Більше за темою:
Отримання коштів на фінансування капітальних інвестицій: як оподаткувати та відобразити в обліку?
Парламент 8 жовтня 2025 року ухвалив у другому читанні проєкт Закону «Про Національну установу розвитку» (реєстр. № 11238). Документ закладає правові підвалини для запуску інституції, що працюватиме за моделлю «банк банків»: залучатиме кошти міжнародних партнерів і приватних інвесторів і спрямовуватиме їх до реального сектору через мережу банків-партнерів, зосереджуючись на підтримці МСБ, а також проєктів відновлення з підвищеним ризиком.
Законопроєкт передбачає створення Національної установи розвитку шляхом реорганізації Фонду розвитку підприємництва. На цій базі вибудовується інституція, спроможна надавати фінансові інструменти непрямої підтримки: кредитні та портфельні гарантії, пільгові кредитні лінії, факторинг та інші інструменти ризик-фінансування у співпраці з комерційними банками. Установа має стати одним із ключових драйверів післявоєнного економічного відновлення – насамперед для МСБ, релокованих підприємств, бізнесу у прифронтових регіонах і проєктів, які не можуть отримати ринкове фінансування через високі ризики.
Запровадження Національної установи розвитку орієнтується на світову практику development banks і development institutions – зокрема, на досвід німецького KfW, який після Другої світової війни став системною опорою відбудови. Установа не конкурує з ринком, а компенсує його «провали», беручи на себе частину ризику та здешевлюючи фінансування пріоритетних напрямків. Саме таку логіку закладено і в українському законопроєкті.
У пояснювальних матеріалах і комунікаціях зазначається, що нова інституція консолідує існуючі програми підтримки бізнесу Фонду розвитку підприємництва, розширюючи їхній масштаб і набір інструментів. Йдеться, зокрема, про можливість акумулювати кошти МФО та приватних інвесторів і спрямовувати їх через банки-партнери в цільові сегменти економіки – від виробництва до інновацій і критичної інфраструктури.
Верховна Рада