі використання товарів, за якими на «вході» було право на ПК з ПДВ, в операціях, які звільнені від обкладення ПДВ за ст. 197 ПК, виникає питання «компенсуючих» ПЗ з ПДВ. У загальному випадку вони нараховуються, але в цій ситуації – ні, бо для МТД прямий виняток у п. 197.11 ПК (у пп. «б» п. 198.5 сказано, що компенсуючі ПДВ не нараховуються в разі використання придбаного в операціях, передбачених п. 197.11 ПК). Тому «повних» компенсуючих податкових зобов’язань з ПДВ за пільговими операціями постачання з п. 197.11 ПК не буде.

А чи будуть «часткові» компенсуючі ПЗ на придбання, які одночасно використовуються і в пільговій, і в оподатковуваній діяльності за ст. 199 ПК?

Ні, бо також п. 197.11 (МТД) серед винятків: у п. 199.6 ПК сказано, що правила цієї статті (тобто ст. 199 ПК) не застосовуються в разі «проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1, пунктами 197.11 та 197.24 статті 197 цього Кодексу».

Узагальнимо сказане на прикладах.

Приклад 1

Підприємство-видавець (платник ПДВ і податку на прибуток) отримало від резидента (Український інститут книги – держустанова при Мінкультури та інформаційної політики) грант у розмірі 5 млн грн на оплату прямих витрат, безпосередньо пов’язаних із виданням книжкової продукції державною мовою. До таких витрат належать: витрати на авторську винагороду та/або придбання прав на використання об’єкта права інтелектуальної власності, підготовку оригінал-макета, друк та витратні матеріали, пов’язані із друком, у т. ч. витрати на виготовлення електронних та аудіокниг. За умовами договору із грантодавцем кошти гранту можуть бути використані на оплату витрат, здійснених у період із 01.02.2022 до 31.12.2022 (витрати мають підтверджуватися накладними або актами).

Підприємство освоїло кошти в розмірі 5 млн грн у період, визначений у грантовій угоді, і на зазначені в ній цілі.

Особливістю цього гранту є те, що він не спрямований на реалізацію конкретного замовлення (проєкту). Тому частина придбань за рахунок грантових коштів може враховуватися як актив (наприклад, закуплені витратні матеріали), а частина – брати участь у формуванні собівартості готової продукції, причому різних замовлень (див. ряд. 2 таблиці 3).

У бухобліку підприємства ці операції відображаються так:

Таблиця 3. Облік гранту на книговидавництво

Приклад 2

Сільгоспідприємство отримало грант за проєктом «теплиця», зокрема, на придбання виробничого обладнання та спорудження теплиці в сумі 360 000 грн, купило це обладнання за 360 000 грн (у т. ч. ПДВ – 60 000 грн) і ввело його в експлуатацію.

У бухобліку ці операції відображаються так (див. таблицю 4):

Таблиця 4. Облік гранту на придбання необоротних активів (капінвестиції)

Висновки

1. Бухгалтерський облік грантів ведеться за правилами, передбаченими для обліку доходу від цільового фінансування. Витрати визначаються в загальному порядку.
2. У податковому обліку в певних випадках платник податків може скористатися спеціальними «пільговими» нормами. Водночас він повинен дотримуватися всіх приписів грантових угод і відповідних нормативних актів.
3. Отримання гранту не має наслідків з ПДВ. Окремі пільги передбачено для МТД.