В Україні непродані продукти передаватимуть на допомогу людям

Більше по темі:

ТЦУ-контроль експортно-імпортних операцій та різниці з податку на прибуток

ЗЕД-пеня при імпорті: чому виникає, хто нараховує та коли сплачувати

Мінекономіки спільно з Українською федерацією банків продовольства розпочали роботу над впровадженням системи фудбенкінгу – механізму, який дозволить передавати придатні до споживання продукти харчування від бізнесу до соціально вразливих верств населення. Відповідний меморандум вже підписано, а законодавчі зміни планують напрацювати найближчими місяцями.

За словами заступника Міністра економіки Тараса Висоцького, щороку в Україні утилізується до 2,5–2,7 млн тонн продовольства, значна частина якого ще придатна до споживання. Водночас понад 12,7 млн українців потребують гуманітарної допомоги, що робить впровадження фудбенкінгу не лише економічно доцільним, а й соціально необхідним.

«Щороку в Україні може утилізовуватися до 2,5 мільйона тонн продовольства – це до 15–20 % від обсягів виробництва та споживання. Наше завдання – максимально скоротити ці втрати і спрямувати такі продукти на підтримку людей, які цього потребують», – наголосив Тарас Висоцький.

Фудбенкінг передбачає чітку модель взаємодії: виробники та ритейлери передаватимуть непродані, але безпечні продукти до банків продовольства – неприбуткових організацій, які здійснюватимуть їх сортування, зберігання та формування продуктових наборів. Надалі ці продукти або готові страви безкоштовно передаватимуться людям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Наразі така практика в Україні існує на добровільних засадах, однак мета держави – зробити її системною.

Для цього планується ухвалення окремого Закону «Про банки продовольства», а також внесення змін до податкового та екологічного законодавства. Зокрема, йдеться про запровадження двох типів термінів придатності, податкові стимули для бізнесу та обов’язок великих ритейлерів передавати непродані продукти.

Очікується, що впровадження системи фудбенкінгу дозволить:

• зменшити обсяги харчових відходів і витрати на їх утилізацію (які нині сягають майже 9,6 млрд грн на рік);
• забезпечити продовольством мільйони українців, зокрема внутрішньо переміщених осіб, пенсіонерів і людей з інвалідністю;
• знизити навантаження на державний бюджет;
• створити додаткові стимули для соціально відповідального бізнесу.

Важливо, що всі вимоги до безпечності харчових продуктів залишатимуться незмінними. Контроль здійснюватимуть відповідні державні органи, а відповідальність за якість і належні умови зберігання нестимуть банки продовольства.

Тарас Висоцький додав, що наразі проміжна мета – до 50 % нереалізованих, але придатних продуктів направляти на соціальні потреби. У довгостроковій перспективі – до 80 %, що відповідатиме кращим європейським практикам.

Урядовий портал