Закупівля молока в господарствах населення триватиме

На сьогодні всі вимоги до молока прописані в ДСТУ 3662-97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі». Стандарт передбачає, що все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється  на екстра, вищий, перший і другий сорти. Цей стандарт з першого січня 2018 року мав бути замінений ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови», який спрямований на підвищення вимог до якості молока і врегулювання використання молока другого сорту тільки в певних цілях.

При цьому, розуміючи реалії галузі та необхідність поступового переходу, Мінагрополітики ініціювало відтермінування набуття чинності оновленого стандарту до липня 2018 року, що підтримано в Національному органі стандартизації. Фактично ця відстрочка буде використана Мінагрополітики для формування ступеневої системи трансформації вимог до якості молока-сировини, гігієнічних вимог до молока і молочних продуктів при виробництві та переробці. Проект даного документа, наказу Мінагрополітики, готовий і в січні буде представлений на громадське обговорення. Після прийняття він стане обов'язковим для виконання документом і фактично замінить всі діючі стандарти. Рішення про відстрочення прийняття стандарту  допоможе згладити адаптацію як виробників, так і переробників до нових умов.

Впровадження кожного наступного кроку із зміни вимог до молока буде супроводжуватися аналізом розвитку ринку і ефективності державної підтримки. Кінцева мета - поступове приведення вимог до якості молока-сировини до більш високих норм, в кінцевому підсумку – до так званого стандарту 100/400, який відповідає європейським положенням.

Проектом наказу передбачається, що використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду буде обмежено, проте дозволено у виробництві нехарчових продуктів, наприклад, кормів для тварин або казеїну. Таким чином, закупівля молока у господарств населення буде продовжуватися.

Підвищення якості молока від другого ґатунку до першого не вимагає значних витрат. Йдеться про дотримання гігієни персоналу і самих тварин. Персонал, задіяний у роботі з тваринами, повинен бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльну установку, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. І, звичайно, корови повинні підлягати ветеринарному догляду. Базові рекомендації для господарств населення з гігієни виробництва молока підготовлені Держпродспоживлужбою спільно з Швейцарсько-Українським проектом SAFOSO.

Виробникам молока доцільно працювати над поліпшенням санітарно-гігієнічних умов праці. Молоко вищої якості коштує більше, ніж другого, різниця в середньому сягає двох гривень і більше. А молоко-сировина екстра-класу користується підвищеним попитом. Зараз його частка в структурі закупівлі складає 15,5%, а рік тому – 13,8%. Більше того, саме молоко екстра-класу загалом є базою для виробництва молочних продуктів, призначених на експорт.

Ключовими показниками якості молока є кількість умовних одиниць мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів на один кубічний сантиметр (100 в молоці екстра ґатунку), соматичні клітини в одному кубічному сантиметрі молока (400 тисяч в молоці екстра-ґатунку). 100/400 - це порогові значення, при яких молоко допускається в переробку в країнах ЄС. Норми 1997 року, встановлені чинним стандартом, передбачають в рази більше допустиме забруднення для молока другого класу.

Джерело: https://www.kmu.gov.ua/