Воєнний стан та виплати працівникам

В Україні з 24 лютого 2022 р. уведено воєнний стан (Указ Президента від 24.02.2022 № 64/2022) та оголошено загальну мобілізацію військовозобов'язаних і резервістів (Указ Президента від 24.02.2022 № 69/2022). Крім того, багато громадян добровільно бере участь у територіальній обороні України. У зв'язку з цим роботодавців цікавить, як оформити та чи оплачувати час відсутності працівників на робочих місцях в умовах особливого періоду, а якщо оплачувати, то яким чином.

Передусім зауважимо, що починаючи з 24 лютого настав період форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Цей офіційно засвідчила Торгово-промислова палата України). 

З урахуванням цього факту, а також виходячи з норм чинного законодавства розглянемо зазначені вище та деякі інші питання.

Запитання – відповіді

Які трудові гарантії мають працівники, мобілізовані під час воєнного стану, а також добровольці територіальної оборони?

За працівниками, прийнятими на військову службу, зокрема за призовом під час мобілізації або на особливий період, зберігається місце роботи, посада та середній заробіток (ст. 119 КЗпП).

Особливий період – це період, який охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відновний період після закінчення воєнних дій (ст. 1 Закону від 21.10.1993 № 3543-XII).

Зауважимо, що Сили територіальної оборони – це окремий рід сил Збройних Сил України (п. 15 Закону від 16.07.2021 № 1702-IX, далі – Закон № 1702). Особи, які вступають добровольцями в тероборону, укладають відповідний контракт. Тобто по суті вони є контрактниками збройних сил, на яких поширюються всі гарантії військовослужбовцям, включаючи встановлені Законом від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (ст. 24 Закону № 1702).

Як документально оформити відсутність працівника на робочому місці у зв'язку з його мобілізацією?

У разі мобілізації працівника (військовозобов'язаного, резервіста або добровольця тероборони) оформлюється наказ про звільнення працівника від виконання службових або трудових обов'язків (від роботи) у зв'язку із призовом на військову службу на особливий період. 

У період відсутності такого працівника в табелі обліку використання робочого часу ставиться позначка «ІН» – інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (лист Мінсоцполітики від 05.06.2015 № 225/06/186-15).

Якщо працівник – не мобілізований, але відсутній у зв'язку з воєнним станом, як оформити цю ситуацію?

У такому разі можливі декілька варіантів оформлення відсутності працівника.

Працівник може написати заяву на щорічну відпустку або неоплачувану відпустку, а роботодавець видає відповідний наказ. Зауважимо, що заборонено відправляти працівників у відпустку з ініціативи підприємства. Неоплачувана відпустка може бути надана лише за добровільним бажанням працівника (див. Роз'яснення на сайті Держпраці від 16.06.2021). 

Якщо працівник відсутній без надання будь-яких документів, то наказ не видають, а в табелі обліку робочого часу проставляють «НЗ» (код 28 – нез'явлення з не з'ясованих причин) – або «І» (код 30 – інші причини нез'явлень).

Через настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підприємство може також оформити простій як для окремих працівників або підрозділів, так і для підприємства загалом (ст. 34 КЗпП). У такому разі також видається наказ, в якому треба зазначити: причину простою, час простою (можна обумовити, що датою закінчення простою буде дата припинення подій, які його спричинили), категорії працівників, структурні підрозділи, що підпадають під дію простою. Якщо простій установлюється на всьому підприємстві, цей момент також обумовлюють.

У табелі обліку робочого часу під час простою проставляють «П» (код 23). 

Які виплати належать мобілізованим працівникам?

Повторимо, що за особами, мобілізованими на військову службу, у тому числі за добровольцями (контрактниками) тероборони, зберігається середній заробіток (ст. 119 КЗпП). Його обчислюють згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 № 100. Середньоденна виплата розраховується один раз, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю початку військової служби (тобто щомісячно визначати нову середню зарплату не треба).

Середній заробіток за місяць нараховується шляхом множення середньоденної виплати на кількість робочих днів місяця за графіком роботи конкретного працівника (п. 8 Порядку № 100). 

Якщо на підприємстві оформлено простій

Простій, установлений не з вини працівника, оплачується не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу) згідно зі ст. 113 КЗпП. Водночас керівник підприємства має право прийняти рішення про підвищену оплату за час простою, наприклад, виходячи з повного окладу або за середнім заробітком працівника. 
Зауважимо, що сума оплати простою включається до фонду додаткової заробітної плати (пп. 2.2.12 Інструкції, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5).

Хочемо виплатити мобілізованим працівникам додаткові кошти. Як це оформити? 

Додаткові виплати працівникам можна оформити різними способами. Наприклад, як:

• премію – причому розмір премії законодавством не обмежено; 
• матеріальну допомогу – у такому разі потрібна заява від працівника на отримання допомоги.

Чи можна виплатити мобілізованим працівникам зарплату наперед, наприклад за два місяці?

Чинним законодавством виплату зарплати наперед не передбачено. Працівникові можна видати за його проханням позику – поворотну фінансову допомогу, погашення якої здійснюватиметься в майбутніх місяцях за рахунок нарахованої заробітної плати. Надання такої допомоги оформлюється відповідним наказом.

Чи можна виплатити заробітну плату раніше терміну?

Законодавством установлено граничні терміни виплати зарплати. А виплата зарплати працівникам в окремих місяцях раніше встановлених у колективному договорі термінів не заборонена. У такому разі треба видати відповідний наказ (розпорядження), зазначивши в ньому дату виплати зарплати і період, за який вона виплачується.

Хочемо виплатити працівникам підвищену зарплату, а коштів на сплату ЄСВ бракує. Як бути?

Через настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та в разі відсутності можливості у платника податків своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання строків сплати податків і зборів, подання звітності, платники податків звільняються від відповідальності (роз'яснення ДПС від 27.02.2022). 

Водночас такі обов'язки мають бути виконані платниками податків одразу після припинення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).