Проєктом наказу пропонується затвердити середню норму споживання води для потреб зрошення у розмірі 3 000 м3 на гектар (3 000 м3/га) з огляду на нижчезазначені обставини.
Держводагентство у листі від 09.04.2026 № 2178/7/8/11-26 зазначило, що середня норма споживання води для зрошення в Україні сильно варіюється у діапазоні від 1500 м3/га до понад 6 000 м3/га за сезон залежно від клімату, типу культури та методу поливу та зазначило, що розрахунками відповідних норм займаються спеціалізовані наукові установи.
Держрибагентство у листі від 15.04.2026 № 2-5-5/2358-26 підтвердило аналогічну позицію та відзначило, що норма споживання води для потреб зрошення має широкий діапазон та залежить від багатьох чинників – кліматичних умов, культур, способів поливу, ґрунтів тощо. Відповідно і показники істотно різняться – коливаються від 1 500 м3/га до 6 000 м3/га і більше. Розрахунками таких норм займаються профільні наукові установи, зокрема, Інститут водних проблем і меліорації НААН. Водночас, Держрибагентство наводить у цьому листі приклад розрахунку можливої Середньої норми по Одеській області за результатами 2025 рік, і значення такої норми дорівнює 3 576 м3/га.
Також Держрибагентство запропонувало для цілей застосування ст. 244 Закону від 14.01.2000 № 1389-XIV «Про меліорацію земель» (далі – Закон № 1389) розраховувати Середню норму на рівні регіону або зони обслуговування конкретного оператора. Разом з тим такий підхід суперечить вимогам ст. 244 Закону № 1389, яка використовує термін «середня норма» в однині, що свідчить про намір законодавця встановити єдиний загальнонаціональний показник, а не диференційовані значення Середньої норми в розрізі окремих регіонів чи областей. Крім того, територія обслуговування одного оператора може охоплювати території кількох областей, а замовники послуг такого оператора можуть бути розташовані у різних адміністративних одиницях. За наявності регіональних норм виникла б правова невизначеність щодо того, значення якої саме області застосовувати при розрахунку умовної площі для конкретного водокористувача. За таких обставин встановлення єдиної норми усуває цю невизначеність і забезпечує однакові умови для всіх учасників правовідносин незалежно від географії розміщення оператора та його замовників.
Інститут водних проблем і меліорації НААН у листі від 16.04.2026 № 4-6/91 підтвердив відсутність в Україні затверджених середніх норм споживання води для потреб зрошення, а також відповідної методики їх визначення, яка могла б застосовуватись для розрахунку умовної площі земельних ділянок для водокористувачів − замовників послуг оператора, що отримують воду для потреб, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель. До цього листа були надані «Тимчасові районовані норми водопотреби сільськогосподарських культур для зрошення дощуванням» (станом на 2015 рік) як рекомендаційна база для можливих розрахунків. Відповідно до цього документу норми водопотреби для основних зрошуваних культур Степу України (кукурудза, соняшник, соя, буряк, овочі) у середньозволожені роки становлять від 1 500 до 3 800 м3/га залежно від культури та регіону, а для посушливих років − від 1 800 до 5 100 м3/га.
Таким чином, запропоноване у проєкті наказу значення Середньої норми в 3 000 м3/га відповідає медіані показників водопотреби для основних зрошуваних культур Степу України в середньозволожені роки, що містяться у наданих Інститутом водних проблем і меліорації НААН документах, та є близьким до розрахункового показника можливої Середньої норми по Одеській області за 2025 рік, зазначеної Держрибагентством.
З огляду на зазначені обставини, в проєкті наказу пропонується затвердити середню норму споживання води для потреб зрошення у розмірі 3 000 м3 на гектар (3 000 м3/га).
Прийняття наказу забезпечить встановлення єдиного нормативного показника, який застосовуватиметься для розрахунку умовної площі земельних ділянок тих замовників послуг оператора об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, які отримують від нього воду для потреб, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель, з метою визначення кількості їхніх голосів при обранні до складу наглядової ради такого оператора представників замовників послуг.
Додаткові матеріали:
Мінекономіки