Про законодавчі зміни щодо підтвердження страхового стажу: роз’яснює ПФУ

Більше за темою:

Стаж: види, обчислення та умови зарахування

Як розрахувати страховий стаж для оплати лікарняного?

Стаж для щорічної відпустки: «воєнні» особливості визначення

Верховною Радою прийнято Закон від 09.04.2026 № 4851-IX «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підтвердження страхового стажу» (далі – Закон № 4851). Закон набирає чинності з 2 серпня 2026 року, проте в ЗМІ вже надається багато інформації щодо внесених змін.

Безперечно, зміни є позитивними, хоча, на жаль, вони не вирішують всі проблеми з підтвердження страхового стажу, необхідного для призначення пенсій. Зокрема, Законом № 4851 передбачено такі зміни.

1. Пункт 3¹ розд. XV «Прикінцеві положення» Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058) доповнено пп. 6, яким передбачено, що періоди роботи, за які не сплачено страхові внески, за наявності у страхувальника заборгованості із сплати страхових внесків і за умови наявності поданої ним за такі періоди звітності, що підтверджує нарахування страхових внесків в сумі не менше мінімального страхового внеску, враховуватимуться до страхового стажу для визначення права на пенсію за віком.

Такі зміни є вкрай важливими, адже за чинними правилами до страхового стажу зараховуються лише ті періоди роботи, за які сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи щорічне збільшення тривалості страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком, у багатьох громадян можуть бути проблеми з виходом на пенсію за віком при досягненні 60 років. Адже для призначення пенсії за віком у 2026 році при досягненні 60 років в особи має бути не менше 33 років страхового стажу, у 2027 році – 34 роки страхового стажу, а з 2028 року і надалі – не менше 35 років страхового стажу.

Важливість зазначеної норми Закону № 4851 можна прослідкувати на прикладі, коли при досягненні 60 років у 2026 році особа має лише 32 роки страхового стажу. Проте в неї є ще два роки роботи, за які не було сплачено єдиний соціальний внесок (роботодавець має заборгованість із сплати єдиного внеску за зазначений період і він подавав відповідну звітність, що підтверджує нарахування страхових внесків (єдиного внеску).

Згідно з внесеними законодавчими змінами ці два роки роботи буде враховано до страхового стажу для визначення права на пенсію і з урахуванням 34-річного страхового стажу особа матиме право вийти на пенсію за віком при досягненні 60 років. Проте розмір пенсії у даному випадку визначатиметься лише виходячи із 32 років наявного страхового стажу.

2. Доповнено ч. 2 ст. 64 Закону № 1058 нормою, що органи Пенсійного фонду зобов’язані надавати допомогу особам у витребуванні документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії.

У разі відмови в призначенні (перерахунку) пенсії у зв’язку з відсутністю необхідного страхового стажу, органи Пенсійного фонду повинні інформувати особу про порядок підтвердження страхового стажу, у тому числі шляхом встановлення періоду перебування у трудових відносинах у судовому порядку.

Потрібно зазначити, що схожа норма передбачена Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов&;язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1. Зокрема, у п. 3.

Пунктом 3 цього Порядку зазначено, що орган, що призначає пенсію, надає роз’яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій, а також допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

3. Доповнено розд. XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 пп. 3², яким передбачено, що у разі відсутності в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відомостей про трудову діяльність особи основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження системи персоніфікованого обліку, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки, а також у разі якщо в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються:

• дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
• наявні в особи документи, виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, документи, що підтверджують банківські транзакції щодо нарахування (виплати) заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, що містять відомості про періоди роботи;
• інші документи, видані за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами;
• показання не менше двох свідків, які знали заявника по спільній з ним роботі, у випадках та порядку, визначених Кабміном;
• рішення суду про встановлення періоду перебування у трудових відносинах та характеру виконуваної роботи.

Необхідно зазначити, що все це передбачено (крім підтвердження стажу за рішенням суду) Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 (далі – Порядок № 637).

Узагальнюючи, потрібно зазначити, що основними документами, якими необхідно керуватися при обчисленні страхового стажу та його підтвердженні, є:

• Закон № 1058 (ст. 24, 24¹, розд. XV «Прикінцеві положення»);
• Порядок № 637;
• Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов&;язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1.

Управління соціального страхування і пенсійного забезпечення апарату ФПУ