Пропонується оновити Закон про зайнятість, унести зміни до трудового законодавства 

На обговоренні в СПО об’єднань профспілок знаходиться підготовлений Мінсоцполітики законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів. 

Зокрема, пропонується:

1. Затвердити у новій редакції Закон від 05.07.12 р. № 5067-VI. Так, передбачається: 

• увести поняття «неформальна зайнятість», тобто фактична зайнятість особи без укладення трудового договору та подання роботодавцем відомостей про трудові відносини; у випадку коли трудовий договір укладено, але фактичні умови трудових відносин не відповідають повідомленим та зареєстрованим; особа здійснює підприємницьку діяльність, є самозайнятою особою без держреєстрації або не сплачує податки, збори, обов’язкові платежі в повному обсязі; в інших випадках фактичної зайнятості особи, що приносить дохід (винагороду) без оформлення та реєстрації; 
• увести на ринок праці приватні агентства зайнятості (далі - ПАЗ) - юрособи чи фізособи-підприємці, унесені до переліку ПАЗ, які надають послуги, пов’язані із зайнятістю населення в Україні та за кордоном. 

2. Установити ст. 166²⁶ КУпАП відповідальність за порушення законодавства про діяльність ПАЗ. На фізосіб-підприємців та посадових осіб юрособи пропонується накладати штрафи, зокрема: 

• за здійснення діяльності без подання декларації про початок провадження діяльності ПАЗ (далі - декларація) та включення інформації до переліку ПАЗ - у розмірі від 1 000 до 3 000 НМДГ (від 17 000 до 51 000 грн.); 
• надання дозвільному органу недостовірної інформації для реєстрації декларації - від 500 до 1 000 НМДГ (від 8 500 до 17 000 грн.);
• порушення порядку ук ладення трудових договорів та додаткових угод із працівниками, які виконуватимуть роботу на підприємствахкористувачах, – від 1 000 до 3 000 НМДГ (від 17 000 до 51 000 грн.); 
• стягнення з громадян будь-яких гонорарів, комісійних винагород, інших видів оплати послуг за посередництво у працевлаштуванні – від 2 000 до 3 000 НМДГ (від 34 000 до 51 000 грн.). 

2. Доповнити КЗпП новими нормами, якими:

• визначити особливості зайнятості домашніх працівників – осіб, які займаються домашньою працею в межах трудових відносин із фізособою (уповноваженим представником сім’ї, який використовує їх працю для обслуговування домашнього господарства (сім’ї)) (ст. 71 ); 
• регулювати дистанційну роботу – форму організації/виконання роботи, коли за трудовим договором (контрактом) робота може виконуватися віддалено до місця роботи за допомогою засобів інформаційнокомунікаційних технологій (далі – ІКТ) поза приміщенням власника. Передбачається, що такі працівники матимуть ті самі права, гарантії та умови охорони праці, як і працівники, котрі працюють у приміщенні власника. На застосування праці іноземців або осіб без громадянства на підставі трудового договору (контракту), за яким робота виконується дистанційно, власник буде зобов’язаний отримати дозвіл. Власник має визначити в локальному акті правила обміну та захисту інформації, обмеження щодо використання ІКТ, а також відповідальність за їх порушення та довести їх до відома працівника у письмовій формі (ст. 72 );
• надати працівнику право контролювати та отримати підтвердження укладення власником трудового договору та повідомлення ДФС про прийняття його на роботу (ч. 3 ст. 24). 

У разі прийняття Закон набуде чинності з 1 липня 2019 року.

http://www.fpsu.org.ua/