Мінфін наказом від 05.11.2025 № 549 уніс зміни до НП(С)БО 26 «Виплати працівникам» (далі – Наказ № 549, Стандарт).
Зокрема, п. 3 Стандарту доповнено після абзацу сьомого абзацом восьмим такого змісту:
- «Виконана робота та/або послуга, надана працівником, – виконання обов’язків працівником відповідно до договору з підприємством.».
А після абзацу дванадцятого п. 3 Стандарту доповнено абзацом тринадцятим такого змісту:
- «Виплати працівникам – це всі форми виплат і компенсацій, які надає підприємство в обмін за виконані роботи та/або послуги, надані працівниками, або при їх звільненні.».
Пункт 6 Стандарту викладено в такій редакції:
- «6. Нарахована сума виплати працівникам за виконану ними роботу та/або надані послуги протягом звітного періоду та нарахована сума за єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визнаються поточними зобов’язаннями та витратами звітного періоду, у якому виконані такі роботи та/або надані послуги, якщо інші національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку не вимагають включення таких витрат до собівартості активу.
Якщо виплачена сума перевищує зобов’язання, що виникає внаслідок виконання робіт та/або надання послуг до звітної дати, таке перевищення визнається активом у сумі, в якій попередня оплата призведе до зменшення майбутніх виплат та/або компенсацій.».
Доповнено також п. 13 Стандарту новим абзацом такого змісту:
- «Програми виплат після закінчення трудової діяльності класифікуються на програми з визначеним внеском або програми з визначеною виплатою залежно від основних положень та умов таких програм.».
Пункт 14 Стандарту викладено в такій редакції:
- «14. Нарахована сума внесків за програмою з визначеним внеском визнається поточним зобов’язанням та витратами у періоді, протягом якого працівники виконували роботу та/або надавали послуги, якщо інші національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку не вимагають включення таких витрат до собівартості активу.
Якщо вже сплачений внесок перевищує внесок, що підлягає сплаті за виконання робіт та/або надання послуг до звітної дати, таке перевищення визнається активом.».
Абзац перший п. 16 Стандарту викладено в такій редакції:
- «16. Зобов’язання за програмою з визначеною виплатою установлюється в сумі теперішньої вартості зобов’язання за такою програмою на дату балансу та невизнаних згідно з пунктом 19 Національного положення (стандарту) 26 актуарних прибутків (за вирахуванням невизнаних актуарних збитків), яка зменшується на вартість раніше виконаних працівниками робіт та/або наданих послуг, але ще не визнаних, і на справедливу вартість на дату балансу активів програми (у разі їх наявності), якими погашатиметься це зобов’язання.».
Пункт 21 Стандарту доповнено новими абзацами такого змісту:
- «Остаточний розрахунок за програмою з визначеною виплатою відбувається в результаті зміни програми або її скорочення, що призводить до припинення дії такої програми.
Якщо програму з визначеною виплатою, що припиняє свою дію, замінюють програмою з подібними умовами, остаточний розрахунок за програмою з визначеною виплатою не проводиться.».
В новій редакції викладено п. 24, 25 Стандарту та внесено інші зміни.
Передбачено, що цей наказ набирає чинності з 1 січня 2026 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.
Наказом Мінфіну від 01.12.2025 № 604 внесено редакторські зміни до Наказу № 549.
Мінфін